Kernel йде з Варшавської біржі: чому Веревський хоче зробити компанію приватною

Один із найбільших агрохолдингів України Kernel готується провести делістинг на Варшавській фондовій біржі. Очікується, що у компанії залишиться лише один власник — кіпрська компанія Андрія Веревського Namsen Limited. Пропозиція про викуп акцій в інших акціонерів вже викликала обурення в Польщі, оскільки запропонована ціна є суттєво нижчою за ринкову.

Причини делістингу

Компанія Веревського оголосила про плани викупити всі акції Kernel та зробити компанію приватною. Наразі у Namsen Limited зосереджено 41,29% акцій. Для того, щоб стати її єдиним власником, необхідно купити ще 52 млн акцій. Запропонована ціна їхнього викупу становить 18,5 злотих за акцію.

Детально причини такого рішення пояснило керівництво Namsen Limited:

• відсутність вигоди від статусу публічної компанії, при тому, що такий статус накладає на компанію дуже багато додаткових зобов’язань, у тому числі щодо розкриття інформації;

• погана ліквідність за торгами акціями на Варшавській фондовій біржі;

• мала кількість польських акціонерів компанії;

• незгода міноритарних акціонерів із пропозиціями основного власника щодо змін у діяльності компанії після початку повномасштабного вторгення Росії в Україну;

• суттєва недооцінка вартості компанії інвесторами на біржі.

«Вважаємо, що прямі та непрямі витрати на лістинг перевищують переваги, і зараз настав гарний час вивести компанію з біржі. Приватна власність дозволяє компанії бути менш вразливою від потенційних негативних умов фондового ринку. Варто віддавати перевагу довгостроковим стратегіям без урахування короткострокових настроїв на ринках капіталу», — заявляють в компанії.

Namsen Limited наголошує, що перетворення компанії на приватну дозволить керівництву зосередити 100% свого часу та ресурсів на виконанні стратегічного планування, відповідно до інтересів компанії, а також шукати нові стратегічні можливості для стійкого зростання.

«Делістинг акцій Kernel — схоже, внутрішньокорпоративне рішення, а не макроекономічне. Незважаючи на важку ситуацію в українському бізнесі, прозорі торги на біржових майданчиках, навпаки, підвищують довіру до компанії і дають більше шансів для залучення коштів», — переконаний керуючий активами Михайло Пацан.

Чим займається Kernel

Компанія — найбільший в Україні та один із ключових у світі експортер соняшникової олії. В Україні олія компанії продається під брендами «Щедрий Дар», «Стожар», «Чумак» тощо. Також Kernel виробляє консервовані овочі під торгівельною маркою «Маринадо».

Kernel належить велика мережа елеваторів. Земельний банк, яким розпоряджається компанія, перевищує 500 тис. га. Крім соняху, тут вирощують пшеницю, кукурудзу, інші культури. Компанія займається також їхнім експортом.

Чи справедлива ціна викупу акцій

Викуп акцій та перетворення компанії з публічної на приватну — річ доволі звична. Найгучніша така угода останніх років — придбання Ілоном Маском соціальної мережі Twitter. В цьому випадку покупець пропонував ціну, яка мала б зацікавити власників акцій. Зокрема, Маск заплатив за акції Twitter на 38% дорожче, ніж вони коштували в переддень укладання угоди.

У випадку з викупом акцій Kernel — ситуація діаметрально протилежна. Компанія Веревського запропонувала за акції по 18,5 злотих, хоча напередодні оголошення пропозиції вони коштували 19,8 злотих.

Також дорожче акції Kernel коштували у 2007 році під час лістингу на Варшавській біржі. Тоді перші інвестори заплатили за них 24 злотих. На піках ціна акцій перевищувала 80, а переважно перебувала в межах 40−70 злотих.

Нижче запропонованої ціни викупу акції Kernel опускались лише декілька разів. Зокрема, під час кризи 2008−2009 років та після повномасштабного російського вторгнення. У жовтні минулого року ціна акцій падала до 15,5 злотих.

Із фінансовими показниками у компанії все не так погано. У 1-му півріччі 2022/2023 маркетингового року (липень 2022 — червень 2023) виручка хоча і знизилась на 41%, порівнюючи з аналогічним періодом попереднього року, але залишилась значною — $1,89 млрд. Чистий прибуток за півріччя склав $369 млн, що лише на 13% менше, ніж попереднього року. При цьому капіталізація компанії становить $326 млн.

