Анатолій Паденко: якщо в крипту прийде мільярд користувачів, блокчейн не витримає

Цього року український стартап Kolibrio залучив від групи міжнародних інвесторів $2 млн. Компанія працює над автоматизованою системою ончейн-аукціонів, що може монетизувати процес розміщення замовлень на купівлю та продаж криптовалюти. «Мінфін» поспілкувався з одним із співзасновників стартапу Анатолієм Паденко про труднощі з залученням інвестицій, майбутнє криптовалютного ринку та втечу клієнтів із централізованих бірж.

«Для інвесторів українська чи будь-яка інша національність не має значення»

У лютому цього року компанія Kolibrio залучила $2 млн інвестицій. З вашого досвіду, чи стало складніше криптовалютним стартапам отримувати кошти після низки гучних скандалів на ринку, на кшталт банкрутства FTX, та суттєвого просідання ціни криптовалют?

Дійсно, після ситуації з LUNA та FTX деякі фонди частково, або й повністю зупинили інвестування. Насамперед, це стосувалось стартапів на ранній стадії, як, власне, і у нас.

Водночас, знизилася оцінка проєктів. Тому інвестиції в проєкти з високим потенціалом стали привабливішими. Стратегічні інвестори продовжують вкладати кошти в криптовалютний сектор, адже його розвиток не зупинився.

Тому для стартапів умови стали гіршими, а стратеги використовують цю ситуацію, щоб вигідніше інвестувати.

Якби ви залучили кошти у 2021 році, з іншою ситуацією на ринку, іншими ставками ФРС, наскільки вищою була б оцінена капіталізація компанії?

Я думаю, оцінка була б більшою вдвічі, а можливо, і втричі.

Чи звертають інвестори увагу на українське походження компанії? Чи ускладнює це залучення коштів?

Головна мета інвестора — це отримати зростання своїх інвестицій. Основні фактори, на які вони звертають увагу, — це ідея проєкту, професійність команди, потенційні ризики, очікування зміни ринку.

Походження ж команди в переліку того, що цікавить інвесторів, стоїть фактично на останньому місці. Тому українська чи будь-яка інша національність не має значення. Єдина особливість полягає в тому, що американським компаніям може бути простіше налагоджувати контакти з потенційними інвесторами через знайомства та ширші контакти.

Яким чином ви вийшли на свого інвестора, які знайомства задіяли?

Ми у Web 3 ще з 2017 року. Тому в нас вже є нетворк із різних проєктів та партнерів, із якими ми працювали раніше. Своїх інвесторів ми знайшли переважно за рекомендаціями старих партнерів.

Які напрями роботи стартапів на крипторинку зараз є цікавішими для інвесторів, до яких інтерес падає?

Скажімо, інтерес до ринку NFT зараз вкрай низький, і новому маркетплейсу, який займатиметься їх продажем, залучити коштів від інвесторів буде значно важче. Венчурні капіталісти дивляться в майбутнє, їх цікавить розвиток Web 3, сервіси забезпечення приватності, проєкти DeFi, розвиток інфраструктури, полегшення виходу на крипторинок нових користувачів. Це ті напрями, які здатні залучити велику аудиторію.

Яких помилок найчастіше допускаються стартапи, намагаючись залучити кошти?

Є стартапи, які не можуть чітко представити свою ідею, не перевіряють дійсність своїх гіпотез, і не до кінця розуміють, як виходити на ринок. Це основні помилки, які я бачив у колег.

Є ще один аспект, який часто стосується українців, — вони недооцінюють свою експертизу та потенціал. Це теж помилка, яка призводить до залучення менших сум, ніж могли б бути.

На що потрібно звертати увагу при залученні коштів, якщо компанія ще не має багато клієнтів і наразі приносить лише збитки?

Треба говорити про потенціал проєкту, про очікування залучення аудиторії і про те, коли ви плануєте дійти до точки беззбитковості. Розповідайте про те, що буде завтра. Якісь сфери можуть бути не надто популярними сьогодні, але завдяки новим технологіям розширюватимуться, з'являтимуться нові користувачі.

Тому керівники стартапів мають чітко розуміти, що точка беззбитковості буде пройдена після залучення певної аудиторії або після визначених технологічних змін. А вже венчурні інвестори визначатимуться, наскільки, на їхню думку, є реалістичним досягнення таких умов.

