Як енерготерор вплинув на фінансові звички українців

Під час війни поведінка споживачів фінансових послуг часто непередбачувана. Будь-яка негативна інформація, а тим більше реалізація безпекових ризиків, можуть похитнути довіру до банків. Чи похитнув енергетичний терор фінансову стабільність УП розповіли головний експерт управління аналізу системних ризиків Департаменту фінансової стабільності НБУ Андрій Блінов, провідна економістка управління макропруденційної політики та досліджень Департаменту фінансової стабільності НБУ Олена Фоменко, головний експерт управління макропруденційної політики та досліджень Департаменту фінансової стабільності НБУ Владислав Філатов.

Масовані ракетні атаки на енергетику могли стати новим серйозним викликом для банківської системи, завадити безперебійній роботі банків та спровокувати паніку. Однак жоден із цих ризиків не реалізувався.

Масовані загальноукраїнські обстріли критичної цивільної, зокрема енергетичної, інфраструктури розпочалися 10 жовтня 2022 року. За жовтень 2022 — січень 2023 років їх було майже два десятки. Атака 23 листопада призвела до тривалого відключення електроенергії у більшості регіонів одночасно.

Які події були найбільш піковими

На графіку вирізняються чотири піки посилених коливань. Лише у двох випадках такі коливання були пов’язані з наслідками повітряних атак.

Перший — у дні перших масованих атак 10−11 жовтня, коли активно коливався готівковий обмінний курс. Другий — 23−25 листопада, коли у більшості регіонів України електричний струм для побутових споживачів вимушено відмикався на 12−18 годин на добу.

Це спричинило численні відкладання запланованих платежів на пізніший період. Ще одне слабше коливання трапилось у новорічні дні й було більшою мірою пов’язане з передноворічними витратами та завершенням фінансового року, ніж з повітряними атаками.

Волатильність інтегрального індексу фінансових індикаторів для фізичних осіб (на основі щоденної зміни 15 показників), кількість стандартних відхилень

Розраховано для днів, коли були наявні не менше 6 індикаторів. Дні масованих атак та дні після атак позначено вертикальними смугами

Як рухались гроші

Після масованого ракетного обстрілу в жовтні 2022 року відбувся незначний відплив гривневих коштів населення. Він тривав близько двох тижнів і був співставним із початком 2022 року, ще до повномасштабної війни.

На піку відпливу (28 жовтня) залишки на рахунках сукупно скоротилися менше ніж на 5% порівняно із показником до початку обстрілів. Вже у листопаді обсяги коштів жваво зростали.

Ці короткочасні відпливи можна пояснити прагненням сформувати запас готівки для розрахунків на випадок проблем з електроенергією та зв’язком.

Гривневі кошти фізичних осіб, останній день до відпливу коштів = 100%

Вісь Х — кількість днів з початку кризи. Для лінії 2022−2023 початок періоду визначений як 10.10.2022 — перша дата масованих обстрілів; для лінії 2022 — початок року.

Також дещо швидше, ніж зазвичай в цей період року, зростали обсяги готівки в обігу. Проте незначні обсяги зняття коштів з банківських рахунків свідчать саме про бажання мати певний запас готівки на руках для оплати критичних товарів та послуг, а не про бажання забрати всі заощадження з банків.

Готівка в обігу, перший день року = 100%

Як працювали платежі

Масштабні бойові дії та перебої у постачанні електроенергії не зупинили платежі. Система електронних платежів (СЕП) НБУ, що забезпечує проведення майже всіх міжбанківських переказів у гривні, працювала в штатному режимі.

Лише 23 листопада, у день суттєвих ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі, вісім банків упродовж кількох годин мали проблеми із СЕП. Причиною були перебої зі зв’язком через нестабільну роботу провайдерів.

Подекуди відбувалися незначні зміни у тривалості проведення транзакцій, які не вплинули на загальну успішність здійснення платежів. Зазвичай значна частка платежів у СЕП відбувається за 5−20 хвилин.

