Зі зростанням цін, та без інвестицій: якою може бути наша економіка цього року

Про те, коли можливе відновлення економіки та значних інвестицій в Україну, наскільки важлива підтримка Заходу, що буде з гривнею у 2023 році та інфляційні прогнози — в інтерв'ю Gazeta.ua розповів інвестиційний банкір Сергій Фурса. «Мінфін» вибрав ключові тези.

Зиму пережили, але наступної знову виникнуть проблеми

Цю зиму ми пережили набагато краще, ніж можна було очікувати. Енергетична система виявилася стійкою. Плюс західна підтримка — як трансформаторами, генераторами, так і покращенням системи протиповітряної оборони. Макроекономісти навіть почали переглядати власні прогнози на цей рік. Бо вже в першому його кварталі — лютому-березні — відключень світла немає, бізнес працює, скоро ми зможемо експортувати електроенергію.

Навряд чи ми зможемо вийти на енергетичні показники умовно 2021 року — звісно, будуть якісь мінуси, й наступної зими російські окупанти неодмінно будуть нам шкодити. Але ми все одно матимемо повну потужність в електриці й вони точно не зможуть цьому завадити. Хоча взимку знову виникнуть проблеми. Нині важко казати, що буде через дев'ять місяців.

Читайте також: Перехід на газ власного видобутку і 20 нових АЕС: як змінює енергетику Україна

«Ми не можемо нині відновити жодні економічні галузі»

Найперше постраждав бізнес, що не міг повноцінно працювати через відсутність електроенергії. Це металургія та інші галузі, що критично залежать від подання електрики.

Зменшаться наші обсяги експорту, але лише відносно 2021 року, а не 2022-го. Це мінус, але він знов-­таки не критичний. Торік ми вже були в ситуації, коли наш експорт агропродукції був менший, ніж перед повномасштабною війною. Ми матимемо менші експортні доходи, але це є цілком прогнозованим. З минулого року українська економіка впала на 30 відсотків. Навряд чи варто очікувати додаткових мінусів 2023-го. Ситуація сильно залежить від того, чи працюватиме зерновий коридор.

В нас нині немає таких ресурсів, щоб компенсувати ці (від експорту зернових, — ред.) втрати. Коли закінчиться війна, ми житимемо з цим самим рівнем економіки, суттєвого зростання не буде. Про жодні компенсатори не може бути й мови.

В нас не буде відновлення економіки та значних інвестицій, доки триває війна. Під час війни не буде жодних фінансових вливань із боку Заходу. Ніхто не готовий інвестувати за такого рівня невизначеності — з одного боку, може прилетіти ракета, з іншого — є невизначеність щодо макроситуації. Ніхто нічого не може прогнозувати, тому й не буде інвестицій. В часи війни Україна не цікава для будь-яких інвесторів — західних, східних чи місцевих.

Читайте також: Україні потрібні інвестиції: звідки їх узяти

Підтримка Заходу для України критично важлива

Ситуація в Україні взагалі залежить від підтримки Заходу, можна сказати — критично. Половину державного бюджету фінансують західні партнери. Усі соцвиплати, пенсії, субсидії, зар­плати вчителям і лікарям здійснюють коштом наших союзників.

Через війну маємо шалений дефіцит бюджету, тому всі гроші, які Україна заробляє, за деякими винятками, витрачає на армію. Усе інше фінансує Захід. Тому значного зменшення дефіциту бюджету цього року очікувати марно.

Що очікує гривню 2023-го

Є офіційний курс гривні, й найближчим часом він залишатиметься стабільним. Коливання, що спостерігаються нині, відбуваються на готівковому ринку. Останні місяць-півтора ми бачимо зміцнення гривні на певному рівні. Це пов'язано з низкою факторів — від регуляції Національного банку до сезонного тиску аграріїв, які продають долари, готуючись до посівної. Але це кешевий, чорний ринок. Міжбанківський курс залишається стабільним. Нацбанк завдяки західній підтримці має достатньо резервів, щоб тримати курс гривні на стабільному рівні.

Читайте також: Скільки потрібно працювати українцям, щоб заробити $1 млн

Ціни зростатимуть, але інфляція буде контрольована

Наш прогноз свідчить, що інфляція цього року буде менша. 2023-го нас очікує майже 20% інфляції. Ціни, зокрема на продукти, зростатимуть високими темпами. Але я не бачу жодної паніки у споживачів чи масових закупівель.

20% — це справді велика цифра, але вона контрольована, так само, як і минулого року, коли інфляція становила 26%, що є добрим показником для країни, яка перебуває у стані війни.

До того ж ці дані були майже такі самі, як у наших сусідів на Заході — країни Східної Європи та Балтії торік мали подібні показники інфляції.