Для айтішних ФОПів легалізували електронні гроші: що з цим не так

Законодавець прирівняв електронні гроші в розрахунках з ФОП-ІТ до звичайних. Що це значить і які є ризики, ЕП розповів Сергій Брояков, радник податкової та бухгалтерської практики компанії Bona Lex. «Мінфін» вибрав головне.

Загальноприйнятим безпечним способом отримання винагороди для ФОПів ІТ-працівників в Україні вважається розрахунок через класичні банківські рахунки.

Використання Wise та Payoneer асоціювалося з ризиками, пов’язаними з втратою права на використання спрощеної системи оподаткування та донарахуванням податків (18% ПДФО та 1,5% військовий збір).

Однак ухвалення закону № 2888, який набере чинності 1 квітня, може стати Game Changer у сфері розрахунків за послуги, що надають ФОПи.

Електронні гроші — не гроші

Раніше головною проблемою використання платіжних систем, які функціонують за системою електронних грошей, для розрахунків з ФОП-ІТ були положення Податкового кодексу України (ПКУ) про «грошову форму розрахунків» і тлумачення цього поняття Нацбанком.

Так, у пункті 291.6 статті 291 ПКУ зазначалося, що платники єдиного податку першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за товари, роботи та послуги винятково в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Нацбанк у своїх роз’ясненнях відзначав, що «електронні гроші» — не «грошова форма розрахунків». У листі НБУ йшлося, що відповідно до законів України електронні гроші «не є валютними цінностями та грошовими коштами».

Таким чином, ФОП-ІТ, що реєстрували бізнес-акаунти в платіжних системах, які функціонують за системою електронних грошей, ризикували «злетіти» зі спрощеної системи оподаткування (підпункт 4 пункту 298.2.3 статті 298 ПКУ).

Правові колізії

Нормотворчі процеси з легалізації розрахунків через системи електронних грошей для спрощенців почалися у 2022 році після набуття чинності законом «Про платіжні послуги». Згідно з ним, грошові кошти включають електронні та цифрові гроші і вони існують лише в безготівковій формі.

Отже, законодавець прирівняв електронні гроші до грошових коштів. Відповідно, розрахунки через системи електронних грошей були прирівняні до грошової форми розрахунків. Проте зміни не були внесені до Податкового кодексу України, що і надалі зумовлювало певну міру правової невизначеності.

Відповідно, застосування ФОП-ІТ для цілей розрахунків платіжних систем, які функціонують на засадах обігу електронних грошей, залишалося не позбавленим певної міри потенційних ризиків для таких платників податків.

Легалізація електронних грошей

Закон № 2888 ухвалений, проте ще не набрав чинності в аспекті змін до податкового законодавства, це станеться 1 квітня 2023 року. Проте вже зрозуміло, яку редакцію матимуть положення пункту 291.6 статті 291 ПКУ.

«Платники єдиного податку першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі — готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей)».

Таким чином, законодавець легалізував використання ФОП-ІТ, що є платниками єдиного податку, для цілей розрахунків із замовниками платіжних систем, які використовують систему електронних грошей.

Ця революційна норма може суттєво змінити пропорції на ринку платіжних послуг не на користь банків. Однак чи все так вивірено, як може здатися?

Залишився один нюанс

Не можна сказати, що відкриття бізнес-акаунтів в установах електронних грошей повністю позбавлене ризиків для ФОП-ІТ. Пункт 16 постанови НБУ досі містить загальну норму: «Розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках».

Тобто регулятор говорить, що розрахунки за послуги, надані в рамках ЗЕД-договорів, повинні здійснюватися тільки через класичні банківські рахунки.

Якщо про пункт 23 постанови ще можна сказати, що він стосується тільки випадків, де діють правила про «граничні строки розрахунків» (не застосовне до надання ІТ-послуг), то в контексті пункту 16 це однозначно загальна норма.

Ризиковість цих положень підзаконного регулювання НБУ обумовлюється ще й тим, що контрольний орган уже посилався на них в ІПК від 21 січня 2022 року № 100/ІПК/99−00−04−03−03−06 та в листі ДПС від 4 липня 2022 року № 5064/Г/99−00−24−03−03−09, де є посилання на постанову НБУ № 5 від 2 січня 2019 року.

Отже, відкриття ФОП-ІТ, які надають послуги іноземним замовникам, бізнес-акаунтів в установах електронних грошей не позбавлене ризиків, бо підзаконне регулювання ще не приведене у відповідність до законодавчих новацій.

Потрібно відзначити, що, виходячи з прикінцевих та перехідних положень закону № 2888, НБУ «рекомендували» (точне законодавче формулювання) привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим законом.

Будемо за цим уважно стежити. Якщо підзаконне регулювання буде приведене у відповідність до положень закону № 2888, то банки отримають серйозних конкурентів у частині постачальників платіжних послуг для ФОП-ІТ.