На ранніх стадіях інвестори не дивляться на фінансові показники компанії. Їх цікавить ймовірність подальшого розвитку.

«На крипторинок приходить регулювання і я думаю, що воно посилюватиметься»

Зараз може розгорітися черговий великий криптовалютний скандал — цього разу щодо діяльності Binance у США. Чи не здається вам, що після минулого року з великою кількістю банкрутств, ще одни-два гучні скандали і крипторинок обвалиться катастрофічно? Скажімо, біткоїн коштуватиме $100.

Крипторинок ще досі молодий. Тому, звичайно, такі ситуації, як крах LUNA чи FTX, впливають на настрої його учасників, призводять до обвалу цін, провокують волатильність.

Однак, ці падіння ринок вже пережив, і з кожним таким кейсом індустрія стає міцнішою. Фундаментально технології нікуди не зникають, перспективи Web 3 залишаються такими ж, як і були.

Тому нові кризи можуть знизити вартість криптовалют, уповільнити розвиток, знизити оцінку компаній інвесторами. Однак, ринок однаково нікуди не зникне.

Для криптовалютних компаній важлива висока ціна біткоїну? Чи ринок може працювати, незалежно від того, як він оцінюватиметься?

На технологічні особливості сектору ціна біткоїну ніяк не впливає. Однак, коли криптовалюта дорожчає, на ринок приходять нові користувачі, створюють нову активність. І саме завдяки цій активності розвиваються технології.

Наприклад, у вас DeFi-протокол, який мало кому цікавий, у нього немає користувачів, але коли загальна активність на ринку зростає, звертають увагу і на нього. Тому для поширення і популяризації технологій ціна крипти є важливою.

Регулятори у всьому світі посилюють контроль за криптовалютним ринком, на ньому стає все менше анонімності. В Євросоюзі прийнято закон MiCA. Чи очікуєте ви, що вже найближчими роками в питаннях контролю крипторинок мало відрізнятиметься від традиційного фінансового сектору?

Дійсно, регулювання приходить на крипторинок, і я думаю, що воно посилюватиметься. Але для масового сегменту це добре. Регулятори захищатимуть користувачів від «Дикого Заходу», який зараз відбувається у Web 3. Більша ж безпека і зрозумілі правила приводитимуть в крипту нових користувачів.

Однак, крипторинок на традиційні фінанси все ж не перетвориться. Головна особливість Web 3 в тому, що є технологічна можливість бути анонімним, децентралізовані системи нікуди не зникають. І той, хто бажатиме так взаємодіяти з криптою, зможе це робити.

Чи немає у вас передчуття, що менш відомі криптовалюти швидко зникатимуть, а вага таких гігантів, як біткоїн чи ефіріум, навпаки, зростатиме, адже вони ставатимуть «тихою гаванню»?

На мій погляд, біткоїн та ефіріум вже давно стали «тихою гаванню». З вересня минулого року, коли відбувся Merge ефіріуму (оновлення, яке прибрало потребу в майнінгу та забезпечило роботу мережі за рахунок стейкінгу, — прим. ред.), він став дефляційним. Вже виведено 120 тис. монет, а вартість тих, що залишаються, зростає. Багато людей, як і я, сприймають ці криптовалюти, як спосіб тримати заощадження.

А щодо токенів, які зникатимуть, я скажу, що проєкти мають властивість «фейлитись», тобто зазнавати невдачі. Це цілком звичне явище. Якісь токени продовжуватимуть працювати, а якісь — ні. Деякі проєкти працюватимуть без токена, деякі — повністю підуть з ринку. Це нормальний процес для бізнесу.

Багато центробанків заявляють про плани випуску своїх криптовалют, CBDC. Чи можуть вони витіснити нинішню крипту?

На мій погляд, таких перспектив немає. Криптовалюти центробанків — це не повною мірою криптовалюти. Навіть якщо вони працюватимуть на блокчейні, вони однаково матимуть цензуру, а їхнім емітентом є держава. Криптовалюти ж саме і з’явилися як протилежність традиційним грошам.

CBDC — це, радше, зручніша технологічна альтернатива банківському фіату. Закрити ж потребу в реальних криптовалютах вони не можуть.

Які, загалом, ви вбачаєте основні ризики для ринку криптовалют?

Існують, радше, не ризики, а проблеми, які сповільнюють розвиток.

