Повернення доплат військовим у тилу: з чиїх кишень візьмуть 150 мільярдів
Повернення доплат у 30 тис. грн військовим поставлене на паузу. Рішення депутатів розкололо суспільну думку. Прихильники повернення доплат говорять, що робота захистників повинна гідно оплачуватись. Противники стверджують, що на збільшення зарплат у бюджеті немає коштів. Скільки коштуватиме країні нова-стара система оплати праці військових і чи є на це гроші, з’ясовував «Мінфін».
Чому закон і досі не підписано
Після початку війни держава зобов'язалася виплачувати українським військовим доплати до регулярного грошового забезпечення — 100 тис. грн за участь у боях на передовій і 30 тис. грн за службу в тилу. Таке рішення стало занадто обтяжливим для бюджету.
Як свідчать відкриті дані порталу openbudget.gov.ua, у січні 2023 року частка видатків на армію сягнула рекордної позначки в історії, перевищивши 50% бюджету України. Покрити їх за рахунок міжнародної допомоги неможливо, оскільки іноземці готові давати гроші на гуманітарні та соціальни витрати казни і не фінансують військові статті, до яких належать і виплати військовим.
За даними Міністерства фінансів, видатки бюджету на них у січні-лютому склали 148,7 млрд гривень. На зустрічі в Європейській Бізнес Асоціації наприкінці березня очільник відомства Сергій Марченко уточнив: місячні доходи держбюджету майже вдвічі менші — близько 80 млрд гривень.
Величезний касовий розрив змусив уряд ухвалити непопулярне рішення: Кабінет міністрів вніс зміни до своєї постанови та з 1 лютого скасував централізовані та безумовні доплати в розмірі 30 тисяч гривень військовослужбовцям, що працюють у тилу.
Це рішення викликало негативний резонанс. На сайті Президента було зареєстровано відразу декілька петицій з вимогою повернути доплати. Причому, звернення отримали необхідну для розгляду кількість голосів. На це зреагували депутати: 10 квітня, розглядаючи зміни до закону про правовий режим воєнного стану, народні обранці підтримали поправку своїх колег на чолі з ексспікером Ради Дмитром Разумковим, яка повертає 30 тисяч надбавки до зарплат військовим.
Виплати за новою-старою системою мали б розпочатися вже з травня.
«Це найважливіше за сьогодні голосування у парламенті, найважливіше для країни рішення», — так прокоментував рішення парламенту секретар комітету ВР із питань інтеграції з ЄС Валентин Наливайченко.
Втім, таку думку поділяли не всі колеги Наливайченка, і не тільки вони.
«Це вбиває мотивацію йти на передок. Будь-яка людина думає 100+ там чи 50 у Закарпатті?! Що вирішуємо?! Відповідь не потрібна. Загалом, вона (надбавка військовим у тилу — ред.) розрахована на лєваків, дезертирів, косящих, тощо. Які потім ходитимуть і розповідатимуть про свої „військові заслуги“. Плюс вона повністю ламає систему мотивації, яка працює від 24 000 до 120 000 гривень! Вона ламає створення нових сил наступу! Там потрібні значні кошти. І без них само собою нічого не полетить! А вони нам вкрай потрібні!», — написав Андрій Оністрат, ексвласник банку «Нацкредит», а нині радник у «Центрі спеціальних операцій А».
Інші аргументи тих, хто виступає проти повернення доплат, зводяться до двух основних тез:
на це у бюджеті немає достатньо грошей;
рішення йде у розріз із зобов'язаннями, які взяла на себе Україна в рамках затвердженої 4-річної Програми розширеного фінансування EFF.
Наступного дня після голосування, 11 квітня, депутат Володимир Цабаль вніс постанову (8312-П), яка пропонує скасувати повернення доплат тиловикам. Цей документ фактично заблокував подальше проходження законопроєкту про повернення доплат.
Доки постанову не буде розглянуто у сесійній залі, закон не може бути підписаний. Найближче засідання ВР відбудеться лише у травні. Тож, що буде з документом, наразі незрозуміло. Проте, фактом залишається одне — ще, щонайменше, декілька місяців 30 тисяч гривень нікому не виплачуватимуть.
МВФ поки що не висловив своєї позиції щодо повернення військових доплат. «Нам відомо про поправку, ухвалену парламентом 10 квітня щодо правових засад для застосування заходів, пов'язаних із воєнним станом, і ми перебуваємо в процесі оцінки її впливу», — сказав голова місії фонду в Україні Ґевін Ґрей у коментарі «Інтерфакс-Україна».
Так само не вирішене питання фінансування. Хоча законопроєкт передбачає не лише повернення раніше скасованих виплат військовим, а й компенсатор додаткових витрат бюджету. Для цього запропоновано грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ та менеджменту державних підприємств обмежити 10 розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2023 року.
Але це джерело не здатне покрити додаткових витрат.
«Чисельність держслужбовців, які отримують дуже високу зарплатню відносно загальної маси, невелика і вона не є співставною з кількістю військових. Порядок цифр не співпадає. Тому можна казати лише про те, що, можливо, це є одним із джерел фінансування і не головним», — говорить Наталія Лещенко, економіст CASE Україна.
За розрахунками експертів, обмеження чиновницьких зарплат здатне згенерувати лише 2% від суми, необхідної для забезпечення додаткових виплат військовим у тилу.
