Loader
Кредитний простір » Актуальні новини » Як вкластися в штучний інтелект: три стратегії інвестування

Як вкластися в штучний інтелект: три стратегії інвестування

Поява ChatGPT у листопаді минулого року викликала нову хвилю інтересу роздрібних інвесторів до вкладень у штучний інтелект. Про переваги та недоліки таких вкладень «Мінфіну» розповів інвестиційний аналітик, лектор «Біржового університету» Роберт Лі.

Останніми роками сфера штучного інтелекту переживає бурхливий розвиток. Очікується, що загальні витрати на системи штучного інтелекту досягнуть $97,9 млрд у 2023 році, порівнюючи зі $37,5 млрд у 2019 році. За останні п'ять років (включно з 2023 р.) сектор штучного інтелекту, за прогнозами, покаже щорічний приріст у розмірі 28,4%.

Згідно з прогнозами, у період із 2022 до 2027 року індустрія штучного інтелекту перевищить $407 млрд. Це свідчить про те, що битва за лідерство у цьому сегменті ще тільки починається.

Інвестування в компанії ШІ

Інвестувати в компанії, які займаються дослідженнями в галузі ШІ, можна безпосередньо та опосередковано. Безпосереднє інвестування означає вкладення коштів у акції компаній, які мають основну діяльність у сфері досліджень ШІ. На мою думку, цікаві такі компанії:

C3.ai (AI). Компанія заснована у 2009 році Томасом Сібелом. Бізнес C3.ai побудований навколо самого ШІ. Компанія пропонує програмне забезпечення як послугу (SaaS), яка дозволяє компаніям використовувати штучний інтелект для своїх конкретних потреб.

ServiceNow (NOW). Компанія називає свій бренд штучного інтелекту прогнозним інтелектом та є частиною корпоративної програмної платформи Now Intelligence. Машинне навчання працює у фоновому режимі та дізнається, які завдання потрібно автоматизувати, рекомендує відповіді та рішення, виявляє серйозні інциденти та навіть виявляє приховані шаблони у повсякденних завданнях.

Однак, інвестування безпосередньо в такі компанії є дуже ризикованим, оскільки в сучасних умовах індустрія ШІ, як й індустрія біотехнологій, має високі перспективи на розвиток. Проте, на жаль, вони вимагають багато часу на тестування та експерименти, що може призвести до значних втрат.

Наприклад, та ж сама C3.ai досі не отримала прибутку. Це досить поширений недолік технологічних стартапів. Хоча цього року акції компанії C3.ai зросли більш ніж удвічі, ризики, безперечно, високі.

Щоб запобігти їм, я рекомендую інвесторам-початківцям розглядати варіант опосередкованих інвестицій.

Інвестування через профільні ETF

Опосередковано інвестувати в ШІ можна через біржові фонди ETF або через висококапіталізовані компанії, які мають окрему гілку у своєму бізнесі в ШІ. Розглянемо можливі варіанти.

Якщо ми обираємо фонди, то я раджу придивитися до таких:

Global X Robotics & Artificial Intelligence ETF (BOTZ). Фонд заснували у 2016 році. Він має чисті активи у розмірі $1,59 млрд, і він інвестує в компанії, які потенційно отримають вигоду від ширшого впровадження та використання робототехніки та штучного інтелекту. До фонду входять підприємства сфери промислової робототехніки, автоматизації, непромислових роботів та автономних транспортних засобів. Наразі BOTZ володіє 44 активами. На топ-10 припадає 62,4% чистих активів ETF. До трійки країн-лідерів за вагою входять США (42,9%), Японія (35,7%) та Швейцарія (11,9%).

iShares Robotics and Artificial Intelligence ETF (IRBO). Запущений у 2018 році, IRBO має в управлінні менше $1 млрд, він володіє 118 пакетами акцій і відстежує показники глобального індексу робототехніки та штучного інтелекту NYSE FactSet. Згідно з проспектом фонду, він відбирає компанії, які займаються робототехнікою та штучним інтелектом, із 43 країн. Щоб потрапити до індексу, компанія повинна мати мінімальну ринкову капіталізацію з плаваючою ставкою не менше $500 млн і середню денну торгову вартість у $2 млн. Географічно трьома найбільшими регіонами фонду за вагою є США (53,6%), Китай (12,8%) та Японія (9,9%).

Читайте також: Amazon хоче конкурувати з Маском у космосі: чи злетять до небес її акції

First Trust Nasdaq Artificial Intelligence and Robotics ETF (ROBT). Цей біржовий фонд заснували у 2018 році, він різко зріс під час пандемії, частково завдяки тому, що акції технологічних компаній становлять понад 60% його активів. Наразі ETF володіє 108 акціями.

Інвестування у «традиційні» компанії

Для класичнішого та розсудливішого інвестування можна розглянути такі компанії для вашого портфеля.

Nvidia (NVDA). Провідна компанія з виробництва графічних чипів. Чипи графічного процесора (GPU) компанії Nasdaq мають життєво важливе значення для багатьох етапів побудови машинного навчання, оскільки зазвичай ті потребують величезних обчислювальних потужностей.

Це дало можливість Nvidia зайняти ключову позицію у сегменті штучного інтелекту. Зокрема, її чип A100 займає значну частку ринку штучного інтелекту, ставши одним із найважливіших апаратних засобів у всій галузі.

Nvidia успішно завершила перший квартал, ціна її акцій різко зросла на фоні вищого, ніж прогнозувалося, прибутку. Компанія заявила, що таким результатам багато в чому завдячує буму в галузі штучного інтелекту.

Microsoft (MSFT). Microsoft — друга за вартістю компанія у світі, вона розглядає штучний інтелект як важливу частину свого майбутнього. Microsoft почала інвестувати у технологічний стартап OpenAI у 2019 році, а нещодавно вклала ще $10 млрд після запуску ChatGPT.

Microsoft також представила нову версію своєї пошукової системи Bing на базі ChatGPT і намагається включити функції GPT до свого портфеля продуктів, у т. ч. до служби хмарної інфраструктури Azure, веббраузера Edge, пакета програмного забезпечення для підвищення продуктивності Office та Bing.

Читайте також: Інвестиції в S&P500: що насправді купують інвестори

Qualcomm (QCOM). Найбільша американська компанія з розробки та дослідження бездротових засобів зв'язку (GPS, WiFi, Bluetooth, 3G/4G). Qualcomm вже використовує штучний інтелект у своїх технологіях смартфонів, особливо з урахуванням нещодавнього впровадження мереж 5G. Чипи Snapdragon торгової марки компанії дозволяють пристроям підключатися та спілкуватися один із одним. Застосування технології машинного навчання на чипах Qualcomm може дозволити смартфонам працювати інтуїтивніше та взаємодіяти з користувачами у природнішій манері.