Нова пенсійна реформа: хто і як виплачуватиме пенсії українцям

З 1 січня 2024 року всі працюючі українці до 55 років будуть змушені відраховувати до накопичувальних рахунків частину ЄСВ, що сплачують. Це один із головних пунктів нової пенсійної реформи, яку планує розглянути парламент. Відповідний законопроєкт (№ 9212) вже зареєстровано у ВР. Про інші вимоги проєкту та їх недоліки The Page розповів Юрій Бойко, член Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). «Мінфін» обрав головне.

Попередня спроба прийняти профільний законопроєкт була восени, але тоді до розгляду в сесійній залі справа так і не дійшла. Аналіз нового документу засвідчив, що низка ключових норм, а особливо дискусійних, так і залишилася поза увагою розробників. Наприклад, особливо значущі — інвестиційна стратегія уповноваженого фонду, гарантії зі збереження пенсійних внесків так і не були розкриті в достатній мірі.

Рішучість та швидкість під час прийняття рішень є важливими, але при цьому не повинна постраждати якість. Якщо низка норм будуть деталізовані в ході доопрацювання законопроєкту, можна говорити про якість та реформу не для галочки. Далі докладніше розгляну норми, які ми б, як регулятор (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку є головним розробником базового законопроєкту, — ред.), вважали за потрібне доопрацювати.

Хто відповідатиме за пенсійні накопичення

Уповноважений пенсійний фонд — це ключова інституція, яка має бути створена державою в рамках реформи. Це пенсійний провайдер, що зі старту візьме на себе усю відповідальність за збереження та примноження пенсійних накопичень, і він має бути взірцем для інших провайдерів послуг.

Позитивним є те, що законопроєкт передбачає створення на початку саме одного єдиного фонду під пильним наглядом держави, а через визначений період — із 2026 року — допуск до системи авторизованих недержавних пенсійних фондів. Людині не доведеться зіткнутися з невизначеністю при виборі варіанту накопичень серед великої кількості пенсійних установ.

Вхід для всіх учасників один. А вже через декілька років людина за бажанням зможе перевести свої пенсійні накопичення до будь-якого фонду на власний вибір. Це чудова опція, яка сприятиме отриманню громадянами початкових знань та досвіду накопичень, і в подальшому конкуренції та розвитку інфраструктури ринку.

Втім, залишається незрозумілою майбутня структура інвестицій уповноваженого пенсійного фонду, а також стратегія зберігання та примноження накопичень. На нашу думку, буде доречним передбачити, щоб уповноважений пенсійний фонд, який створюється державою, мав форму Фонду життєвого циклу (визначеної дати). Саме така форма буде оптимальною, оскільки фонд створюється для широкого кола осіб різного віку, що матимуть різні інвестиційні пріоритети.

Це дозволило б забезпечити індивідуальний підхід до побудови інвестиційної стратегії для учасників системи, залежно від їхнього віку, коли рівень інвестиційного ризику зменшується при наближенні учасника системи до досягнення пенсійного віку. Такий підхід дозволить правильно розподіляти ризики на різних етапах накопичень, зробить адміністрування простішим та зрозумілішим, а майбутні результати прогнозованішими.

Також потрібно переглянути вимоги щодо структури активів уповноваженого фонду. Автори документа пропонують, щоб пенсійні активи не менше ніж на 80% складалися з цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано Кабміном (тобто з ОВДП). Вважаємо, що потрібно або відразу відмовитись від таких вимог, або обмежити дію цієї норми терміном до 3 років із дати запуску накопичувальної пенсійної системи. Чим диверсифікованішим буде портфель фонду (та системи загалом), тим надійнішими будуть заощадження.

Читайте також: В Україні 30% пенсіонерів отримують менше ніж 3 тисячі гривень на місяць — Опендатабот

Гарантії пенсійних виплат

Законопроєкт передбачає, що пенсійні виплати учасникам уповноваженого фонду гарантує держава. Питання стосовно осіб, які оберуть для себе недержавні пенсійні фонди, залишається відкритим. Та ми вважаємо, що гарантування виплат пенсійних накопичень є одним із ключових. Саме від нього залежатиме довіра громадян до системи та держави загалом. Тому норми щодо гарантій мають бути ретельно опрацьованими та суттєво доповненими.

На нашу думку, у фінальному тексті закону має бути чітко прописаний механізм застосування гарантій, чітко визначені обʼєкти, випадки та правила їх застосування. Встановлення прозорих та зрозумілих умов потрібно запровадити до того, як система запрацює.

Читайте також: Перерахунок пенсій: Україна винна пенсіонерам 43 мільярди через програні справи в судах

Якою має бути роль держави в пенсійній реформі

Позитивним в законопроєкті є й те, що уповноважений фонд, створений державою, управляється незалежною радою та незалежними ринковими інституціями, та не перебуває на «ручному управлінні» держави.

Однак, законопроєкт передбачає досить істотну участь уряду в затвердженні головних субʼєктів системи, а саме адміністратора, компаній з управління активами та зберігача уповноваженого фонду. Певною мірою це можна назвати втручанням в діяльність уповноваженого фонду, який хоч і буде державним, має стати окремою незалежною інституцією.

Викликає сумніви та обґрунтованість об'єднання функцій адміністратора уповноваженого фонду та адміністратора Єдиного соціального реєстру однією установою, яку визначить Кабмін. Ця опція потребує додаткового обговорення, оскільки наразі вона суперечить тексту самого законопроєкту.

Із запуском у 2024-му вже не встигаємо

Ми неодноразово наголошували, що безпосередньому запуску другого рівня пенсійного забезпечення має передувати період у, щонайменше, 18 місяців, відведений для підготовки. Протягом нього залучені до реформи державні органи мають розробити нормативну базу, вибудувати інфраструктуру та авторизувати учасників.

Створення програмного забезпечення, зручних форматів доступу учасників до системи та врешті-решт створення баз даних та облік осіб неможливо вирішити за декілька днів. Тому набрання законом чинності з 1 січня 2022 року, як це вказано в перехідних положеннях, а також початок обов’язкової сплати пенсійних внесків роботодавцем вже у 2024 році виглядають нереалістичними.

Підсумовуючи сказане, зазначу, що багаторічна експертиза державних органів, і зокрема НКЦПФР, дозволить підготувати до фінального читання пропозиції, які врахують низку, можливо і не очевидних зараз, проте важливих моментів. Наша мета — провести реформу, яка б викликала довіру у населення та схвалення у міжнародних партнерів, які уважно відстежують хід змін у нашій державі.

Саме спільна робота та врахування зауважень є запорукою успіху не тільки при голосуванні, але й тоді, коли ми з вами вийдемо на пенсію та станемо безпосередніми споживачами кінцевих результатів системи.