Loader
Кредитний простір » Актуальні новини » 255,5 млн грн за порушення платіжної дисципліни: як і за що штрафують банкірів

255,5 млн грн за порушення платіжної дисципліни: як і за що штрафують банкірів

За перші три місяці цього року банкірам нарахували рекордні суми штрафів. А ось самі фінансисти помітно зменшили суми санкцій, які отримують від своїх недбайливих клієнтів. Ми вирішили з'ясувати, хто і за що штрафує банки та як фінустанови реагують на порушення, які виявляють самі.

Штрафи за платежі: повний перелік банків-порушників

Найгірше у банків справи з платіжною дисципліною. Саме за її порушення у першому кварталі 2023 року фінансисти отримали максимальні штрафи.

У відповідь на офіційний запит «Мінфіну», Нацбанк повідомив, що його Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем цього року виставив штрафи відразу 20 банкам на 255,5 млн грн. Це на третину більше, ніж за весь минулий рік та у 18 разів більше, ніж у 2021-му.

Динаміка вражаюча:

  • 2021 рік — 13,8 млн грн, 8 банків;
  • 2022 рік — 175,6 млн грн, 25 банків;
  • І кв. 2023 року — 255,5 млн грн, 20 банків.

Назви банків-порушників платіжної дисципліни НБУ не оприлюднив. А в соцмережах сплив лише один із них: у відповіді регулятора на депутатський запит у числі порушників називається Райффайзен Банк і сума виписаного йому штрафу — одразу на 27,5 млн грн.

Сплеск порушень та, відповідно, штрафів під час здійснення банками платежів пояснюють запровадженими рік тому воєнними правилами.

Читайте також: Навіщо держава «колекціонує» банки і що з ними зробить після війни

«Одразу після початку війни Національний банк затвердив постанову № 18, яка містить пачку обмежень, у тому числі щодо здійснення платежів та видачі готівки з рахунків клієнтів. Якісь спрощувалися/скасовувалися, але більшість діє досі. Наприклад, фізособа не має права за кордоном витрачати з карткового рахунку понад 100 тис. грн або готівкою знімати з банківського рахунку в Україні понад 100 тис. грн на добу та ін.

Думаю, що саме через появу більшої кількості обмежень на платіжному ринку збільшувалася і кількість порушень, за якими йшли штрафи — як у 2022 році, так і у 2023-му", — пояснив «Мінфіну» фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Комітет Нацбанку з нагляду (оверсайту) платіжних систем щодо штрафування банків засідав 27 березня 2023 року, і саме тоді регулятор засмутив 20 банків на 255,5 млн грн.

Те, що НБУ не публікує поіменний список порушників, не означає, що їхні клієнти не можуть дізнатися про них. Дані про сплачені банками штрафи можна знайти в оборотно-сальдовому балансі кожної структури окремо після публікації звітності (сальдо за рахунком № 7397).

Швидше за все, березневі дані з'являться у травні (після фактичної оплати штрафів) або на початку літа. Тоді «Мінфін» зможе їх зібрати — показники обов'язкові до офіційної публікації. Хоча деякі банки намагаються приховувати інформацію: або її публікують не в повному обсязі, або роблять це не вчасно.

Проте «Мінфін» зміг зібрати та проаналізувати балансові звіти за перші місяці 2023 року — січень-лютий. За цей період пені та штрафи було виписано 15 з 66 банків, що діяли. Ми склали повний перелік банків-порушників на основі офіційної звітності.

Джерело: звітність банків, розрахунки «Мінфіну»

Сукупно вони виплатили штрафів на 9,2 млн грн, а у трійці лідерів опинилися МТБ Банк (6,4 млн грн), УкрСиббанк (787 тис. грн) та Комінбанк (647 тис. грн).

З офіційної інформації НБУ також відомо, що за підсумками лютневої перевірки регулятор нарахував великий штраф фінансового моніторингу державному Укргазбанку — на 64,6 млн грн. Але зі звіту структури видно, що в лютому вона ще не погасила цю суму. Напевно, зробить це навесні. Якби Укргазбанк сплатив штраф у лютому, то саме він став би лідером у рейтингу штрафників.

Через те, що в рейтингу наведено дані лише за січень-лютий-2023, до нього не увійшли березневі штрафи за оверсайтом (порушення постанови № 18), про які йдеться вище. Після їх включення, загальні дані щодо штрафів сильно підростуть і напевно перевищать рівень 2022 року.

