Соцдопомога, квартири та бізнес за кордоном: про що спитають наші податківці біженців

Із цього року податкові органи почнуть збирати дані про рахунки нерезидентів в українських банках для передачі цієї інформації своїм іноземним колегам. Те ж саме робитимуть й фіскали інших країн щодо рахунків українців у місцевих фінустановах. Насамперед, новація зачепить інтереси наших біженців, які отримують соціальну допомогу, встигли розпочати бізнес чи знайти роботу в ЄС. «Мінфін» разом із юристами розбирався, що це означатиме та які ризики несе.

Що таке CRS

Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information або CRS) існує в світі вже майже 9 років. Податкові країн, що приєдналися до нього, щорічно обмінюються інформацією про фінансові оборудки громадян і компаній.

Для отримання подібної інформації стосовно наших громадян і компаній українським податківцям не потрібно направляти запит до інших країн — членів угоди: вона надходитиме нашим фіскалам щорічно в автоматичному режимі. Так само щорічно українські податківці ділитимуться наявною у них фінансовою інформацією щодо резидентів інших країн.

Як зазначається у Звіті Глобального форуму з питань прозорості та обміну інформацією, станом на жовтень 2021 року інформацією про фінансові рахунки обмінювалися понад 110 юрисдикцій, у тому числі усі держави-члени Європейського Союзу.

У 2020 році було передано інформацію про понад 75 млн фінансових рахунків стосовно активів вартістю близько 9 трлн євро.

Дізнатися, чи передає інформацію про банківські рахунки країна вашого перебування, можна на офіційному сайті AEOI.

Коли до CRS приєднається Україна

Україна вже приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки у серпні минулого року. Тепер ми маємо закріпити це у національному законодавстві, і такий процес вже розпочато. ВР ухвалила відповідний законопроєкт (№ 8131) у першому читанні наприкінці листопада 2022 р.

Депутати мають намір проголосувати за нього остаточно вже найближчим часом. Адже Україна хоче якнайшвидше стати членом ЄС, а для цього потрібно, в тому числі, відповідати сучасним стандартам контролю над сплатою податків.

Перший автоматичний обмін інформацією заплановано на 2024 рік, коли буде передано/отримано фінансові дані за поточний рік. Тобто всі транзакції, які українці проводили за своїми закордонними рахунками у 2023 році, стануть відомі українській Державній податковій службі. Відповідно, іноземні фіскальні структури отримають дані щодо фінансових операцій в Україні.

Але є уточнення.

«Законопроєкт передбачає, що українські фінансові установи почнуть звітувати до ДПС, відповідно до стандарту CRS, не раніше від дати завершення або скасування воєнного стану в Україні. Тобто ДПС не зможе передати фінансову інформацію, зібрану в Україні, до іноземних податкових органів у період воєнного стану, хоча перший обмін фінансовою інформацією планувався у 2024. Поки що немає інформації, коли ДПС зможе практично отримувати фінансову інформацію про іноземні рахунки», — коментує партнер юридичної фірми «Sayenko Kharenko» Аліна Плющ.

Втім, українські фінансові установи почнуть вже зараз перевіряти відкриті рахунки своїх клієнтів та запитувати додаткові документи, відповідно до окремих розділів стандарту CRS:

для фізичних осіб:

• до 31 грудня 2023 року, якщо вартість активів на рахунках перевищує $1 млн;
• до 31 грудня 2024 року, якщо вартість активів на рахунках є меншою за $1 млн;

для юридичних осіб та інших правових утворень:

• до 31 грудня 2023 року, якщо баланс або вартість активів на рахунках на кінець 2022 року понад $250 тис.;
• до 31 грудня 2024 року, якщо баланс або вартість активів на рахунках менший за $250 тис. на кінець 2022 року.

«Видається, що після закінчення воєнного стану перший обмін може відбутися щодо фінансової інформації, зібраної за 2023 і наступні роки (якщо воєнний стан закінчиться пізніше)» — йдеться у коментарі фахівців юридичної фірми «Sayenko Kharenko».

Яку інформацію збиратимуть податківці

«Якщо ви громадяни України і у вас відкритий рахунок в одному з українських банків і в банку країни ЄС, то банк буде направляти інформацію про стан ваших рахунків до фіскальної служби своєї країни, а та, зі свого боку, буде обмінюватись такою інформацією з фіскальною службою іншої країни», — пояснює адвокат ЮФ GRACERS Станістав Польовий.

