52 млрд грн на відбудову житла та інфраструктури: як ділитимуть гроші

Уряд визначився з порядком використання коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. На його діяльність у 2023 році з державного бюджету виділили 52,5 млрд грн. Як Уряд розподілятиме кошти, які корупційні ризики це створює та як можна їх уникнути, ЕП розповіла Мартина Богуславець, виконавча директорка ГО «Інститут законодавчих ідей». «Мінфін» обрав ключові тези.

Куди витратять гроші

За прийнятим порядком, кошти Фонду можуть бути спрямовані на:

1. будівництво, реконструкцію та ремонт громадських будівель, споруд цивільного захисту;
2. реконструкцію, ремонт об'єктів критичної інфраструктури;
3. будівництво, реконструкцію, ремонт, розроблення ПКД житла для ВПО та осіб, які втратили його, — як тимчасового, але з забезпеченням житлових приміщень меблями та необхідним побутовим обладнанням;
4. розроблення проєктної документації для об'єктів, які зруйновано внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;
5. закупівлю шкільних автобусів, транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств із благоустрою;
6. придбання житлових приміщень, садових та дачних будинків для громадян України, якщо таке житло знищене внаслідок бойових дій.

Звернення про виділення коштів від Фонду зможуть подавати представники ОДА (ОВА), КМДА до Мінінфраструктури, Міненерго, МОЗ та МОН в електронній формі. Однак чітких процедур подання та розгляду звернень немає.

Читайте також: ЄС надасть Україні перший мільярд на відновлення після війни

Ризики неефективного використання коштів

Антикорупційна експертиза виявила в затвердженому порядку низку ризиків, які можуть призвести до неефективного використання коштів Фонду та корупційних порушень.

Згортання децентралізації. Запропонований порядок призведе до централізації фінансових ресурсів, применшення ролі територіальних громад та органів місцевого самоврядування, а також виключення їх із процесів відбудови.

Ризики закладені вже від початку формування заявок на виділення коштів. Адже звертатися до міністерства щодо виділення коштів із фонду має держадміністрація.

Натомість, у більшості випадків власниками майна є органи місцевого самоврядування. Для прикладу, пошкодженої школи або котельні. Водночас, жодних процедур та критеріїв, за якими адміністрації відбиратимуть ці проєкти, не передбачено.

Тобто ОДА (ОВА) на власний розсуд визначатиме, включати звернення з міста щодо ремонту, наприклад, котельні, чи відмовити без будь-яких аргументів, надаючи перевагу закупівлі автобусів за налагодженою схемою. Це може негативно впливати на самостійність органів місцевого самоврядування.

Фактично, органи місцевого самоврядування позбавлені суб'єктності в процесі відбудови. Це створює додаткові корупційні ризики щодо зловживань посадовців обласних державних адміністрацій при формуванні переліку об'єктів та їх надсиланні до відповідних міністерств.

Також це може стати першим кроком назад у децентралізації, та в результаті нівелювати успішні результати минулих років.

Наступний етап — міністерства, які розглядають заявки від адміністрацій, проводять їх експертизу та формують пропозиції до робочих груп, які створює Уряд.

Тут теж чіткого порядку, як «відсіювати» акумульовані від адміністрацій заявки, не передбачено. Документ не визначає термінів розгляду пропозицій, що може призводити до ситуації, коли одні звернення розглядаються пріоритетно, а інші — штучно затягуються.

Це, зокрема, дозволяє ОДА (ОВА) з налагодженими контактами лобіювати в міністерствах свої проєкти, тоді як це має відбуватися автоматизовано, в порядку реєстрації та за чіткими критеріями.

Читайте також: Європейські та японські міста відбудовували 40−60 років: скільки часу потрібно буде нам

Розмиті умови. З 5 визначених умов для виділення коштів частина є неконкретизованими. Вони можуть застосовуватися суб'єктивно та оцінюватися на власний розсуд.

Зокрема, йдеться про умову № 4 — спроможність суб'єктів, на фінансування об'єктів яких залучаються кошти фонду, забезпечувати подальше власне фінансування та їх утримання.

Яким чином оцінюватиметься така спроможність — не визначено. Без чіткої методології ця умова може використовуватись для формальної відмови у фінансуванні.

Умова № 3 — щодо включення проєкту до регіонального плану відновлення — може спричинити штучне замороження коштів.

Адже на затвердження таких планів, які мають розроблятися з залученням широкого кола стейкхолдерів та врахуванням думки громадськості, потрібен значний час. Натомість, Кабмін досі не затвердив порядок розроблення таких планів.

Ручний режим. Попри чисельність етапів формування заявок із боку ОДА, перенаправлення їх до міністерств, опрацювання міністерствами, наявність нечітких умов та відсутність критеріїв і термінів, рішення про спрямування коштів прийматиме Кабмін. Урядова робоча група надаватиме тільки рекомендації.

Це «множить на 0» результати всіх попередніх етапів проходження звернення, експертної оцінки міністерствами. Адже Уряд не обмежений жодними критеріями та підставами.

Інакше кажучи, міністерства можуть в ручному режимі відсіяти «непотрібні» заявки, робоча група теж може на власний розсуд відібрати проєкти без урахування доцільності виділення коштів та подати їх на затвердження.

Уряд же може частину заявок не затвердити. Це створює корупційні ризики та можливість політичного впливу на рішення на всіх етапах, обрання проєктів та об'єктів не за об'єктивними критеріями, а внаслідок незаконних домовленостей.

За закритими дверима. У порядку немає жодного слова про відкритість і публічність інформації, обов'язок публікувати протоколи та рішення комісії, подані заявки з боку ОДА, а тим паче — трансляцію засідань і допуск ЗМІ та громадськості.

Тому громадськість не матиме можливості дослідити такі документи. Натомість, у посадовців буде можливість змінювати перелік об'єктів, пакет документів у заявці, рішення комісії. Вчиняти корупційні правопорушення в закритій системі буде значно простіше.

Читайте також: Україна планує повернути понад 4,6 мільйона громадян для участі у відбудові — Свириденко

Що необхідно змінити

Фонд ліквідації наслідків агресії РФ перейшов від Мінфіну до Міністерства відновлення та інфраструктури, яке координує діяльність новоствореного Агентства відновлення з керівником Мустафою Найємом.

Відповідний законопроєкт № 8399 щодо передачі Фонду до Міністерства відновлення проголосували у другому читанні 24 лютого.

Проте, наступними змінами в порядку використання коштів Фонду мають бути:

1. Можливість подання виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад до міністерств безпосередньо звернень щодо виділення коштів;
2. Чіткі терміни та підстави повернення заявок на доопрацювання та експертну оцінку.
3. Затвердження методології з чіткими критеріями пріоритезації проєктів на фінансування.
4. Відеотрансляція засідань робочих груп, публікація всіх заявок на фінансування з додатками, протоколів та рішень робочих груп.
5. Відтермінування умови щодо включення проєкту до регіонального плану відновлення, оскільки відбудова критично важливого об'єкту може бути нереалізована через тривалість процедур затвердження таких планів.

Очікується, що саме Мінінфраструктури з Агентством відновлення запустять Електронну систему управління відбудовою (ЕСУВ), що зробить максимально публічним кожен проєкт відновлення.

Проте, до моменту повноцінного запуску ЕСУВ варто виправити всі ризики та зробити процес визначення та фінансування об'єктів максимально публічним.