До того ж, варто враховувати, що зараз видатки на оплату праці держслужбовців покриваються за рахунок коштів західної допомоги, а податки з цих зарплат йдуть до бюджету.
«Тож, якщо ці зарплати зменшити, то в бюджеті більше грошей не стане. А, навпаки, — стане менше. Бо ці зарплати оподатковуються, і податків із них буде сплачено менше», — підкреслив інвестиційний банкір Сергій Фурса.
Тому, перш ніж повертати доплати військовим, експерти радять продумати реальні джерела фінансування, і бажано в повному обсязі, а не лише 2% від необхідних. Інакше, благородні наміри депутатів стануть нічим іншим, як черговою порцією популізму.
На повернення виплат військовослужбовцям потрібно понад 150 млрд грн. Відповідні розрахунки навів народний депутат Ярослав Железняк.
«Проста математика з повернення 30К виплат захисникам:
— Орієнтовна сума, потрібна на повернення виплат, — 12,7 млрд грн на місяць = 152,4 млрд грн/рік
— орієнтовна економія від обмеження зарплат „бюджетників“ до 10 мінімалок: 2,7−3 млрд грн/рік
— Тобто для реального, а не на папері забезпечення повернення виплат потрібно ще близько 149 млрд грн за рік знайти… або 98% від необхідної суми», — пояснив він.
Питання наступне: де взяти ці гроші, особливо в умовах, коли дефіцит державного бюджету становить 1,6 трлн грн.
Варіантів небагато. Сергій Фурса переконаний, що безболісних взагалі немає.
«Перше рішення — це різке збільшення податків. Яких і на що — можна дискутувати. Друге найочевидніше рішення — це запуск друкарського верстата. Коли ми просто надрукуємо 150 млрд гривень», — говорить експерт.
На переконання Сергія Фурси, в обох випадках наслідком у перспективі стане зменшенням надходжень до бюджету, а в кінцевому результаті — й зменшення можливості фінансувати армію. Крім того, Україна взяла на себе зобов'язання перед МВФ скорочувати свою залежність від емісійного фінансування держбюджету у 2023 році.
Проте, не всі експерти песимістично налаштовані. Член парламентського комітету податкової та митної політики Ніна Южаніна каже, що гроші на виплати військовим можна знайти, і не вдаючись до крайніх заходів. За її підрахунками, у сумі можна назбирати 90,7 млрд грн. Серед можливих джерел, зокрема, — кошти з Дорожнього фонду. Плюс на 18 млрд грн не буде погашено боргові зобов’язання за запозиченнями — тому, це теж кошти, які вивільняються.
«Ще 37 млрд грн можна отримати від грального бізнесу, якщо його привести у легальну площину і взяти податки. 11 млрд грн можна отримати, якщо обмежити доступ до зернового коридору „лівих компаній“. Тютюновий ринок може дати ще 2,5 млрд», — перерахувала Ніна Южаніна.
Вона також вважає, що з держбюджету не варто фінансувати приватні телеканали, які мовлять в рамках національного телемарафону.
«Ми разом із владою маємо сісти в бюджетному комітеті, подивитись усі статті. Я просто показала зразок, із чим має працювати влада, де є джерела. Не треба збільшувати дефіцит бюджету, треба зробити перерозподіл і крокувати вперед. Тоді ми знайдемо кошти для повернення 30 тисяч», — вважає Южаніна.
Економіст CASE Україна Наталія Лещенко теж є прихильником такого підходу. Вона нагадала, що не так давно влада вже ним скористалася. Це, серед іншого, дало можливість забезпечити військовим існуючі виплати у 100 тис. та 30 тис. грн до 1 вересня.
«Нещодавно змінами до бюджету-2023 вже було проведене і збільшення видатків на оборону на 0,5 трлн грн, шляхом використання цих резервів для збільшення доходів, економії на обслуговуванні боргу, збільшення запозичень. Фактично, всі гроші спрямовані на ЗСУ, на тих, хто воює», — сказала економіст CASE Україна.
У профільному комітеті чекають пропозицій від авторів правки про повернення військових доплат.
«Пропоную припинити емоційну дискусію навколо повернення або неповернення доплат військовим, перевівши її в конструктивну площину. А саме, авторам пропозиції, не чекаючи розгляду блокуючої постанови Володимира Цабаля, подати відповідні збалансовані зміни до закону про бюджет-2023, передбачивши джерела фінансування не у вигляді 2,5 мільярда із 150 необхідних, а в повному, передбаченому елементарними правилами математики, обсязі», — написав у своєму каналі в Telegram голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Самі розробники говорять, що вже вказували на можливі джерела покриття витрат на виплати військових надбавок.
«Зарплати військовим із урахуванням виплат 30 тисяч грн мали бути вже закладені до Державного бюджету на цей рік. Місяць тому Верховна Рада виділила на сектор безпеки і оборони ще 518 млрд грн, із яких понад 477 мільярдів передбачені саме на зарплати. Ми запропонували додаткове джерело надходжень до бюджету за рахунок обмеження зарплат топпосадовцям. Але наголошую, що це нове, додаткове джерело коштів, які й так вже мають бути передбачені у бюджеті.
До того ж, міністр оборони розповідав, що на скасуванні премій «заощадили» 100 млрд грн", — сказав у коментарі «Мінфіну» один із авторів правки про повернення доплат військовим Дмитро Разумков.
Тож, очевидно, остаточне рішення про відновлення виплат військовим у тилу буде увалюватись з урахуванням думки МВФ і політичних мотивів влади.