Хто виписує банкам штрафи

Порушення платіжної дисципліни — не єдина причина, через яку НБУ може виписати штраф банку. У роз'ясненні «Мінфіну» регулятор уточнив причини, з яких карає підопічних грошима:

  • до 1% статутного капіталу — за порушення банківського законодавства;
  • до 1% статутного капіталу — за порушення законодавства з питань захисту критичної інфраструктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки;
  • від 3000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тис. грн — 170 тис. грн) — за порушення законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку;
  • від 300 до 8 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5,1 тис. грн. — 136 тис. грн.) — за порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі при врегулюванні простроченої заборгованості.

«Причини порушень зазвичай у кожного банку свої. Якщо з'являються типові порушення, Національний банк дає роз'яснення щодо практичної реалізації банками вимог чинного законодавства та своїх нормативно-правових актів», — кажуть у прес-службі Національного банку України.

Треба сказати, що штраф 1% статутного капіталу — гігантська сума. Наприклад, така санкція щодо Приватбанку (з капіталом 206 млрд грн) виллється у 2 млрд грн, Райффайзен Банку (зі статутником 6,2 млрд грн) — у 62 млн грн, ПУМБу (4,8 млрд грн) — у 48 млн грн .

Читайте також: ФРС не помітила кризи в банках: чи бачать його провісники в Україні аналітики та читачі

В окрему категорію регулятор відносить порушення щодо валютного контролю та «антивідмивного» законодавства. За останні роки щодо цих порушень така динаміка:

  • 2021 рік — до 12 банків застосовано 13 письмових попереджень та 5 штрафів на загальну суму 11,6 млн грн;
  • 2022 рік — до 10 банків застосовано 10 письмових попереджень та 8 штрафів на загальну суму 116,9 млн грн;
  • січень-лютий 2023 року — до 2 банків застосовано 1 письмове попередження та 1 штраф у розмірі 64,6 млн грн.

Нацбанк — не єдиний орган, який штрафує банки.

«Серед інших регуляторних органів (крім НБУ), які мають право застосовувати штрафні санкції, можна виділити Антимонопольний комітет, який штрафував банки за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Спостерігалися поодинокі випадки штрафів з боку інших контролюючих органів та Державної податкової служби, але таких випадків небагато», — розповіла «Мінфіну» директор департаменту комплаєнсу АТ «Кредобанк» Крістіна Брухаль.

Чому торік штрафи зросли майже вп'ятеро

Аналіз «Мінфіном» оборотно-сальдових балансів показав різке зростання штрафування українських банків минулого року — в 4,8 разу. У сукупності з 56,9 млн грн 2021-го до 272,3 млн грн 2022-го.

До 5 найбільших банків-порушників на 1 січня 2023 року увійшли як системні фінустанови, так і зовсім невеликі структури:

  1. Приватбанк — 62,9 млн грн;
  2. Банк Конкорд — 61,6 млн грн;
  3. Сенс Банк — 53,4 млн грн;
  4. Універсал Банк — 29,5 млн грн;
  5. Ощадбанк — 14,9 млн грн.

Роком раніше найбільший держбанк також був серед найбільших штрафників, хоч і на другому місці:

  • Айбокс Банк (29,8 млн грн),
  • Приватбанк (5,7 млн грн),
  • Міжнародний інвестиційний банк (5 млн. грн.).

Багато банків, які сплатили великі пені та штрафи у 2022 році, не мали фінансових санкцій роком раніше — з 20 найбільших штрафників таких 4. У деяких штрафи виросли з нулів до десятків мільйонів, що здається справжньою аномалією, особливо, коли йдеться про невеликі структури. Причому все це сталося в дуже складний для банків і всієї країни воєнний рік.

«Мінфін» зібрав ТОП-20 найбільших штрафників, і вони показали цікаву динаміку за рік.

Джерело: звітність банків, розрахунки «Мінфіну»

Всього за 2022 рік було оштрафовано 43 банки з 67 чинних на той момент. У 19 структур розмір сплачених штрафів перевищував 1 мільйон гривень.

Роком раніше ситуація була іншою: штрафників було 49 (з 71, що діяли), але великі суми (від 1 млн. грн. і більше) сплатили лише 7 банків. Було багато дрібних санкцій. 12 банків за рік заплатило пені/штрафів 10 тис. грн і менше.

