Олександр Паращій: Прогнози МВФ щодо курсу гривні не мають нічого спільного з реальністю

За негативним економічним сценарієм МВФ, у 2023—2026 роках гривня може девальвувати до 44,4−66,5 за долар. А за базовим — до 40,7−53,5 грн/$. На початку цього року реальний готівковий курс був близько 40,5−41 грн/$, а зміцнюватися українська валюта почала навесні і зараз тримається біля позначки 37,7−37,8 грн/$.

На основі прогнозу МВФ курсову оцінку розрахував і опублікував керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій. «Мінфін» розпитав експерта про це і намагався більше дізнатися про його оцінку ситуації на валютному ринку.

Олександре, в оприлюдненому Меморандумі Міжнародного валютного фонду немає прямого курсового прогнозу щодо гривні, хоча МВФ видав свої прогнози щодо розвитку української економіки до 2026 року за базовим та негативним сценарієм. За якою методологією Ви вирахували курс гривня/долар?

Особливої методології немає, лише економіка та звичайна арифметика. Давайте, наприклад, порахуємо курсовий прогноз за базовим сценарієм на 2024 рік. Перше: беремо зі сторінки 67 Меморандуму прогнозний показник МВФ за ВВП у гривні. Друге: рахуємо ВВП у доларі — ділимо імпорт товарів у доларі (стор. 70) на частку імпорту у ВВП (стор. 71): 63,3/41,3% = 153. Ну, й третє: ділимо перше на друге та отримуємо курс 48 грн/$.

Які ще похибки чи додаткові складові можуть виникати при прогнозуванні курсів?

Потрібно розуміти, що прогнози МВФ щодо курсу гривні нічого не мають спільного з реальністю. Очевидно, у 2023 році Національний банк намагатиметься тримати курс фіксованим, і він має для цього всі можливості.

Адже Україна планує отримати 42−45 млрд доларів іноземної фінансової допомоги (десь 3,5 млрд доларів на місяць), яка поповнить золотовалютні резерви НБУ. На валютні інтервенції для підтримки офіційного курсу Нацбанк витрачатиме в середньому 2,5−3 млрд доларів на місяць (у січні-квітні було в середньому 2,1 млрд доларів/міс.). Стабільний курс — важливий острівець стабільності.

Які ситуативні форс-мажори чи позитивні моменти можуть виникати для курсу гривні (для її зміцнення)?

Тут дуже широкий простір для фантазій. Але очевидно, що одним із найважливіших факторів буде функціонування зернового коридору.

Назвіть ключові валютні фактори у воєнний час

У воєнний час основні фактори — це купівля валюти для імпорту та для заощаджень. Перший чинник відносно стабільний, другий — змінюється у міру зміни настроїв в Україні та ставок за гривневими депозитами.

Останніми роками перед війною курсові прогнози української влади, що закладалися до держбюджету, часто не виправдовувалися та створювали проблеми з наповненням держбюджету. Чим можна пояснити це явище?

Просто уряду було комфортно закладати завищений курс для обґрунтування зростання ключових бюджетних надходжень (імпортний ПДВ та мита). На диво, прогнози щодо бюджетних доходів виконувались і без зростання курсу долара, тож можна сказати, що такі прогнози були виправданими. Хоча варто розуміти, що на прогнози курсу, які закладає уряд до бюджету, не треба звертати особливої уваги.

Читайте також: Скільки потрібно працювати українцям, щоб заробити $1 млн

Наскільки складніше стало прогнозувати курс у воєнний час із урахуванням усіх валютних обмежень та заборон?

Стало значно легше, адже до війни торговельний баланс і фінансові рахунки (які не піддаються прогнозуванню) однаково впливали на попит на долар. Сьогодні має значення лише торговельний баланс.

Як, за вашою оцінкою, може змінюватись курс гривня/долар найближчим часом?

Курсова стабільність — одна з найважливіших запорук спокою українців, особливо в такі невизначені часи. Тому Нацбанк змінюватиме офіційний курс гривні щодо долара лише у разі нагальної потреби. Така необхідність може настати, коли витрати НБУ на підтримку стабільного курсу перевищуватимуть надходження зовнішньої валютної допомоги.

Така ситуація виникла у квітні-червні 2022 року, коли Національному банку довелося витратити 9,5 млрд доларів, тоді як чиста зовнішня фінансова допомога за період становила лише 4,7 млрд. Це призвело до різкого зменшення золотовалютних резервів і змусило Нацбанк скоригувати курс. У 2023 році, якщо не буде нових шоків, потреби коригувати офіційний курс не виникне, тож дуже ймовірно, що він залишатиметься на рівні 36,6 грн/$ протягом усього поточного року, і, ймовірно, навіть упродовж 2024-го.

А якщо загадувати далі?

Якщо говорити про більш довгострокову оцінку, то той же МВФ використовує простий підхід до прогнозування курсу: долар у нас дорожчатиме щороку на різницю інфляції в Україні та США. Наприклад, якщо інфляція у Сполучених Штатах становитиме 4%, а в нашій країні — 10%, то долар у гривні подорожчає на 6%.

Такий простий підхід добре працює в теорії або на довгих відрізках часу (десятиліття), і навряд чи може застосовуватися до нашого випадку, коли надто багато тектонічних зсувів та шоків, які перекривають цей «інфляційний паритет». Очевидно, що після війни, коли економіка України відновиться після шоків, гривні треба буде «шукати» нову точку «курсової рівноваги», і якою вона буде — поки що важко спрогнозувати.

Читайте також: МВФ заробить на Україні 6,9% річних: скільки насправді отримаємо ми

Багато хто сподівається на інвестиційний бум в Україні після нашої перемоги та початку відновлення. Чи погоджуєтесь ви з тим, що гривня може сильно зміцнитися на притоці іноземних коштів?

Так, є такі очікування, що попит на гривню суттєво зросте після нашої перемоги (а МВФ у своїх прогнозах це повністю ігнорує). Але точні прогнози важко давати. Хоча, зрозуміло, що за умов післявоєнного інвестиційного буму ми можемо побачити зміцнення української валюти. Проте, цього буму ще потрібно дочекатися (і не факт, що він прийде), а до того моменту у нас може бути і тимчасовий обвал гривні після війни, коли потоки зовнішньої допомоги суттєво зменшаться.

Водночас, не можна забувати, що є Нацбанк, який зможе згладжувати можливі різкі коливання валюти навіть за плаваючого курсу. Наразі ж його завдання — тримати гривню на поточному рівні, це додає віри в нашу валюту і в нашу фінансову стабільність, незважаючи на всі виклики.