За відсутності суттєвих шоків Мінфін знижуватиме ставки за ОВДП

Про пошук грошей на війну, повернення 30 тис. грн військовим, реформу податкової, дохідність ОВДП та фінансове майбутнє країни в інтерв'ю Forbes розповів міністр фінансів Сергій Марченко. «Мінфін» вибрав ключове.

Про доплати військовим

Задача — знайти рішення, яке буде максимально корисним для Збройних сил і підйомним для фіскальної частини. Щоб ми це могли забезпечити за рахунок власних надходжень.

Простір для компромісу є. Те, що запропоновано правкою до закону (повернути доплати військовим у 30 тис., які були скасовані у лютому, — ред.), не влаштовує абсолютно нікого, тому що це прибирає мотивацію… реально воювати, а не сидіти в тилу.

Я не готовий зараз говорити про часткове повернення доплат. Але ми готові слухати [військове командування] про конкретні категорії, які треба мотивувати.

Підкреслюю, що бюджет на сектор оборони не зменшується, а, навпаки, зростає. Поточного бюджету достатньо для ведення військових дій до кінця 2023-го, але я не виключаю коригувань.

У нас точно стало більше розуміння щодо першочергових потреб сектору безпеки і оборони. Але я не скажу, що у нас є стовідсоткове розуміння ситуації чи контроль за здійсненням закупівель та грошового забезпечення. Зловживання є, і перекоси досі є. Та ми не можемо зараз суттєво і жорстко контролювати цю сферу, оскільки у нас війна.

Єдиний спосіб боротьби зі зловживаннями — відновлення прозорих закупівель, наскільки це можливо в умовах війни.

Читайте також: Повернення доплат військовим у тилу: з чиїх кишень візьмуть 150 мільярдів

Про дефіцит бюджету та джерела його покриття

[Окрім раніше анонсованих €18 млрд від ЄС та $10 від США] — Від Канади ми вже отримали $1,8 млрд, розраховуємо на кредит Японії через Світовий банк на $3,5 млрд. Британія — $1 млрд. Далі — менші суми від Іспанії, Швейцарії, Португалії, Норвегії. Загалом набирається $42,3 млрд, яких цілком достатньо, щоб профінансувати потреби до кінця року. Станом на зараз ми вже отримали $16,7 млрд.
Обʼєктивно ситуація контрольована, важливий чинник цього — програма з МВФ, яка сприяє збереженню довіри до нас з боку всіх інших партнерів.

Процес (планування бюджету на 2024-й) стартував, є розуміння, знову ж таки завдячуючи чотирьохрічній програмі з МВФ. Також сподіваємося частково відновити середньострокове бюджетне планування. З бюджетом на 2024-й ми запропонуємо показники на наступний бюджетний період.

Про план Fast Recovery: де взяти $14 млрд на відбудову

$3,3 млрд вже є в бюджеті, залишається залучити $10,8 млрд. Ми розраховуємо, що партнери допоможуть нам профінансувати ці потреби. Вже є розуміння намірів наших партнерів: США $2,3 млрд ($0,8 млрд на енергетику, $1,5 млрд на відновлення), ЄС — €1 млрд, Японія $600 млн. Через фонд UTRF Світового банку вже залучено $852 млн від ряду країн. А також експортно-кредитне фінансування від Великобританії (UKEF), Італії (SACE), Франції (BpiFrance).

Залишається $6,5 млрд. Але тут я хотів би зазначити, що навіть якщо ці кошти, умовно, завтра зʼявляться і ми не зможемо їх швидко використати, мене запитають як міністра фінансів, чому у нас гроші лежать на рахунках і не рухаються. Ці кошти не дають на будь-які цілі. Під кожним з п’яти визначених пріоритетів на відновлення мають бути чіткі проєкти.

Цикл проєктів досить складний та довготривалий. Це включає передпроєктні роботи, технічне завдання та техніко-економічне обґрунтування (ТЕО). Тільки закупівлі ТЕО можуть займати до 60 днів, сама підготовка обґрунтування — до пів року. Далі — проєктування. Тобто стадія ТЕО, стадія проєкту, стадія робочого проєкту. Це документація з розрахунками, з кресленнями, з усім, що потрібно для старту будівництва.

Тому не варто формувати очікування, що нам дають гроші і ми тут одразу будуємо. По нових проєктах, починаючи від ідеї до здачі обʼєкта, може пройти 44 місяці. Якщо спрощена процедура — це 30 місяців. Якщо капітальний ремонт — до двох років. Поточний ремонт — в межах року.