Податкові органи обмінюватимуться наступною інформацією:

• для фізичних осіб: персональні дані та інформація про іноземні рахунки, поточний баланс, суми надходжень на рахунок тощо;
• для юридичних осіб: ідентифікаційні дані компанії, персональні дані бенефіціара (контролера), інформація про іноземний рахунок компанії, поточний баланс, суми надходжень на рахунок.

У збиранні інформації будуть задіяні не лише банки, а й інші фінансові установи: брокери, інвестиційні фонди, страхові компанії, провайдери трастових та секретарських послуг тощо. Оскільки обмін інформацією, окрім даних про кошти на іноземному поточному банківському рахунку, зачепить також відомості й про цінні папери на відповідних рахунках, та про депозитні рахунки.

«Простіше кажучи, інформація, яка підлягатиме обміну, стосується залишків готівки на рахунках, депозитів у банках, цінних паперів на інвестиційних рахунках, тощо. Обмін інформацією про будь-які інші активи, як-от нерухомість, не передбачається», — каже керуючий партнер ЮК GLS Ольга Черевко.

Чому біженці — вразлива категорія

Особливість і складність процесу збирання інформації полягає у визначенні того, податковим резидентом якої країни є та чи інша особа.

«На практиці це відбувається так: особа відкриває рахунок у банку і заповнює певні формуляри, в одному з яких має вказати податковим резидентом якої країни вона є, та зазначити свій податковий номер. При цьому визначити свій статус особа має самостійно», — пояснює керуючий партнер ЮК GLS Ольга Черевко.

Подібну процедуру, згідно із проєктом закону, будуть зобов’язані проводити й українські банки. Фінустанови повинні вимагати, а власники рахунків мають їм надавати інформацію про статус свого податкового резидентства.

«На вимогу банку власники рахунків зобов'язані протягом 10 днів повідомити про зміну свого статусу. Якщо власник рахунку не надасть такої інформації, банк має право розірвати договірні відносини з власником рахунку та повернути власнику залишок коштів», — зауважує Станістав Польовий.

В українських біженців можуть виникнути складнощі щодо визначення свого статусу податкового резидентсва. Більшість із них перебувають за межами України понад пів року і, наприклад, знайшли роботу за кордоном чи відкрили там свій бізнес.

Відтак, можуть вже вважатися податковими резидентами країни перебування. З іншого боку, водночас, вони мають, скажімо, житло членів сім'ї або зареєстрований ФОП в Україні. А це може трактуватися, як наявність «центру життєвих інтересів» саме в Україні. Відтак, людина залишається українським податковим резидентом.

Своє податкове резидентство людина має визначити самостійно, і до цього необхідно підійти дуже відповідально.

Адже якщо особа, яка отримала захист, наприклад, у Австрії, під час заповнення формуляру в українському банку визначає себе податковим резидентом Австрії, то Україна зобов’язана надсилати інформацію щодо такого рахунку, обігу та залишків на ньому до податкової служби Австрії.

Якщо ж особа визнає себе резидентом України, то інформація надсилатися до Австрії не буде. Натомість, вся інформація про стан та доходи на австрійському рахунку йтиме до України.

Схитрити і вказати себе у формулярах іноземного банку податковим резидентом країни, де отримано захист, а в банку України, як податкового резидента України, для уникнення обміну, не вийде.

«Такий прийом може зіграти поганий жарт, оскільки таким чином особа нарікає себе на оподаткування в обох країнах. Такі інструменти, як автоматичний обмін інформацією, надають все більше можливостей для податкової служби для виявлення порушень з декларування доходів та контролю для сплати податків», — каже Ольга Черевко з ЮК GLS.

Вона рекомендує створювати свою власну податкову стратегію, залежно від того, де особа планує постійно проживати, працювати, мати центр життєвих інтересів та отримувати доходи.

Читайте також: Правила оподаткування коштів, отриманих за кордоном: що повинен знати ФОП

Хто може опинитися під прицілом фіскалів

Забезпечити собі увагу з боку іноземних фіскальних органів можна декількома способами. Перший — отримуючи доходи на свої рахунки в країні прихистку або вносячи на них готівку. Другий — витрачаючи великі кошти з таких рахунків.

За даними НБУ, біженці витрачають щомісяця за кордоном близько $2 млрд. При цьому багато хто з них отримують соціальну допомогу. Тобто рано чи пізно постане питання — на які кошти живе особа.

