52 млрд Фонду відбудови України: куди їх спрямують і коли

Створений у жовтні минулого року Фонд ліквідації наслідків збройної агресії поки що не запрацював. Станом на квітень жодної копійки із передбачених 52 млрд грн Фонду не використали. Чому затримується відбудова і на які проєкти вистачить коштів, у колонці для Економічної правди розповіла виконавча директорка ГО «Інститут законодавчих ідей» Мартина Богуславець. «Мінфін» публікує ключові тези.

Як працює Фонд

До Міністерства відновлення, Міненергетики та МОН не надходило заявок на виділення коштів. До МОЗ надійшло 21 звернення від ОВА на фінансування закупівлі спецтранспорту, із них 14 повернуто на доопрацювання. У Мінфіні підкреслили, що кошти Урядом із Фонду не виділялися.

Це не означає, що в Україні не поспішають відновлювати пошкоджені об'єкти. Наразі триває розроблення нормативки та прозорих механізмів, адже ефективність використання коштів Фонду буде показовим для подальшого відновлення.

Так, раніше розпорядником був Мінфін, який розробив порядок із можливістю використання коштів у «ручному режимі». Після реагування громадськості та передачі Фонду до Мінінфраструктури до порядку внесли зміни.

Новий порядок передбачає три ключових зміни, які допоможуть мінімізувати ризики використання коштів.

Перша — зростає роль місцевого самоврядування. Саме місцева влада більше зацікавлена у відбудові населених пунктів.

Тепер ОМС зможуть подавати заявки на фінансування до ОВА, де перевірять їх на комплектність та направлять до профільного міністерства. Раніше ж був повний карт-бланш суто для ОВА та нівелювання децентралізації.

Друга — умову щодо включення об'єктів відбудови до регіональних планів відновлення застосовуватимуть лише через 6 місяців після припинення воєнного стану.

Це суттєво полегшує процедуру подачі заявок. Крім того, існував ризик формального підходу до підготовки та швидкої втрати таких планів, адже руйнування тривають.

Програми комплексного відновлення області або громади враховуються виключно у випадку їх наявності. Станом на березень тільки 3 області почали розробку програм. У разі, якщо такі програми відсутні, це не є перешкодою в отриманні фінансування.

Третя — пріоритизація об'єктів фінансування. Для того, щоб не виникло ситуації, коли профінансували другорядні заявки, які зайшли першими, а на найважливіші об'єкти не вистачило коштів, мають бути чіткі правила пріоритетності спрямування ресурсів.

Також розширення напрямків фінансування ще раз актуалізує потребу в пріоритизації. Адже кошти Фонду можуть спрямовуватися на:

• будівництво та ремонт громадських будинків і споруд, захисних споруд цивільного захисту та військових об'єктів;
• будівництво об'єктів інфраструктури (з водопостачання, тепло- та електропостачання);
• будівництво та ремонт, розроблення ПКД житла для внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій;
• розроблення ПКД для зруйнованих об'єктів;
• будівництво та ремонт об'єктів критичної інфраструктури;
• закупівлю шкільних автобусів, спецтранспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств із благоустрою територій;
• компенсацію за знищене/пошкоджене житло;
• відновлення пошкодженого житла;
• нове будівництво об'єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, розроблення та експертизу проєктної документації на будівництво таких об'єктів.

Коли розпочнеться масове відновлення

Планується, що перші рішення про спрямування коштів будуть найближчими місяцями, без очікування затверджених правил пріоритизації об'єктів, на розробку яких є час до жовтня.

25 квітня Уряд вже утворив Міжвідомчу робочу групу на чолі з віцепрем'єр-міністром Олександром Кубраковим, яка розглядатиме питання виділення коштів із Фонду та надаватиме пропозиції Кабміну.

Також визначено шість населених пунктів для комплексного відновлення в межах експериментального проєкту: Бородянка та Мощун у Київській області, Тростянець у Сумській області, Посад-Покровське в Херсонській області, Циркуни в Харківській області та Ягідне в Чернігівській області.

Водночас, швидше, ніж комплексне відновлення експериментальних населених пунктів, може запрацювати відбудова пошкодженого житлового фонду, на що спрямують 17 млрд грн.

Адже вже через декілька тижнів стартує тестування програми єВідновлення — оформлення компенсацій за пошкоджене житло, що як і комплексне відновлення міст, також фінансуватиметься з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та інших джерел.

Оскільки кількість заявок на компенсації сягне близько 160 тис., а використання отриманих коштів обмежене терміном у рік, масове відновлення в Україні може розпочатися з відбудови пошкодженого житла, а не великих соціальних та інфраструктурних об'єктів.

На скільки вистачить коштів

52 млрд грн на відбудову у 2023 році — дуже незначний ресурс, порівнюючи з обсягами руйнувань, і призначений, насамперед, на подолання найгостріших наслідків війни та закриття нагальних потреб відбудови.

Цьогоріч Фонд може покрити менше 1% прямих збитків інфраструктури, які сягають майже $144 млрд. Такими темпами на відбудову об'єктів, без урахування відновлення економіки, потрібно 100 років.

У мирний час тільки на ремонт доріг планувалося витрачати втричі більше, ніж ресурс Фонду ліквідації наслідків війни.

Наглядно коштів Фонду вистачить на 26 Шулявських або 188 київських «скляних» мостів, або модернізацію 9 аеропортів, як у Дніпрі, або ж відбудову 350 зруйнованих закладів освіти, як школа № 134 у Харкові.

Читайте також: Олександр Паращій: Прогнози МВФ щодо курсу гривні не мають нічого спільного з реальністю

Тому очікувано, що кошти Фонду підуть на компенсації за пошкоджене житло — єВідновлення, відбудову не надто пошкоджених найважливіших соціальних та інфраструктурних об'єктів, а також підготовку проєктної документації для комплексного відновлення експериментальних 6 населених пунктів.