У середньому більшою тривалістю платежів відзначилися лише:

• 10 жовтня (день перших масованих обстрілів),
• 24 листопада — 1 грудня (після наймасштабнішого пошкодження енергетичної інфраструктури),
• а також 2 січня (фактично вихідний день з точки зору ділової активності).

Частка операцій у СЕП за кількістю, що здійснені за проміжок 5−20 хвилин

Дні масованих атак та дні після атак позначено вертикальними смугами.

Операції населення з платіжними картами переважно обслуговують платіжні системи MasterCard,Visa та ПРОСТІР. За наявності зв’язку карткові платежі проводилися безперебійно.

У жовтні 2022 року кількість операцій із картками, що емітовані українськими банками, навіть зросла порівняно із жовтнем торік.

Певне нетривале зниження кількості операцій після обстрілів 23 листопада пов'язане саме із перебоями зі зв'язком та світлом у самих користувачів та у точках продажу. Зростання сум зняття готівки з карток після цих обстрілів було дуже помірним і короткостроковим.

Операції з картками та зняття готівки

Дні масованих атак та дні після атак позначено вертикальними смугами.

Як реагував на обстріли та блекаути валютний ринок

Традиційно українці реагують на певні загрози фінансовій стабільності зростанням активності на готівковому валютному ринку. Найдинамічніший та найпоказовіший його сегмент — послуги обміну в кіосках фінансових компаній та в інтернеті.

Готівковий курс дійсно суттєво коливався у дні після першого обстрілу. Натомість далі валютний ринок майже не реагував на перебої із постачанням електроенергії. Після 12 жовтня і до 31 січня щоденні коливання курсу продажу долара жодного разу не перевищували 1% за добу.

Зміна окремих показників фінансової активності населення, % до попередньої доби

Дні масованих атак та дні після атак позначено вертикальними смугами.

Як побудоване дослідження

Щоб оцінити вплив руйнування енергетики на поведінку клієнтів банків ми проаналізували динаміку 15 фінансових індикаторів:

1. обсяг готівки в обігу (включаючи каси банків),
2. обсяг строкових вкладів населення у національній та іноземних валютах,
3. обсяг коштів населення до запитання у національній та іноземних валютах,
4. обсяги та кількість операцій зі зняття готівки з платіжних карток (без операцій «on-us»),
5. обсяги та кількість безготівкових операцій платіжними картками,
6. частка операцій у СЕП із терміном виконання 5−20 хвилин,
7. загальна кількість платежів у СЕП,
8. кількість платежів населення у СЕП (виключно на інші фізособи або суб'єкти господарювання),
9. середній за добу обмінний курс купівлі й продажу готівкового долара США

Джерела даних на графіках: НБУ, платіжні системи Mastercard, Visa, Простір, Міняйло та Finance.ua.

Найбільше нас цікавили нетипові коливання цих показників у дні масованих обстрілів та упродовж доби після них (критичні дні). Зважаючи на надзвичайні наслідки атаки 23 листопада, ми врахували дві доби після цього обстрілу.

Період дослідження — з жовтня 2022 до січня 2023 років, коли в Україні регулярно відбувалися аварійні та планові віялові відключення електроенергії.

Для простоти сприйняття ми порахували інтегральний індекс волатильності всіх відібраних фінансових індикаторів, тобто їхнє середнє значення. Упродовж жовтня 2022 — січня 2023 він переважно не перевищував одного стандартного відхилення, а це ознака спокійної ситуації на ринку.

Загалом лише у 5% випадків інтегральний індекс перевищував 1,5, що відображає сильніше ніж зазвичай коливання.

З усіх днів обстрілів та їхніх наслідків це ставалося лише у 6% випадків. Тобто значення інтегрального індексу свідчать про відсутність ознак панічного характеру поведінки.

Ба більше, аномально високі коливання індикаторів фінансової активності населення не тривали довше, ніж два дні поспіль, навіть в умовах обстрілів.