За відсутності суттєвих шоків Мінфін знижуватиме ставки за ОВДП
Про пошук грошей на війну, повернення 30 тис. грн військовим, реформу податкової, дохідність ОВДП та фінансове майбутнє...
Тенденції у світовій торгівлі свідчать про початок «реглобалізації». Що це означає і хто від цього виграє,
Світова торгівля перебуває під впливом двох процесів. Із одного боку, налякані пандемічним дефіцитом, стрибками цін та перебоями у постачаннях компанії скорочують залежність від одного заводу чи країни. З іншого — уряди країн, особливо в США та Європі, хочуть забезпечити доступ до ключових матеріалів, таких як напівпровідники та рідкісноземельні мінерали, на випадок, якщо світова торгівля розколеться на геополітичні блоки.
На перетворення, які деякі називають «реглобалізацією», підуть роки. Останні дані про торгівлю лише натякають на масштаби змін, а також на те, хто виграє, а хто програє від цих зрушень. Ось вісім показників, за якими варто стежити, щоб зрозуміти наслідки нової ери геостратегічної економіки.
Незважаючи на розмови про загибель глобалізації, економічна інтеграція через транскордонну торгівлю продемонструвала дивовижну стійкість, переживши війну, голод та пандемію. За останні три роки світова торгівля як частка світового виробництва дещо знизилася, але загалом залишається у руслі історичних тенденцій. За даними нещодавнього аналізу ING Groep NV, суттєвих змін траєкторії у бік більшої відкритості не відбувається, принаймні, з 2006 року.
Зростання геополітичної напруженості у відносинах між Вашингтоном і Пекіном підігріло розмови про секторальний розрив між найбільшими економіками світу.
У 2022 році вартість імпорту китайських товарів і послуг у США досягла рекордного рівня, проте тарифи США вже впливають на двосторонні торгові потоки.
Минулого року імпорт американських товарів із Китаю, на які поширюються тарифи, скоротився приблизно на 14%, порівнюючи з рівнем 2017 року, тобто до початку торгової війни.
Читайте також:
Штати імпортують менше товарів із Китаю, ніж до початку торгової війни.
Джерело: Bloomberg
За останні п'ять років тарифи, експортні обмеження та субсидії США переконали американські компанії диверсифікувати свій імпорт та частково відмовитися від продукції Китаю.
З 2018 року, тобто відколи колишній президент Дональд Трамп запровадив тарифи на тисячі китайських товарів, загальна частка китайського імпорту в США знизилася приблизно на 3%. За цей час Китай поступився частиною своєї частки в загальному обсязі імпорту США іншим азіатським країнам-експортерам, таким як В'єтнам, Індія, Тайвань, Малайзія та Таїланд.
Читайте також:
Водночас, китайські виробники, які прагнуть обійти тарифи США та скоротити ланцюжки поставок, відкривають виробництва у таких країнах, як В'єтнам, Таїланд та Мексика.
Мексика стає ключовою американською альтернативою Китаю. Високоінтегровані лінії постачань між США та Мексикою та преференційний торговий режим у рамках угоди USMCA сприяють створенню транскордонних інвестиційних можливостей.
Імпортери і навіть деякі китайські експортери, які прагнуть диверсифікувати свої ланцюжки постачань, наввипередки скуповують мексиканські промислові площі, заповнюваність яких у 2022 році досягла 97,5%.
Попит на склади та іншу промислову нерухомість особливо високий на кордоні зі США в районі Тихуани, де рівень вакантних промислових площ близький до нуля. За даними Мексиканської асоціації приватних індустріальних парків, близько 47 нових промислових парків або заплановані, або перебувають на стадії будівництва.
Диверсифікація торгових потоків
Джерело: Bloomberg
Зусилля президента Джо Байдена щодо покращення торговельних відносин із Європою призвели до того, що США почали більше покладатися на імпорт із Європи, ніж із Китаю. Поворот стався після того, як США та Європа скасували мита на двосторонню торгівлю вартістю $21,5 млрд у 2021 році, призупинили суперечку про виробництво літаків, що почалася у 2004 році, та розпочали переговори про скорочення перевиробництва сталі та алюмінію. За останній рік вартість імпорту США з Європи зросла майже на 13%, тоді як імпорт США з Китаю зріс лише на 6%.
Виробники смартфонів, такі як Apple Inc, намагаються зменшити свою залежність від Китаю на фоні посилення торгової війни між Вашингтоном та Пекіном. За рік, який закінчився в березні, компанія Apple потроїла своє виробництво в Індії та випустила iPhone на суму понад $7 млрд. Тепер на Індію припадає близько 7% світового виробництва iPhone, а річний обсяг продажів у країні зріс до $6 млрд.
Трансатлантична торгівля
Джерело: Bloomberg
В'єтнам є ще одним центром для компаній, які прагнуть диверсифікувати свою діяльність у бік від Китаю. За останні сім років контейнерний імпорт в'єтнамських меблів у США зріс на 186%, порівнюючи зі зростанням такого імпорту з Китаю всього на 5%. За даними Descartes Systems Group Inc, на В'єтнам зараз припадає половина всього обсягу експорту меблів із Китаю до США. Останнім часом замовлення на в'єтнамські меблі починають знижуватись через падіння світового попиту на споживчі товари.
Промислова політика Пекіна призвела до того, що Китай став найбільшим експортером електромобілів після Німеччини. Цього року електромобілі та гібриди, що підключаються, складуть близько 40% від загального обсягу поставок автомобілів в Китаї. Водночас, частка Європи у світових продажах електромобілів, за даними Bloomberg, найімовірніше, зросте цього року, оскільки з'явиться більше моделей і послабляться проблеми з постачанням.
Читайте також:
Про пошук грошей на війну, повернення 30 тис. грн військовим, реформу податкової, дохідність ОВДП та фінансове майбутнє...
Війна спровокувала серйозний відтік готівкової валюти та дорогоцінних металів із нашої країни. У 2022 році люди...
Цього року український стартап Kolibrio залучив від групи міжнародних інвесторів $2 млн. Компанія працює над...
Через низку об'єктивних економічних, політичних та військових причин цей тиждень на валютному ринку буде вельми...