Тому я б сфокусувався зараз на підготовці техніко-економічних обґрунтувань проєктів, щоби потім під них шукати конкретних донорів, які готові будуть це профінансувати. Максимум, що можемо швидко побудувати, — це інфраструктура.

Читайте також: Канада оголосила про новий пакет військової допомоги Україні на $29 мільйонів

Про ставки за ОВДП

Чи буде зниження? Будемо дивитися. Залежить від того, як реагуватиме ринок. Якщо ми при суттєвому зниженні ставок втратимо можливість запозичувати, я вважаю, це може бути більшою проблемою.

Зауважу, що нещодавно Нацбанк покращив свої прогнози щодо інфляції. Це свідчить про зростання реальної дохідності за всіма інструментами Мінфіну. Стабільна макроситуація, збільшення міжнародних резервів та поліпшені інфляційні очікування дають нам підстави вважати, що доходності за ОВДП досягли свого піку, і прогнозувати поступове зниження ставок за ОВДП, за умови відсутності суттєвих шоків.

Але ці речі досить чутливі, тому важливо не створити надмірних очікувань на ринку.
Від початку повномасштабної війни і станом на 10 травня за ОВДП, що знаходяться у портфелі НБУ, Мінфін сплатив 80,5 млрд грн. Якби у нас була критична ситуація з бюджетом, звичайно, ми це питання ставили б більш серйозно. Але у нас конструктивний діалог з НБУ. Нацбанк переказав у бюджет велику суму, 72 млрд грн. Ми з розумінням ставимося до того, що є певні процедури, і ці кошти ми можемо отримати в бюджет тільки після затвердження річного аудійованого звіту НБУ.

Читайте також: Фонд гарантування інвестував понад 21 мільярд у ОВДП

Про перезавантаження податкової, митниці та БЕБ

До кожного з цих органів є питання, як у бізнесу, так і в громадян. Думаю, всі три структури дійсно потребують перезавантаження.

Щодо митниці ми зараз активно відпрацьовуємо варіанти, яким чином сформувати загальноприйнятне бачення реформування за участі міжнародних організацій, зокрема в частині кадрового відбору. Тому що в інтеграції до ЄС митниця займає визначальне місце.

Податкова справді намагається виконувати планові показники, і з точки зору процесів це більш структурований та системний орган, ніж митниця. Але враховуючи постійний запит на системні зміни, зокрема в частині адміністрування, це питання також назріває.

Я не прихильник підходу, коли перезавантаження асоціюється з кадровими призначеннями. Раніше я вважав, що дійсно, знайшовши професіоналів, ти певним чином знімаєш з себе відповідальність. Та так не відбувається, на жаль.

Важливо зрозуміти, на якому етапі можна нівелювати людський чинник. Я вважаю, будь-яка взаємодія з бізнесом — це вже корупція. Все має бути автоматизовано. Я б хотів створити умови, при яких ми приберемо будь-які можливості бізнесу взаємодіяти з держпосадовцями, крім окремих випадків, чітко визначених законом.

Про «фінансовий Рамштайн»

Треба відрізняти Рамштайн військовий і міжвідомчу координаційну платформу донорів. Вона вирішує свої задачі, наскільки це можливо. Є багато нюансів.

Як відбувається військовий Рамштайн? Наші представники розуміють потребу, знають, де конкретно у кого і що є, і потім це все збирається разом з партнерами. Тому це ефективно працює. Що стосується платформи, ми з партнерами говоримо про гроші, а їх просто так ніхто не дає. Спочатку потрібно показати конкретні проекти і як вони будуть впроваджуватись. Треба дати можливість сформувати всі необхідні бюрократичні механізми, щоб у нас була інфраструктура, яка допоможе накладати наявний ресурс з наявними проблемами і потребами. Нагадаю, що навіть у найбільш інтенсивні роки великого будівництва нам вдавалося використати не більше $6 млрд.

Тому задача і для нас, і для наших партнерів — сфокусуватися не лише на тому, як залучати гроші, а й на їх використанні. Тобто це знову ж таки про підготовку проєктів. Далі вже ми зможемо говорити про збільшення масштабів з $14 млрд про які йдеться зараз до 30 чи 50 млрд на рік. Але для цього потрібні інвестиції. Умовно, щоб у галузі будівництва у нас були представлені, наприклад, і компанії з країн G7.