НБУ помітив уповільнення зростання цін: чи дійсно інфляція загасає

Цього року ціни зростатимуть повільніше, — вважають в НБУ. Нещодавно регулятор значно покращив свій інфляційний прогноз, хоча цінники у магазинах продовжують шокувати покупців. На чому ґрунтується оптимізм Нацбанку і чи дійсно варто очікувати на вщухання інфляції, розбирався «Мінфін».

Після галопуючої інфляції минулого року у 26,6%, ціни зростатимуть не так стрімко. Попередньо в Нацбанку очікували, що, за результатами цього року, інфляція зросте на 18,7%. Однак, разом із оголошенням рішення щодо ключової ставки наприкінці квітня (її залишили на рівні 25% річних), регулятор заявив, що покращив свій прогноз до 14,8%.

Також НБУ став оптимістичніше дивитись на динаміку цін наступними роками. У 2024 році вони мають зрости на скромні, за нинішніми часами, 9,6%, замість очікуваних раніше 10,4%, а у 2025 — на 6%, замість 6,7%.

Варто нагадати, що ще декілька місяців тому інфляційні очікування були прямо протилежні. Наприклад, радник із питань банків та фінансів CASE Україна Євген Дубогриз припускав, що зростання цін навіть перевершить тодішні прогнози Нацбанку та буде не менше, ніж у 2022 році. Також НБУ тоді прогнозував зростання цін на 22%, а МВФ — на 22,5%.

Одним із вирішальних факторів, який вселив оптимізм у прогнози незалежних експертів і офіційних фінансових інститутів, стала міцність енергетичної системи. В перші місяці зими здавалося, що російські ракетні удари, якщо не повністю зупинять виробництво, неможливе без електроенергії, то, принаймні, суттєво підвищать його собівартість та спровокують тотальний дефіцит товарів.

В реальності ж, за підсумками першого кварталу, дефіцит електроенергії, за оцінками НБУ, становив лише 15%, хоча в січні прогнозувалось 27%. А вже з квітня Україна навіть відновила експорт електроенергії. Тепер вже можна стверджувати однозначно, що Україна змогла уникнути енергетичної кризи, що дозволило покращити і прогнози економічного зростання. За оцінками Нацбанку, ВВП цього року зросте на 2% (раніше заявляли про 0,3%). Хоча, звичайно, самого вирішення енергетичних проблем для уповільнення інфляції недостатньо. На це впливає низка інших суттєвих факторів.

Чому інфляція сповільнюватиметься

Глобальні умови

Завдяки жорсткій монетарній політиці центробанків інфляція знижується в країнах, які генерують левову частку світового ВВП. Очікується, що цьогоріч споживчі ціни у США зростуть на 3,3% (у 2022 році було 6,5%), а в Єврозоні — на 5,3% (9,2%). Окрім політики місцевих центробанків, свою роль відіграють й інші важливі для України фактори.

Насамперед, суттєво знизились ціни на енергононосії. Якщо минулого року середня ціна нафти марки Brent становила $99, то з початку цього вона нижча за $82 за барель.

Ще суттєвіше знизилась ціна на газ в Європі. Якщо влітку минулого року в деякі моменти вона перевищувала 300 євро/МВт·год, то у квітні опустилась вже нижче 40. Цьому сприяла тепла зима і налагодження альтернативних російським поставок палива, що дозволило Європі накопичити достатні обсяги газу у сховищах. Останніми днями зими вони були заповнені на 60%, що вдвічі більше, ніж рік тому. Це дає підстави очікувати, що цього року вже не буде стрімкого злету цін на енергоносії.

Крім цього, як зазначають в НБУ, у всьому світі налагоджуються ланцюги постачань, проблеми з якими виникли з початку глобального карантину. Це теж робить нижчою собівартість продукції. Сповільнення світової інфляції безпосередньо позначається на внутрішніх споживчих цінах України. Ще до війни частка імпортної продукції на внутрішньому ринку перевищувала 40%, у виробництві — 70%. Війна суттєво збільшила цю частку, а відтак, і вплив світових цін на нашу макроекономічну картину.

Стабільність курсу

Офіційний курс долара залишається фіксованим. На міжбанку долар торгується у вузькому коридорі, наближеному до офіційного. Донизу пішов і готівковий курс. Якщо на початку цього року він був близький до 41 грн/$, то з початку квітня майже весь час перебуває нижче 38 грн/$.

«Ключовим стабілізаційним засобом забезпечення сталого зниження інфляції та підтримки адаптації економіки до умов повномасштабної війни залишається збереження курсової стійкості. Це дає змогу не лише безпосередньо стримувати зростання собівартості товарів і послуг, але й пом’якшує фундаментальний ціновий тиск, позитивно впливаючи на очікування», — пояснюють у НБУ.

Відсутність емісійного покриття дефіциту бюджету

Минулого року НБУ задля покриття касових розривів казни надрукував 400 млрд грн — на таку суму регулятор викупив у Мінфіну ОВДП. Цього року запускати друкарський верстат не планують. Принаймні, про це декілька разів заявляв очільник регулятора. І така умова прописана в новому меморандумі співпраці з МВФ.

Основне джерело фінансування дефіциту бюджету — допомога союзників України, плани з надання якої загалом вже визначені. Менше значення мають аукціони з розміщення облігацій. На останньому з них вдалося залучити рекордні 28,46 млрд грн. Крім цього, на фоні поступового відновлення економіки уряд нарощує і податкові надходження.