Повідомляючи про плани залишити Варшавську біржу, польські фінансові медіа акцентували увагу на тому, що ціна викупу акцій нижча за ринкову і заробити на продажі акцій вдасться лише тим інвесторам, які купували їх в короткі періоди особливо дешевих цін.

Читайте також: Єдинороги, злотий чи кавалєрка: як заробити на Польщі

«У світі покупка з суттєвою націнкою є нормою, тут пропонують оцінку нижче ринкової, курйоз», — зазначив один із польських читачів. «Вони хочуть скупити акції компанії за безцінь, сподіваюся, це не вдасться», — йдеться в іншому коментарі.

Чи вдасться провести викуп акцій

Відповідно до польського законодавства, рішення про делістинг може ухвалюватися лише загальними зборами акціонерів і за таке рішення мають проголосувати власники 90% акцій. Але у даному випадку це правило не діє через люксембурзьку прописку Kernel.

А згідно зі законодавством цієї країни, рішення про вилучення акцій з біржі ухвалюється Радою директорів. Тому, найімовірніше, пропозицію про делістинг буде підтримано.

Мажоритарний акціонер може зобов'язати міноритаріїв продати акції лише в тому випадку, якщо у нього 95% акцій. У Namsen Limited вже заявили, що підуть на цей крок, якщо дійдуть до цього показника.

Однак і зараз, схоже, що польським інвесторам доведеться продати акції за запропоновану ціну. Адже, якщо вони у них залишаться на руках після делістингу, то вигідно продати їх після цього буде практично неможливо.

Читайте також: Як відкрити бізнес у Польщі: 3 поради з власного досвіду

Акції Kernel тримають у своїх портфелях 8 відкритих пенсійних фондів та 37 інвестиційних фондів. Їхня реакція на пропозицію викупу невідома. Не виключено, що хтось із них шукатиме шляхи для оскарження делістингу.

Наразі акції Kernel на Варшавській біржі оцінюються у 18,65 злотих, тобто опустились фактично до рівня пропозиції про викуп.

Що відбувається з акціями інших українських компаній

Акції більшості українських компаній, які котируються на Варшавській та Лондонській біржах досить суттєво впали після початку повномасштабної війни. Зокрема, виробник яєць Ovostar Union із лютого минулого року подешевшав на 49%, виробник курятини MHP — на 41%. Інші помітні компанії просіли приблизно на 10−20%. В цих межах впав й індекс акцій українських компаній на Варшавській біржі WIG Ukraine.

Подорожчати в цей період вдалося цукровому гіганту Astarta Holding, акції якого зросли на 13%. Це вдалося завдяки високій прибутковості бізнесу: за перші 9 місяців минулого року Astarta заробила 159 млн євро. Цукрова галузь, тваринництво та переробка сої продемонстрували вищі доходи, ніж у передвоєнний рік. Валова маржа компанії, порівнюючи з 2021 р., збільшилася з 28% до 53%.

Компанія	Зміна ціни акцій з початку повномасштабної війни, %	Зміна ціни акцій з початку року, %
ASTARTA Holding N.V.	13,3	22,3
IMC	-13,8	7,8
Ferrexpo	-16,7	-13,5
WIG Ukraine	-18,1	7,6
MLK Foods	-20,0	-5,4
MHP SE	-41,1	-7,8
Ovostar Union	-49,4	-6,7

Якщо дивитись на зміну ціни акцій з початку поточного року, то показники є різнонаправленими. Найбільше падіння за цей час відбулося у Ferrexpo, а зростання — у Astarta.

Рішення про делістинг Kernel на торгівлю акціями інших українських компаній суттєво не вплинуло. Обвалу ціни жодної компанії не відбулося, а деякі, наприклад, IMC, навіть подорожчали.

Загалом, публічні українські компанії переживають не найкращі часи. «Вартість акцій будь-яких компаній, чия країна залучена до війни, падатиме. Хоча, агросектор вкрай привабливий та перспективний. Особливо — український. Наша країна на аграрній діяльності зароблятиме, тому в перспективі, через рік, ми чекаємо, що й вартість акцій інших компаній сектору впевнено зросте», — переконаний аналітик компанії Esperio Олександр Болтян.

Читайте також: Україна може втратити крипторинок: скільки це коштуватиме

Іншу позицію висловив співзасновник телеграм-каналу «INVEST-KAVA» Сергій Гончаренко. Він вважає, що, хоча нинішній делістинг і не матиме принципового впливу на інші українські компанії, закордонні інвестори все ж триматимуть в пам'яті «сценарій з Kernel» і це позначиться на і без того малих об'ємах торгів акціями українських емітентів.