Не лише ОВДП: які папери увійдуть до лінку Clearstream та як це позначиться на курсі гривні

Один із двох міжнародних центральних депозитаріїв цінних паперів готовий розширити перелік українських активів, що обслуговуються. «Мінфін» розповість, хто зможе скористатися новими можливостями, і що вони дадуть нашій економіці після перемоги.

Що таке Clearstream

Clearstream — один із двох міжнародних центральних депозитаріїв цінних паперів (другий — бельгійський Euroclear, що створювався як частина J.P. Morgan & Co), що належить німецькій біржі Deutsche Börse AG. Він забезпечує розрахунки, зберігання ЦП та інші супутні послуги з ними, керується системами розрахунків у Німеччині та Люксембурзі.

Спочатку депозитарій був заснований 66 найбільшими у світі фінустановами як Cedel (Centrale de Livraison de Valeurs Mobilières) у далекому 1970 році. Це була клірингова організація, яка потрібна була світові в умовах зростаючого ринку єврооблігацій. У її нинішньому вигляді Clearstream утворена у 2000 році після злиття Cedel International та Deutsche Börse Clearing, яке завершилося у 2002-му.

Наразі у Clearstream близько 2,5 тис. клієнтів у 110 країнах світу. Його називають банком у банку: він не обслуговує фізосіб і не відкриває людям рахунків, його клієнти — це центробанки, банки та інші фінансово-кредитні установи. Депозитарій має операційні центри в Люксембурзі, Празі, Сінгапурі та ірландському Корку. А також має у своєму розпорядженні представництва в Лондоні, Гонконгу, Токіо, Дубаї, Нью-Йорку та Цюриху.

Роботу депозитарію у різних країнах контролюють місцеві регулятори. Наприклад, у Люксембурзі це місцева Комісія з нагляду за фінансовим сектором (CSSF). А в Німеччині — Федеральний орган фінансового нагляду (Bundesanstalt für Finanzdienstleistungsaufsicht — BaFin). Додатковий контроль також здійснюється центробанками на місцях, оскільки Clearstream є також оператором систем розрахунків із цінних паперів: Banque Centrale du Luxembourg та Deutsche Bundesbank.

Що означає «лінк» та його розширення

Включення Clearstream до свого лінку українських ОВДП у 2019 році спровокувало справжній бум на ринку облігацій. Іноземці активно розкуповували боргові папери нашого Міністерства фінансів, за результатами першого року їх вкладення підскочили з майже нульових значень до рекордних 129 млрд грн. Нерезидентам дуже подобалися дохідності гривневих держоблігацій до 18% річних, а також заробітки на курсовій різниці, коли наша нацвалюта зміцнювалася.

Україна, зі свого боку, отримала тоді серйозний приплив долара, що робив гривню міцнішою. Зворотним боком медалі стали додаткові курсові ризики. Адже іноземні капітали не лише надходили та виводилися з нашого ринку в міру погашення ОВДП урядом. Національний банк на піках намагався згладжувати курсові коливання на валютному міжбанку, але, час від часу, відбувалися курсові стрибки в різні боки.

Нинішнє розширення лінка — поки що лише жест підтримки з боку Clearstream.

«Розширення лінку — значною мірою технічна процедура, яка не має безпосереднього відношення до попиту на папери українських емітентів. Фактично, це означає, що іноземні покупці зможуть враховувати право власності на українські папери у „своєму“ депозитарії. Clearstream зможе враховувати у своїй системі право власності на папери українських емітентів. І тільки. Це не означає включення паперів до лістингу якоїсь із бірж, безпосередньо жодним чином не впливає на їхню популярність серед інвесторів», — прокоментував «Мінфіну» ситуацію голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

Для купівлі українського ЦП іноземцю все одно потрібно буде відкрити в нашій країні інвестиційний рахунок та купувати цінний папір через одного з місцевих торговців. Різниця в тому, що при цьому він зможе скористатися послугами іноземного депозитарію, а не українського, що сприйматиметься іноземцями, як можливість знизити інвестиційний ризик.

Але нерезиденти не розкуповуватимуть незрозумілі цінні папери з України лише через їхнє включення до «лінку».

«Установка лінку з Clearstream спростить для іноземців доступ до українських ЦП. Але, щоб зацікавити нерезидентів, потрібно, щоб ці папери були ліквідними, мали надійних емітентів і могли конкурувати за дохідністю з іншими аналогічними інструментами», — каже старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Коли до лінку потраплять інші українські ЦП

Включення до лінку Clearstream інших (окрім ОВДП) цінних паперів прогнозують не раніше кінця війни.