Але прогнозувати, чи буде емісія, у більш довгостроковій перспективі складно — це залежить від ситуації на фронті та обсягів подальшої підтримки наших партнерів.

Що підштовхуватиме інфляцію

Ціни на продукти харчування

Ціни на пшеницю, кукурудзу та деякі інші сільськогосподарські продукти на глобальному ринку вже опустились нижче рівня, який був напередодні повномасштабного вторгнення. В Україні ж, у зв'язку з логістичними проблемами з вивезення продовольства, ціни ще нижчі.

Водночас, зберігається низка інших факторів, які штовхають ціни на продовольство вгору. Це і вища собівартість виробництва, обробки, логістики тощо. Як констатують в НБУ, продовольча інфляція цього року все ж залишатиметься високою через продовження зростання цін на плодоовочеву продукцію у зв’язку з очікуваним зниженням урожаїв.

Комунальні тарифи

На час війни в Україні запроваджено мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення.

Але ще на початку року стало зрозуміло, що деякі інші комунальні тарифи зростатимуть. Ціни на електроенергію планується підвищувати у 2 етапи, при цьому перший мав бути вже 1 квітня. Щоправда, це підвищення уряд вже двічі переносив і поки що воно не відбулося. Наступна можлива дата подорожчання світла — 1 червня.

Також у квітні було підвищено тарифи на холодну воду, а на липень заплановано ще один етап зростання її ціни.

«На прогнозному горизонті рівень адміністративної інфляції визначатимуть, насамперед, урядові рішення з приведення тарифів на послуги ЖКГ до ринкових рівнів у зв’язку з потребою усунення дисбалансів в енергетичному секторі. Зважаючи на високу соціальну значущість тарифів, очікується, що їх підвищення буде поетапним і триватиме впродовж декількох років», — зазначають в НБУ.

Ціни на паливо

Незважаючи на зниження цін на нафту, бензин та дизпаливо цього року, найімовірніше, суттєво подорожчають. Причина — підвищення ПДВ на пальне з 7% до 20% та повернення акцизів на довоєнний рівень. Оподаткування було знижено на початку повномасштабного вторгнення, а необхідність повернути старі ставки пояснюється потребами бюджету.

Незважаючи на те, що зміни залишаються дискусійним питанням і теоретично ще можуть переглядатися, очікується, що акцизи зростуть 1 липня. За словами директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, після цього літр бензину А-95 подорожчає на 9−11 грн, дизпалива — на 6−8 грн, а автогазу — на 2−3 грн.

Зростання споживання

Згідно з опитуванням кадрового порталу Work.ua, проведеним серед HR-фахівців, більшість роботодавців у 2023 році планують переглядати зарплати, а їх зростання може становити від 8% до 30%, залежно від ситуації в країні.

За оцінками директора департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку, зростання зарплат в середньому по економіці становитиме близько 15% — тобто близько до очікуваної інфляції.

Читайте також: Скільки грошей потрібно українцям, щоб досягти «американської мрії»

Існують й інші фактори, які підживлюватимуть попит. «Домогосподарства реалізують свій відкладений попит, не всі життєві потреби можна відкласти на довгий період. Також ми очікуємо, що покращиться демографічна картина, і частина українців, які зараз за кордоном, повернуться до початку нового навчального року. Хоча не можна сказати, що це чітко прогнозовані речі, бо вони, значною мірою, залежать від ситуації в Україні», — зазначає директор департаменту роздрібного масового кредитування Банку Кредит Дніпро Аркадій Шидер.

Водночас, деякі експерти переконані, що рівень споживання, навпаки, буде фактором, який стримуватиме інфляцію. «Слабкість внутрішнього споживчого попиту через стагнацію доходів населення та значне зменшення кількості споживачів через масову еміграцію можуть спонукати виробників до роботи з нижчою маржою заради збереження клієнтської бази», — вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

Чи вдасться взяти інфляцію під контроль

Як зазначає головний менеджер із макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій, починаючи з листопада минулого року місячні темпи інфляції стабільно нижчі за очікування аналітиків і НБУ. «Це означає переоцінку певних проінфляційних ризиків, зокрема, впливу перебоїв із постачанням електрики на інфляцію витрат», — пояснює він.

Значною мірою, саме на тому, що реальність виявилась дещо оптимістичнішою за прогнози, і базуються нові розрахунки регулятора.

Цілком виправданим оптимістичний сценарій регулятора вважає директор Департаменту казначейсько-інвестиційних послуг Укрексімбанку Антон Болдирєв. «Водночас, на його реалізацію має високий вплив безпекова ситуація в країні, яка наразі важкопрогнозована у середньостроковій перспективі», — попереджає він.

Читайте також: Уряд планує закінчити війну за пів року: звідки візьмуть гроші, якщо вона триватиме довше

Як зазначає Колодій, в Україні має місце прихована інфляція в результаті «заморозки» тарифів на електрику, природний газ, опалення та інші регульовані державою послуги. Тому, хоча зараз очікування Райффайзену і близькі до прогнозів НБУ, варто розуміти, що, рано чи пізно, тарифи підуть вгору, а з ними прискориться і загальне зростання цін.

Також варто розуміти, що інфляція, навіть за оптимістичним прогнозом, все ж досить значна. А тому більшість українців можуть відчути зниження реальних доходів.