Бронювання працівників за новими правилами: кого не торкнеться мобілізація

Наприкінці січня Кабмін затвердив нові правила бронювання працівників і критерії визначення «критично важливих підприємств». Що змінилося, Mind розповів провідний юрисконсульт Nota Group Антон Маринич. «Мінфін» обрав головне.

Що військкоматам потрібно від бізнесу? — Для початку — списки співробітників призовного віку.

З початком 2023 року військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів вийшов на абсолютно новий рівень. Чи якісний цей рівень — покаже життя. Але зараз видається, що головним показником цього нового рівня є кількість.

Законодавець намагається оживити норми критично важливих для умов воєнного часу законів. Тож марафон із оновлення підзаконних актів, які стосуються мобілізації, триває.

На виконання положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», КМУ прийняв Постанову № 76 від 27 січня 2023 року, якою урегулював деякі питання бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час. Цією Постановою затверджено два Порядки:

• Порядок бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану;
• Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Бронювання працівників — це один із найефективніших шляхів вберегти кадровий потенціал призовного віку на підприємстві, якщо у ваші двері стукає воєнком. Далі — дев’ять найпоширеніших запитань щодо порядку бронювання.

Кого можливо забронювати?

Бронюванню підлягають військовозобов'язані працівники, які працюють:

• в органах державної влади;
• на підприємствах, в установах і організаціях, які виконують мобілізаційні замовлення;
• на підприємствах, в установах і організаціях, які забезпечують потреби ЗСУ;
• на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Отже, якщо ваш бізнес не працює із замовленнями ЗСУ, то, можливо, він підпадає під критерії критично важливого для функціонування економіки та забезпечення людей? Про порядок отримання такого статусу поговоримо нижче. А зараз зосередимося на тому, як таким підприємствам забронювати своїх співробітників.

Якою є допустима кількість заброньованих працівників?

Можна забронювати 50% кількості військовозобов'язаних на підприємстві.

Можна забронювати й більше, але для цього треба обґрунтувати наявність такої потреби. При цьому критерії «обґрунтованої потреби» Постановою не визначені.

Читайте також: 37% українців залишились без роботи: за ким бігатимуть роботодавці після війни

Хто здійснює бронювання?

Бронювання здійснюється за рішенням Мінекономіки за пропонованими до бронювання списками військовозобов'язаними, погодженими Генеральним штабом ЗСУ.

На який термін можливо забронювати?

На шість місяців.

Який порядок бронювання?

Нижче про порядок бронювання на прикладі міста Києва.

Крок 1. Підприємство зі статусом «критично важливе» подає список заброньованих співробітників до Київської міської держадміністрації (КМДА) або Київської міської військової/військово-цивільної адміністрації (Військова адміністрація Києва).

Цей список укладається згідно з Додатком 1 до Порядку і подається в паперовій та (або) електронній формі з відповідним обґрунтуванням та довідкою про загальну кількість військовозобов'язаних на підприємстві (довідка за формою, визначеною у Додатку 2).

Які відомості зазначаються в обґрунтуванні:

• дата прийняття і номер рішення КМДА або Військової адміністрації Києва про визначення підприємства критично важливим;
• інформація про відповідність облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їхнім військово-обліковим документам.

Крок 2. КМДА або Військова адміністрація Києва перевіряють повноту заповнення списку, наявність наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, та подають його на погодження Генеральному штабу ЗСУ.

Генштаб ЗСУ також все перевіряє, і якщо запитань немає — подає погоджені списки до Мінекономіки. Мінекономіки за результатами вже своєї перевірки приймає рішення про бронювання військовозобов'язаних.

Чи може Мінекономіки відмовити?

Так. Підставою для відмови в зарахуванні військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік може бути зазначення неправильної інформації в рішенні Мінекономіки про бронювання. Зокрема, йдеться про помилки в написанні:

• прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) військовозобов'язаного;
• року народження;
• військово-облікової спеціальності (профілю);
• найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження підприємства;
• коді ЄДРПОУ (за наявності).

Які дії після прийняття рішення Мінекономіки?

Уявімо, що помилок у написанні інформації немає. Що далі?

Для оформлення військовозобов'язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних Генштабу ЗСУ.

