Що підготували банки для власників кредитних карток: ліміти, ставки та інші умови

Зменшення лімітів та підвищення ставок — дві ключові проблеми, на які скаржилися минулого року власники кредитних карток. Наразі фінансисти почали поступово відновлювати ліміти. А ось ставки відкочувати назад не поспішають, і навіть запроваджують інші супутні комісії. «Мінфін» з'ясовував, яким буде сервіс кредитних карток у 2023 році.

Як змінювалися ліміти та ставки

Зменшення чи урізання кредитних лімітів за картками українців відбулося блискавично у перші тижні війни.

«З початку повномасштабного вторгнення більшість банків призупинили кредитування і навіть унеможливили невикористану частину кредитного ліміту, ми — не виняток», — підтвердив «Мінфіну» керівник управління карткового бізнесу Глобус Банку Олександр Герасимов.

Його колеги розповіли про ту ж саму тенденцію, і відзначили її масовість. Хтось пояснював це кредитними неповерненнями, які почали зростати після 24 лютого, а хтось просто хотів перестрахуватися.

«З огляду на ризики повномасштабної війни, більшість великих банків на ринку обмежили/зменшили доступ клієнтів до використання кредитних лімітів, оскільки не розуміли подальших наслідків усіх подій», — сказали «Мінфіну» у ОТП Банку.

Найчастіше банки відразу вдвічі-втричі скорочували розміри кредитних лімітів. Ті могли падати до символічних 2−3 тис. грн. Рідше ліміти за картками зменшували до нуля, що викликало масове невдоволення користувачів.

По-перше, через очевидні проблеми з комунікацією: людей не попереджали про обнулення, нерідко про відсутність кредитного ліміту вони дізнавалися вже на касах магазинів, коли не могли розрахуватися за покупки.

По-друге, через тотальну непередбачуваність: банкіри не могли і близько передбачити, коли відновлять цей вид кредитування. Багатьом українцям довелося тікати від війни, і вони особливо гостро потребували коштів.

Другий тренд 2022 року — перегляд ставок за кредитними картками. Щойно пройшов перший шок від масштабного вторгнення, банки один за одним почали запроваджувати кредитні канікули. Відмовилися від стандартних ставок і встановили 0,0001% річних, щоб допомогти клієнтам.

Проте їхня лояльність тривала в середньому близько 3-х місяців — у середньому до початку червня-липня. А потім пішло поетапне повернення до старих цін: спочатку до 1,6−1,7% на місяць, а потім і до довоєнних рівнів у 3−3,5% на місяць. Тобто на першому етапі позики коштували до 25%, а зараз — у середньому до 45%.

Хоча, залежно від банку та виду кредитної картки, розкид ставок може бути й ширшим. Особливо за кредитками, які стояли на паузі, і лише зараз почали відновлюватися. Найчастіше фінансисти посилаються при цьому на високу вартість ресурсів та підвищення у червні облікової ставки Нацбанку з 10% до 25% річних.

«Наразі ми перезапускаємо кредитну функцію для наших карток Unex Card. Ставка за ними у світлі підвищення вартості грошей в економіці була збільшена, порівнюючи з довоєнним показником, на 10 відсоткових пунктів — до 52% річних. Але всі інші параметри залишилися минулими, включаючи двомісячний грейс-період», — зазначив виконавчий директор Юнекс Банку Олексій Карчажкін.

Були також банки, які підвищені ставки застосовували лише до новачків та нових договорів.

З 1 липня 2022 року банк уніфікував підхід до розміру відсоткової ставки за користування лімітом. Для нових договорів та при пролонгації терміну ліміту розмір базової відсоткової ставки, що застосовується після завершення грейс-періоду, був встановлений на рівні 43% річних. Для чинних договорів — базова ставка залишилася без змін", — пояснив керівник управління роздрібного банкінгу Укргазбанку Віталій Годун.

Як банкіри оминають заборону на штрафи за кредитними лімітами

Багато банків після 24 лютого скасували всі кешбеки: людей більше не заохочували за покупки. Поступове їх відновлення почалося з кінця літа — початку осені, середній розмір, залежно від категорії, становив 1−2% вартості покупки.

Зараз деякі банки заявляють абсолютно фантастичні бонуси — до 20% витраченої суми. Однак, такі пропозиції поодинокі та розраховані на окремих екзотичних виробників/торгівців.