Як банки пояснюють штрафи

Кожен банк має своє пояснення накопичених штрафів. Наприклад, державний Приватбанк запевняє, що сам собі нарахував податкові штрафи за поточний та попередні періоди.

За минулий рік Приватбанк збільшив обсяг сплачених штрафів майже на 1000% — до 62,9 млн грн, і став лідером за цим показником.

«Приватбанк є одним із найбільших платників податків в Україні, лише за 2022 рік банком сплачено до бюджету у вигляді податків та зборів понад 10,5 млрд грн. У 2022 році ПриватБанк, відповідно до актуальних вимог податкового законодавства поточного та минулих років, провів самооцінку податкових ризиків та самостійно нарахував та сплатив штрафи із самооцінки податкових ризиків. Більшість штрафів минулого року стосується саме оцінки податкових ризиків та самостійного нарахування відповідних штрафних санкцій», — заявили «Мінфіну» у прес-службі Приватбанку.

У Конкорд Банку великі штрафні платежі нараховані за наслідками перевірок Національного банку, але банк їх оскаржує.

«З 61,588 млн грн штрафів, накладених НБУ минулого року, найбільшу частину становить штраф у розмірі 60,4 млн грн щодо дотримання вимог чинного законодавства з питань фінансового моніторингу. Але щодо нього триває судовий розгляд, банк заперечує штраф.

Ще кілька невеликих штрафів (31,1 тис. грн, 31,1 тис. грн та 1 126,3 тис. грн) накладено за результатами невиїзного банківського нагляду за невідповідність деяких цифр під час розрахунків кредитного ризику, перенесення термінів та невиконання нормативу валютної позиції", — уточнили «Мінфіну» у прес-службі Банку Конкорд і повідомили, що рекомендації регулятора щодо внесення змін до внутрішніх положень банку враховано.

В Ощадбанку розповіли про складні взаємини з Антимонопольним комітетом, який у 2022 році виставив держбанку два великі штрафи — на загальну суму 14,4 млн грн. Але фінансисти з ними не погоджуються.

«В обох випадках ми оскаржили рішення АМКУ у судових інстанціях. Якщо у справі про штраф на суму 500 тис. грн, на жаль, Верховний суд поставив крапку, підтримавши позицію Антимонопольного комітету, то щодо штрафу у розмірі 13,9 млн грн судовий розгляд триває. Ми маємо всі підстави сподіватися на нашу перемогу, відповідно до якої штраф буде повернено банку», — наголошується в офіційній відповіді для «Мінфіну» від прес-служби Ощадбанку.

Їхні колеги Sense Bank запевняють, що виконали всі приписи після сплати штрафів.

«Штрафні санкції з боку Нацбанку у 2022 та 2023 роках були стандартними для банківського ринку. Наприклад, стосовно Сенс Банку було застосовано засоби впливу за порушення у сфері фінмоніторингу, обробки готівки тощо. Усі зауваження НБУ банк одразу враховує та імплементує у свою щоденну роботу», — запевнили «Мінфін» у прес-центрі Sense Bank (колишній Альфа-Банк).

Щоправда, є уроки, які Сенс не вдається вивчити, що видно з повторних штрафів з боку Національного банку. Цього тижня регулятор повідомив, що 9 квітня виписав Sense Bank штраф за неетичну поведінку у розмірі 102 тис. грн. Йшлося про некоректну поведінку фінансистів при врегулюванні проблемної кредитної заборгованості. У НБУ уточнили, що це було повторне порушення за короткий період — аналогічний штраф на ті ж 102 тис. грн виписувався Сенсу 27 березня 2023 року.

Sense Bank — не єдиний, хто проштрафився на фінансовому моніторингу, є й інші порушники, які, до речі, також запевняють громадськість, що усунули помилки.

«У 2022 році Національним банком за результатами перевірки щодо дотримання вимог законодавства з питань фінмоніторингу накладено на АТ „Комінбанк“ штраф у розмірі 6,95 млн. грн. За результатами відповідної перевірки банк посилив заходи щодо фінансового моніторингу та виконав усі рекомендації регулятора», — повідомили «Мінфіну» у прес-службі Комінбанку.

У виконанні всіх розпоряджень, усуненні прорахунків та порушень банками можна буде остаточно переконатися лише після нових перевірок НБУ. Тому «Мінфін» продовжить аналізувати майбутні баланси банків.