«На наш погляд, це можуть бути як муніципальні облігації тих міст, які потребуватимуть повоєнного відновлення, так і корпоративні облігації підприємств, насамперед державного сектора, у відновленні яких іноземні корпорації будуть готові взяти участь», — вважає директор департаменту корпоративного бізнесу Ощадбанку Сергій Черніков.

На його думку, облігації держкомпаній матимуть пріоритет перед облігаціями приватних холдингів/компаній. Хоча приватники можуть зацікавити інвестора привабливішою дохідністю.

«Мова може йти і про деякі папери, випущені з урахуванням державно-приватного партнерства. Скажімо, певних фондів відновлення інфраструктури», — каже Іван Світек.

Що відбувається на ринку облігацій зараз

Наразі український ринок облігацій практично зупинився. У 2022-му муніципалітети боргових паперів не розміщували. За рік було погашено 4 випуски облігацій, один достроково (облігації серії J Харківської міської ради)

«Практично всі муніципалітети обслуговували свої зобов'язання щодо облігацій у встановлені терміни, не враховуючи Харкова, який опинився у зоні безпосереднього ведення бойових дій та постійних обстрілів.
З огляду на обставини непереборної сили, емітент повідомив усіх власників своїх облігацій про затримки виплат відсоткового доходу до закінчення воєнного стану. Але за серіями, термін погашення за якими наставав у 2022 році, емітентом було виконано зобов'язання щодо погашення номіналу та виплати відсотків у повному обсязі», — розповів «Мінфіну» директор департаменту інвестиційної діяльності Укргазбанку Олег Кириченко.

За його інформацією, поки що немає даних про нові випуски муніципальних облігацій, що готуються у 2023 році.

Станом на 1 лютого 2022 року в обігу знаходилися облігації трьох муніципальних емітентів із такими обсягами випусків:

Кириченко повідомив, що за 11 місяців 2022 року було зареєстровано 39 нових випусків корпоративних облігацій загальним обсягом 2 млрд грн. Більшість реєстрацій припало на січень-лютий — 29 випусків. За цей же період було скасовано 31 випуск на 7,4 млрд грн.

У які папери вкладатимуться іноземці після війни

Після включення до лінку Clearstream найбільший попит із боку іноземців (приватних та державних інвесторів) очікується на муніципальні облігації. Аналітики посилаються на заяви іноземної влади, яка вже виявила бажання брати участь у відновленні зруйнованих українських міст:

• Гданськ готовий допомагати Маріуполю;
• Малага та Плоцьк — Житомиру;
• Гамбург — Києву;
• Вільнюс — Бородянці;
• Бонн — Ірпеню;
• Бергамо — Бучі;
• Йокогама — Одесі;
• Нью-Йорк, Бостон, Нюрнберг — Харкову.

Від емітентів та андеррайтерів чекають на якісне опрацювання кожного випуску.

«Цінні папери мають вільно обертатися на ринку та мати постійне котирування на фондових біржах, емітенти — демонструвати тенденцію до відновлення, мати чудову ділову репутацію», — пояснив Сергій Черніков.

Він вважає, що правильна організація дозволить залучати більше коштів зовнішніх інвесторів на розвиток міст та окремих підприємств. А український фондовий ринок набуде серйозного імпульсу до розвитку.

«Разом із включенням до Clearstream, українські емітенти можуть отримати ширше коло інвесторів і, відповідно, найкращі умови для залучення коштів завдяки дешевшому ресурсу та вищій конкуренції», — прокоментував Тарас Котович.

Експерти вважають, що після перемоги у війні наша країна матиме широкі можливості залучення капіталу для відновлення.

І без кроку Clearstream інвестиційний потенціал України наразі перебуває на історичному максимумі. Від реальних інвестицій нас зараз відокремлює лише війна. Як тільки вона закінчиться, ми відкриємо вікно інвестиційних можливостей. Як ми зможемо ним розпорядитися — покаже час. Але, звичайно, такі кроки — це репутаційно дуже корисний напрямок зусиль. Як, втім, і вихід на український ринок великих інвестиційних холдингів, як BlackRock", — вважає Іван Світек.

Приплив іноземного капіталу не лише забезпечить фінансування безлічі відновлювальних проєктів у всій Україні, але також дозволить запустити фондовий ринок та забезпечить надходження валюти. Створюватимуться умови для зміцнення курсу гривні.