«Якщо український біженець витрачає великі суми за кордоном, робить значні покупки та не має доходу за кордоном, при цьому отримує соціальні виплати і/або проживає понад півроку в країні прихистку, а ще перемістив центр життєвих інтересів до цієї країни (родина, діти ходять до школи в цій країні, тощо), то рано чи пізно це приверне увагу податкових органів країни прихистку. Особу зобов’яжуть повернути виплачену допомогу та можуть нарахувати податки та штрафи за незадекларовані доходи протягом періоду перебування», — наголошує Ольга Черевко.

Причиною таких донарахувань та штрафів, за словами експертки, буде те, що вищенаведені обставини є достатніми ознаками податкового резидентсва особи в країні прихистку.

Станістав Польовий звертає увагу на те, що система нарахування соціальних виплат залежить від конкретної країни. Здебільшого розмір фінансової підтримки розраховується на підставі декількох факторів, одним із яких є рівень доходів заявника та його сім'ї. Якщо вони перевищують розмір соціальної допомоги, виплати скасовують.

Але намагатися приховати свої доходи або їх занизити — погана ідея. Внаслідок автоматичного обміну інформацією іноземці дізнаються про доходи біженців в Україні — зарплати, пенсії, від підприємницької діяльності. Відтак, до заявника, який подав неправдиві відомості, дійсно можуть виникнути питання.

Міра відповідальності, знову ж таки, залежить від конкретної країни. Наприклад, у Німеччині, за словами старшого економіста Ukraine Economic Outlook Михайла Кухара, на тих, хто отримав допомогу, чекає €20−30 тис. штраф за надання неправдивої інформації, що у них є українські картки і за ними йшли витрати.

Читайте також: Податкова амністія: Українці задекларували 6 мільярдів гривень

Чи запитають українців про закордонну нерухомість

У 2022 року українці набагато активніше купували закордонну нерухомість. Лише за останні півроку громадяни України придбали утричі більше житла, ніж за аналогічний період 2021 року. І це, попри запроваджені НБУ обмеження щодо грошових переказів за кордон.

Обмін інформацією надасть Україні право запитати, звідки в українців з’явилися кошти на закордонних рахунках, щоб робити такі придбання.

«Якщо особа внесла на іноземний рахунок готівкові кошти, визначила себе при відкритті рахунку в іноземному банку як резидента України, і якщо внесені кошти були вивезені з України з порушенням митних правил обов’язкового декларування вивезення валюти за кордон, то при отриманні інформації щодо іноземних рахунків ДПС матиме підстави на перевірку правильності задекларованих доходів», — повідомляє Ольга Черевко.

У цьому випадку, за словами експертки, у особи буде два варіанти:

1. підтвердити, що це доходи отримані за кордоном і сплатити податки з цих доходів,
2. визнати, що ці кошти вивезені з України, підтвердити їх легальність та сплату податку в минулі періоди, та сплатити штраф за порушення митних правил, якщо кошти не були належним чином задекларовані на кордоні.

Зараз обов’язковому декларуванню валюти для вивезення за кордон підлягає сума понад €10 тис. У разі порушення, передбачається штраф у розмірі 20% від суми, що перевищує €10 тис.

Читайте також: Туреччина, Польща та Португалія: де українці зараз купують житло і чому

Чи піде влада на створення проблем біженцям

Втім, не обов’язково, що обмін інформацією відбудеться вже за 2023 рік. Відповідно до законопроєкту, українські фінансові установи мали застосовувати Загальний стандарт звітності CRS для цілей виконання вимог Багатосторонньої угоди CRS із 1 січня 2023 року. Однак, потрібно враховувати, що законопроєкт, яким введені ці зобов’язання, ще готується до другого читання.

«До вказаної дати норма прийнята не була, отже, в остаточній редакції ці дати можуть бути змінені», — нагадує Ірина Мацапура, керуючий партнер K.A.C. Group.

Не є фактом також те, що він настільки глибоко торкнеться українських біженців.

По-перше, відомо, що до законопроєкту перед розглядом його у другому читанні готуються концептуальні правки. Не виключено, що вони торкатимуться питань обміну інформацією, яка стосується українців, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

По-друге, як зауважує Ірина Мацапура, в умовах запровадженого воєнного стану в Україні, іноземні юрисдикції часто надають спеціальний статус та роз’яснення, за яких умов на українських біженців не поширюється податкова резидентність цих країн. Експерти радять відслідковувати відповідні роз’яснення у країні прихистку.