Генштаб ЗСУ у триденний строк доводить це рішення до відома відповідних ТЦК.

Підприємство видає військовозобов'язаному співробітнику витяг із зазначеного рішення за формою, згідно з Додатком 3.

Важливе уточнення: цікаво, що Порядком не передбачено обов’язку направлення цього рішення безпосередньо до підприємства. Це законодавча прогалина.

Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) підприємства, є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки.

Витяг видається військовозобов'язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку. Відомість має бути складена за формою, згідно з Додатком 4 до Порядку.

Повідомлення про бронювання військовозобов'язаного (за формою, визначеною Додатком 5 до Порядку) підприємство має надіслати до ТЦК (у якому співробітник перебуває на обліку), у п’ятиденний термін із дня видачі витягу.

Чи може відстрочка заброньованому працівникові бути анульованою?

Так, і для цього є декілька підстав:

• закінчення терміну дії бронювання (сплило шість місяців);
• позбавлення підприємства статусу критично важливого органом, який прийняв таке рішення;
• ліквідація підприємства;
• звільнення військовозобов'язаного з підприємства.

Читайте також: Ветерани змінять ринок праці: чому важливим є досвід США

Які додаткові обов’язки накладаються на підприємство після бронювання?

Підприємства щокварталу складають звіт про чисельність військовозобов'язаних, які заброньовані, станом на 1 число місяця, що настає за звітним кварталом. Звіт подається до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Звіт має складатися за Додатком 6 до Порядку.

Підприємства, які визначені критично важливими, подають звіт до КМДА або Військової адміністрації Києва.

Отже, ми описали, як підприємству зі статусом «критично важливе» вберегти своїх ключових співробітників, які стоять на військовому обліку, забронювавши їх.

Як здобути статус «критично важливого» підприємства?

Порядок отримання підприємством статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період складається з двох етапів.

I етап — перевірка відповідності щонайменше за трьома критеріями з нижченаведених:

• Загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених підприємством до бюджету (окрім митних платежів), упродовж звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро.
• Сума надходжень в іноземній валюті (крім кредитів і позик) за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро.
• Усі суми, вказані в першому та другому пунктах, мають підтверджуватися довідками контролюючого органу, на обліку якого перебуває підприємство.
• Підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затверджений постановою КМУ № 83 від 4 березня 2015 року.
• Підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Такі критерії ще не визначені, вони мають затверджуватися КМДА чи Військовою адміністрацією Києва.
• Відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Цей факт має підтверджуватися довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом із інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства.
• Розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року (відповідно до даних Держстату). Ця обставина також має підтверджуватися документами.
• Підприємство є резидентом «Дія Сіті».

II етап — порядок отримання статусу (також на прикладі міста Києва).

Якщо підприємство відповідає щонайменше трьом із цих критеріїв, воно подає звернення до КМДА або до Військової адміністрації Києва.

До звернення варто долучити копії документів, які підтверджують відповідність критеріям, а також інформацію про подання підприємством в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній календарний квартал. Подання податкової звітності підтверджується:

• копією податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання або
• квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку або
• квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків, або
• поштовим повідомленням із відміткою про вручення контролюючому органу, в разі надсилання податкової декларації поштою.

КМДА або Військова адміністрація Києва зобов’язана розглянути звернення підприємства на відповідність критеріям, і за результатами такого розгляду прийняти одне з таких рішень:

• про відповідність підприємства критеріям і визначення його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
• про невідповідність підприємства критеріям. Таке рішення має бути обґрунтованим.

Рішення про відповідність повинне містити таку інформацію:

• ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ;
• податковий номер платника податків;
• повне та скорочене найменування підприємства;
• критерії, яким відповідає підприємство.

Копію рішення про відповідність підприємства критеріям КМДА або Військова адміністрація Києва надсилає до Мінекономіки та Генштабу ЗСУ. Порядок не врегульовує цих нюансів.

Статус критично важливого має підтверджуватися підприємством не рідше одного разу на рік.

Отже, воєнний час вимагає ретельного вивчення нового правового поля та апробації нових інструментів, запропонованих законодавством. І краще такими інструментами користуватися, якщо хочете вберегти цінний кадровий потенціал бізнесу — своїх співробітників.