Як інженер, я бачу проблему в можливості масштабування системи. Якщо завтра в криптовалюту прийде мільярд користувачів, то системи блокчейну цього просто не витримають. Сумарна пропускна здатність всіх блокчейнів залишається низькою. Зараз ця проблема вирішується, в системі відбуваються зміни, але на це потрібен час.

Друга проблема — це те, як користувачі використовують криптовалюту. Величезна кількість людей користуються лише централізованими біржами, на кшталт Binance. Але насправді криптовалюта — це зовсім про інше. Це про високу захищеність, доступність активів. Однак, такий User Experience є складним для більшості користувачів.

Для того, щоб більше людей справді користувались криптовалютою, Web 3 має ставати зручнішим. Всі хочуть мати щось подібне до monobank у криптосвіті. І ця проблема потроху вирішується — є стартапи, які працюють у цьому напрямі.

Коли пропускна здатність збільшиться, а торгівля у Web 3 спроститься, ми побачимо значний притік користувачів.

На вашу думку, як найближчим часом змінюватимуться послуги криптобірж?

Після FTX очевидно, що централізовані біржі будуть прозорими щодо своїх резервів. Очікую, що вони демонструватимуть звіти за своїми аудитами. Якщо ж вони цього не робитимуть, то відбуватиметься перехід користувачів до децентралізованих бірж. А якщо зростатиме зручність користування останніми — то цей процес прискорюватиметься.

Ситуація з FTX продемонструвала, що якщо в тебе є гаманець — то в тебе є і доступ до грошей. Тому глобально перевага децентралізованого зберігання активів стає очевиднішою.

Читайте також: Олександр Куліков: Торгувати на європейських криптобіржах інкогніто більше не вдасться

Перевага централізованих бірж лише у зручності використання. Але у випадку ще декількох гучних банкрутств, від них почнеться відтік клієнтів. Я особисто втратив гроші на FTX і це змушує задуматись, що кастодіальним рахункам не варто довіряти.

Як ваша компанія переживає криптозиму, чи складніше в цих умовах залучати клієнтів?

Криптозима впливає на загальний обсяг ринку, знижується активність користувачів, відповідно, у всіх менше клієнтів. Водночас, створювати нові продукти в таких умовах стає простіше, адже ти можеш спокійно готуватись до приходу нових користувачів.

Власне, наша компанія і з'явилася в криптозиму, коли всі активи вже впали в ціні. Для Kolibrio не було криптоліта, коли нас експоненційно підіймало б нагору. Зараз ми будуємо продукт і залучаємо партнерів.

Зрозуміло, що коли «мавпи» продаються за $170 тисяч — залучати аудиторію простіше. Але для B2B-сектору, що орієнтується на бізнес і в якому ми працюємо, це не настільки принципово. Ми розвиваємося повільніше, але впевнено.

Та й загалом, більшість криптопроєктів створювались в «зиму», а масова аудиторія приходила «влітку». Для прикладу: минулої криптозими у 2018−2019 роках розроблялись гучні проєкти Uniswap, DeFi, а вистрілили вони вже у 2020 році. Тому криптозима — це ідеальний час для відточення своїх продуктів.

В чому, на вашу думку, користь криптовалют, якщо не враховувати можливість заробити на їх подорожчанні?

Основна фіча не лише криптовалют, але й загалом Web 3 — це зменшення транзакційних витрат на ведення економічної діяльності. Ми можемо оптимізувати деякі процеси, позбутися централізованих посередників і система завдяки цьому працюватиме швидше.

Наприклад, може бути традиційна біржа, брокер, із централізованим бекендом, мільйоном інженерів із безпеки. Це все важко і складно. А у Web 3 не потрібні всі ці посередники. Потрібен лише гаманець і децентралізована аплікація, з якою ти взаємодієш. Це зменшує транзакційні витрати і робить всі процеси швидшими.

Читайте також: Майк Новограц: як професійний борець став володарем Галактики та двічі мільярдером

Під час повномасштабної війни багато волонтерів приймали донати з інших країн у криптовалюті. Якщо американець донатить USDC, то через 12 секунд він вже у наших волонтерів і вони можуть витрачати кошти.

Додатковий бонус криптовалют — це приватність транзакцій, але особисто для мене на першому місці все ж спрощення і зниження вартості транзакцій.