Як банки штрафували своїх клієнтів

Банки не лише самі платять штрафи, а й стягують їх зі своїх клієнтів та партнерів. Їхній обсяг скорочується після початку повномасштабної війни.

За підсумками 2022 року банки стягнули в 1,5 рази менше штрафів порівняно з 2021-м — сукупний обсяг зменшився з 435,7 млн. грн. до 296,3 млн. грн. Ці дані також можна знайти у оборотно-сальдових балансах банків у розділі сальдо за рахунком № 6397.

Зменшення банківських зборів за штрафами пояснюється заборонами на штрафи, запровадженими після війни.

«Згідно із законодавчими нормами банки у період військового стану та 30 днів після його скасування/припинення не мають права застосовувати будь-які штрафні санкції до позичальників при невиконанні/неналежному виконанні умов кредитного договору», — зазначили «Мінфіну» у прес-службі Укргазбанку.

Оскільки штрафи за прострочення за кредитами були основною складовою таких надходжень, то неможливість їх застосовувати помітно вплинула на загальний обсяг санкцій, які банки нарахували минулого року. Ще в січні-лютому-2022 (до вторгнення) банки штрафували своїх позичальників, але згодом мали припинити цю практику. Також не може підвищуватися розмір процентної ставки за позиками. Що логічно та правильно під час важких військових випробувань.

«У разі виникнення фінансових проблем та неможливості обслуговувати кредит, згідно з умовами договору, позичальнику необхідно звернутися до банку через відділення, сайт чи додаток. І повідомити про складну фінансову ситуацію та скористатися запропонованими програмами лояльності», — пояснює директор департаменту зі зборів та врегулювання кредитів ОТП Банку Олег Коробкін.

Тим не менш, у 2022 році були банки, які різко збільшили збори зі штрафів. Мінімально нараховували штрафи до повномасштабної війни, але почали активно їх виписувати після її початку. Найбільш серйозні прирости показали:

  • Акордбанк — на 231 400%
  • ІНГ Банк — на 26 370%;
  • РВС Банк — на 1547%.

Це пояснюється низькою порівняльною базою (роком раніше майже не стягував штрафів), а також індивідуальними обставинами та договорами. Експерти виділили кілька причин, через які банки стягували штрафи під час війни:

  • За договорами лізингу, документарним операціям (факторинг, акредитиви та ін.).
  • За порушення правил розрахунково-касового обслуговування.
  • За порушеннями договорів з економічними партнерами банків (обладнання відділень, обслуговування та постачання обладнання тощо).
  • За схемами, що дозволяють нарощувати прибуток та збільшувати капітали банків.

Як пояснили «Мінфіну» фінансисти, до останнього вдавалися переважно невеликі банки за допомогою дружніх партнерів. Через таких партнерів можна легально завести гроші у фінустанову.

Укладається договір про обслуговування банку, потім (за домовленістю) порушуються його умови. Як результат, компанія-порушник робить на банк великий платіж у вигляді штрафу, з яким потім ніхто не буде сперечатися. Гроші, що надійшли у вигляді штрафу, вважаються прибутком банку і можуть бути зараховані в капітал, якщо буде потрібно. Схема не ходова, але зустрічається на ринку.

«Мінфін» на основі офіційної балансової звітності склав ТОП-20 банків-отримувачів штрафів у 2022 році, серед лідерів виявилися:

  1. Приватбанк — 153,7 млн грн;
  2. Сенс Банк — 44 млн грн;
  3. Укрексімбанк — 13,3 млн грн;
  4. Універсал Банк — 10,8 млн грн;
  5. А-Банк — 9,5 млн грн.

Джерело: звітність банків, розрахунки «Мінфіну»

Водночас 14 із 67 чинних банків у 2022 році не стягували штрафів, і мають у цій графі нулі.

За січень-лютий 2023 року українські банки стягнули штрафів на загальну суму 52,7 млн. грн. За збереження такого темпу у наступні місяці загальний розмір штрафів може за підсумками року перевищити результат 2022-го.

Понад 1 млн грн штрафів зібрали 8 банків, серед найбільших штрафників 2023 року наразі виявилися:

  • Приватбанк — 23,3 млн грн;
  • Сенс Банк — 11,5 млн грн;
  • Банк Альянс — 4,5 млн грн.

Не нараховували пені та штрафи у перші місяці цього року 23 банки.