Середній розмір грейс-періоду (коли банк не нараховує відсоткову ставку) за кредитними лімітами практично не змінився і становить 2 календарних місяці. Хоча деякі банки, щоб розкрутити окремі карткові продукти, підвищили його до 70 днів.

Після запровадження в Україні воєнного стану кредиторам на законодавчому рівні заборонили застосовувати до боржників пені та штрафи, у тому числі за кредитними лімітами. Банки припинили це робити. Але багато хто вчинив хитріше — включали підвищені відсоткові ставки або комісії.

Формально, заборона виконувалася, адже вона не поширювалася на відсотки та комісії. А фактично людей карали за невчасні виплати за кредитами. Якщо базова ставка становила 3,1−3,5% на місяць, то підвищена для боржника — 6−7%/міс. Вдвічі дорожче, через що люди втрачали надію колись розрахуватися з банком. Особливо ті, хто залишився без коштів для існування через війну.

Комісії — кредитні і не тільки

Середня комісія за зняття готівки за рахунок кредитного ліміту не змінилася — 4% від суми. При цьому було підвищено мінімальну комісію за отримання кешу з власних коштів — з 0,5% до 0,9% суми. А середня залишилася на рівні 1%. Хоча, коли під час відключень електрики банки розгорнули мережі відділень, які працюють на генераторах (Power Banking), багато хто взагалі скасував комісії за зняття готівки. Але це чи не єдина та приємна новина для власників карток.

Банки могли по декілька разів за квартал змінювати відсотки та комісії за своїми кредитними лімітами. Найчастіше людям доводилося витратити час, щоб у всьому розібратися, і зрозуміти, що для них вигідніше. Адже зниження відсотка за кредитною карткою нерідко супроводжувалося підвищенням комісії, після чого обслуговування ліміту зазвичай дорожчало.

«Деякі банки почали встановлювати додаткові регулярні комісії, зберігаючи розмір базової ставки», — пояснив ситуацію на ринку Олексій Карчажкін.

Деякі додаткові комісії безпосередньо не стосувалися кредитного ліміту, а, радше, мали супутній характер. Було схоже, що банк не хоче безпосередньо підвищувати відсоток/комісію для кредитної картки, але намагається заробити на супутніх послугах. Наприклад, Monobank стягує комісію 0,5%, якщо користувачі люблять активно платити на юросіб зі своїх коштів — понад 20 тис. грн на місяць, а якщо за рахунок кредитного ліміту — 4%.

Ще цей банк чітко виписав у своєму тарифному плані комісію за перерахування коштів із української картки коштів на закордонну — 4% від суми (свої/кредитні кошти). А також за надходження коштів із іноземних карток — 1,8% суми.

Можна не сумніватися, що банки непогано заробили на всіх цих транзакціях, коли українці почали тікати від війни після 24 лютого. Згідно зі статистикою ООН, за кордон виїхало близько 8 млн осіб.

Ще наприкінці минулого року стало відомо про те, що ПУМБ запровадив для населення комісію за видачу валюти з рахунків у розмірі 1% від суми, у тому числі і з карткових. Про що вже писав «Мінфін» окремо з посиланням на офіційну позицію структури. Йдеться про загальну комісію, а не про кредитний ліміт, тому банк може заявляти, що за кредитними картками умови не посилювалися.

«ПУМБ не запроваджує додаткових комісій — умови нарахування відсотків на заборгованість залишилися без змін», — сказали «Мінфіну» у пресслужбі ПУМБ.

Ліміти повертають

З осені 2022 року українські банки почали поступово підвищувати кредитні ліміти на картках до довоєнних рівнів. Робили це дуже обережно, і не для всіх клієнтів.

«Протягом III-IV кварталів максимальний розмір ліміту переглядали у бік збільшення для деяких сегментів», — підтвердили у пресслужбі Райффайзен Банку.

Його колеги також говорили про цю тенденцію, але відзначали все ще скромні розміри кредитних лімітів.

«Після зменшення панічних настроїв у людей та стабілізації ситуації кредитні ліміти відновили, а багато банків відновили кредитування, щоправда, обсяги ще значно поступаються довоєнним», — зауважив Олександр Герасимов.

Середнім рівнем ліміту стали 7−10 тис. грн, хоча були клієнти, яким повернули 50 тис. грн, але таких пропозицій було небагато.

Процес збільшення та повернення людям лімітів не можна назвати масовим. Ба більше, банки продовжують без жодних пояснень закривати кредитні ліміти. Українці активно скаржаться на таку політику у розділі відгуків «Мінфіну».

