Які банки перевірить НБУ цього року і чи готуватись їм до санкцій

Нацбанк розпочинає оцінку стійкості банків. Які саме фінустанови перевірятиме регулятор, та чи є ризики, що за результатами тестування до них можуть бути застосовані засоби впливу, в колонці для ЕП розповіла перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. «Мінфін» публікує ключові тези статті.

Як перевірки допомагають пройти кризи

В умовах воєнного часу це не традиційна щорічна вправа з моделювання кризи та віртуальної перевірки спроможності банківської системи протистояти ймовірним шокам.

Головна мета — оцінити реальний стан справ: як воєнна агресія позначилася на якості банківських активів, якими є реальні втрати капіталу, чи спроможні банки самотужки відновити капітал за рахунок поточних прибутків. Ця оцінка дає можливість і банкам, і регулятору побачити як реалізовані ризики, так і потенційні проблеми, щоб завчасно зреагувати.

Яскравий приклад з історії — Мегабанк. Із року в рік стрес-тести сигналізували про ризик втрати банком капіталу в разі погіршення ринкових умов. Банк міг би уникнути виведення з ринку, якби належним чином виконував затверджену регулятором програму реструктуризації. Як і більшість банків, що виконали «домашнє завдання», він впорався б із викликами воєнного часу та продовжив працювати.

Читайте також: Вкладникам збанкрутілих Мегабанку і банку «Січ» відшкодували 5 мільярдів гривень

Стійкість української банківської системи в умовах повномасштабної війни — результат, у тому числі, багаторічних стрес-тестів. Нацбанк вперше провів ґрунтовне діагностичне обстеження 20 найбільших банків у 2015 році. Результати обстеження вражали — 16 із 20 банків потребували докапіталізації, оскільки 53% кредитів у їх портфелях були в дефолтному або переддефолтному стані.

Із 2018 року Нацбанк розпочав щорічні стрес-тести, за допомогою яких визначав необхідний рівень капіталу за базовим та несприятливим макроекономічним сценарієм на горизонті трьох років.

Динаміка результатів стрес-тестування свідчить про корисний вплив цієї вправи на банківську систему: за підсумками оцінки, у 2018 році банки загалом потребували докапіталізації за базовим сценарієм на 42 млрд грн, у 2019 — на 35 млрд грн, у 2021 — на близько 5 млрд грн.

У червні минулого року НБУ провів реверсивне тестування, щоб оцінити спроможність банків поглинути кредитні збитки в розмірі 25% від працюючого портфеля до повномасштабного вторгнення.

Тест показав, що за таких втрат капітал двадцятки найбільших банків залишиться додатним, а понад половини з цих банків — операційно прибутковими. Проте, війна триває.

Руйнування енергетичної та виробничої інфраструктури, втрата підприємствами капіталу, особливо на територіях, окупованих після 24 лютого, та на територіях ведення бойових дій, знижують їхню спроможність обслуговувати кредитну заборгованість.

Наприкінці минулого року НБУ погіршив прогнози щодо потенційних втрат капіталу банків. Чи витримають банки чергове випробування? На це питання допоможе відповісти наша оцінка стійкості.

Відмінності стрес-тестів під час війни

Оцінка воєнного часу, на відміну від традиційних стрес-тестів, має свої особливості.

По-перше, ми використовуємо лише базовий сценарій, який відповідає поточному макроекономічному прогнозу, без використання несприятливого.

Нещодавній перегляд прогнозу — поліпшення очікувань щодо зростання економіки та швидшого уповільнення інфляції — матиме позитивний вплив на оцінку стійкості банків.

По-друге, оцінка здійснюватиметься станом на 1 квітня, а не на початок року, оскільки ми мали дочекатися відносної стабілізації ситуації після масованих ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури та подолання їх наслідків.

По-третє, оцінка торкнеться не всіх банків, а лише 20 лідерів ринку (за сукупністю показників обсягу зважених на ризик активів, депозитів та кредитів фізичних осіб), проте ми зможемо побачити цілісну картину, адже на ці банки припадає понад 90% активів банківської системи.

По-четверте, банки матимуть достатньо часу на відновлення капіталу в разі такої потреби. І матимуть можливість відновити капітал за рахунок прибутків від поточної діяльності, продовжуючи працювати, кредитувати та підтримувати економіку.

До кінця липня 2024 року капітал банків, в яких він за результатами оцінки буде від'ємним, має досягти нульового значення. Фінальна дата, коли нормативи капіталу мають відповідати вимогам мирного часу, — 1 квітня 2026 року.

Тобто загальний термін — три роки з початку оцінки. Подібний термін ми давали банкам у 2015 році, коли обсяг проблеми був набагато більшим і мав іншу природу. Зараз мова про втрати, спричинені війною.

Відновлення платоспроможності боржників відбуватиметься паралельно з відновленням економіки. Тому і відновлення капіталу банків має відбутися швидше, не так болісно, і для переважної кількості фінустанов — без додаткових внесків акціонерів.

Читайте також: 255,5 млн грн за порушення платіжної дисципліни: як і за що штрафують банкірів

І останнє — оцінку на всіх етапах здійснюватиме власними силами Національний банк. Проте, ми розраховуємо поновити оцінку якості активів банків із залученням незалежних експертів, ймовірно, вже з наступного року. Ми маємо стратегічні домовленості з цього приводу з МВФ.

Як відбуватиметься перевірка

Цьогорічна оцінка стійкості проводитиметься у три етапи. На першому — Національний банк проведе оцінку якості активів та прийнятності забезпечення за кредитними операціями, перевірку оцінки вартості заставного майна та розрахунок нормативів достатності капіталу.

Другий етап передбачає екстраполяцію результатів оцінки якості активів та прийнятності забезпечення на кредитні операції банку, що не потрапили до вибірки на першому етапі.

Третій — по суті, є оцінкою стійкості банківських бізнес-моделей на основі оцінки основних показників діяльності банку за базовим сценарієм та визначення необхідних рівнів нормативів достатності капіталу.

Нацбанк має завершити оцінку та розіслати банкам вимоги про складання програм капіталізації або реструктуризації за такої потреби до кінця року. Результати оцінки буде оприлюднено до 1 квітня 2024 року. Далі — затвердження та реалізація планів.

Реалістичні плани, без фантазій, що відповідатимуть поставленим завданням і продемонструють можливості відновлення, будуть затверджені Правлінням НБУ.

Якщо плани не відповідатимуть вимогам або не будуть виконуватися, Нацбанк може прийняти рішення про застосування заходів впливу. Але такий розвиток подій стосовно банків у нашому переліку — малоймовірний.

Читайте також: НБУ починає оцінку стійкості банківської системи: скільки та яких банків буде закрито

Ми й надалі не будемо застосовувати заходи впливу за порушення нормативів капіталу до банків, які матимуть чітке бачення щодо підтримки своєї бізнес-моделі та відновлення капіталу. Водночас, операційно збиткові банки залишатимуться під пильною увагою, до них можуть бути застосовані обмеження для захисту інтересів вкладників.