Ось, наприклад, Олена Лукіна розповіла, як Monobank не просто обнулив кредитний ліміт, але ще з незрозумілих причин одночасно закрив рахунок.

«Повідомити вам точну причину відмови не можемо через політику банку», — йдеться у відповіді банку з питання відмови людині в обслуговуванні.

Клієнт ПУМБу Артур із Чернівців розповів, як цей банк не лише заблокував кредитний ліміт, а й особисті кошти. Їх повернуть, як пояснив він, не раніше завершення війни. У ПУМБі це назвали «обмеженням видаткових операцій» і зажадали пояснень щодо походження коштів. Незрозуміло, чому таке пояснення не потрібно було під час дії кредитного ліміту.

У держбанках також переглядають свої підходи до кредиток, але принципи описують загалом.

«Встановлення та зміна кредитного ліміту за картою залежить від багатьох факторів, починаючи з макроекономічних показників, закінчуючи поведінковими факторами. Наші правила були переглянуті та переглядаються автоматично», — розповів «Мінфіну» член правління Приватбанку Дмитро Мусієнко.

Що буде з цінами у 2023 році

Найближчим часом фінансисти не прогнозують серйозних послаблень для кредитних карток. Отримати ліміт, як і раніше, буде нелегко.

«Дорожнеча ресурсів і військові ризики знижують ризик-апетити банків. Скринінгові моделі переглядаються у бік посилення. Чекати за таких умов на серйозні послаблення не варто. Припускаю, що конкуренція на ринку може плавно підштовхувати фінустанови до збільшення лімітів, але за іншими параметрами позитивних зрушень навряд чи можна очікувати», — передбачив Олексій Карчажкін.

Банкіри відмовляються надати дані щодо кількості раніше закритих/скорочених кредитних лімітів за старими картками. Але запевняють, що не дуже часто відмовляли людям щодо нових кредитних запитів — десь по 25% заявок.

«Рівень погоджених заявок на отримання кредитного ліміту (для клієнтів, у яких є регулярні зарахування на рахунки в банку) у 2022 році перебуває на рівні 75%, що на 5% менше за відповідний показник 2021-го», — підтвердив Віталій Годун.

Очікується, що цього року відсів залишиться на такому ж рівні — 25−30%.

Відмовляти у кредитному ліміті найчастіше будуть з трьох причин:

• погана кредитна історія (виявлення кредитних неплатежів у рідному та інших банках),
• зниження грошових надходжень,
• прописка в тимчасово окупованих регіонах, або областях, прилеглих до зони бойових дій.

Більшість опитаних «Мінфіном» фінансистів також не прогнозують у першому півріччі 2023 року підвищення комісій і відсотків за кредитними лімітами. Як пообіцяв Віталій Годун, за умови, якщо на ринку залучення ресурсів не буде різких змін. Він назвав у цьому сегменті два ключових системоутворюючих фактори — вартість гривневого ресурсу та розмір неповернень за кредитами (NPL).

А у Райффайзен Банку додали ще декілька важливих загальних моментів: макроекономічна ситуація в Україні, динаміка зарплат, платоспроможність фізосіб.

«Зміна основних умов кредитних лімітів залежатиме від платіжної дисципліни та фінансового стану клієнтів, кон'юнктури ринку, наявності та вартості ресурсів, задіяних у кредитуванні, і, звичайно, від поточної ситуації в країні, що може вплинути на ризики», — йдеться у прогнозі Укрексімбанку для «Мінфіну».

Згідно зі статистикою Нацбанку, з березня до грудня 2022 року частка неповернень у загальному кредитному портфелі фізосіб підскочила з 15,93% до 32,04%. Це всі позики населення, включаючи іпотеку та автокредити. У картковому кредитуванні ситуація була гіршою.

«До війни цей вид бланкових роздрібних кредитних продуктів був одним із найменш ризикових. Рівень неповернення рідко досягав 10% загального портфеля. Після початку війни він зріс дуже суттєво і в деяких випадках сягав 40−50%. Однак, зазначу, що ситуація, нехай і дуже повільно, але покращується», — запевнив Олексій Карчажкін.

За умови поступового поліпшення показника погашення та збереження поточних ставок за гривневими ресурсами банкіри обіцяють активніше збільшувати розміри кредитних лімітів і не підвищувати ціни на цей вид позик.