Європа змогла відмовитись від російської нафти: як зламати хребет російській ядерці

Як Європа позбавилась залежності від російського газу, яку роль в цьому зіграла Україна та що потрібно зробити, щоб перемогти на енергетичному фронті нашій країні, розповіла Олена Зеркаль. «Мінфін» обрав головні тези.

Німецький міністр фінансів у новорічному тексті для Financial Times пишається тим, що бізнес зменшив споживання на 20%. І впевнено заявляє, що знає, як запобігти «колапсу індустріального виробництва» під час енергетичної кризи.

Європейський союз виділяє 255 мільярдів євро на те, щоб реалізувати план Re-Power EU: спосіб ще зменшити залежність від Росії. 8 із 10 європейців підтримують цей курс — розуміють, що енергетична криза викликана саме росіянами.

Все це рік тому і справді видавалося фантастикою. Просто згадаймо січень 2022 року.

Залежність Європи від енергоносіїв та наслідки

Ще в січні минулого року Росія — на піку впливу на Європу. Енергетична зброя повністю заряджена — європейці офіційно (за даними Євростату) залежні на 83% у постачанні газу і на 50% — у постачанні нафти.

Німеччина прямує до того, щоб отримувати 130% потреби в газі з Москви, тобто не тільки давати бізнесу дешевий газ, але і заробляти на ньому. За останні 10 років залежність Європи від російських енергоносіїв дозволила росіянам заробити трильйон євро. З цих грошей росіяни купують електроніку для ракет, фінансують пропаганду та корупцію.

Не дивно, що російські стратеги були переконані: після вторгнення в Україну ніхто не ризикне відмовитися від дешевого ресурсу. І в перші тижні війни так і було: перші «санкції з пекла» не чіпали енергетику.

Перші поїздки з переконанням в тому, що Росію треба душити фінансово, ми почали ще в березні — команда дипломатів, урядовців та експертів, яким не треба було ні в кого запитувати «що робити». Знали, куди їхати та з ким говорити.

У Берліні та Брюсселі відчувалась неприхована паніка. Політики та урядовці визнавали, що припустилися помилки, але боялися зробити будь-які різкі кроки.

Пройшло півроку і європейці прийшли до тями, за допомогою адміністрації Байдена, і наших аргументів та розрахунків.

Що потрібно зробити далі

Витримати черговий енергетичний наступ

На нас чекає ще складніша робота. Російських енергетичних шахраїв не можна недооцінювати, як не можна недооцінювати військових. Наступного року на Європу чекає продовження енергетичної кризи — ломка відмови від дешевого палива триватиме.

Важливою датою стане 5 лютого — початок санкцій проти російських нафтопродуктів. Росія сподівається на контрнаступ. У цей момент активізуються всі російські агенти, частина європейського бізнесу та політики, на кшталт Орбана.

Нам потрібно буде потримати за ручку кожен уряд і заспокоїти, що паливна криза — це не страшно, ми її проходили й навіть стали сильнішими.

Розібратися з ядерним тероризмом РФ

А потім взятися за священну російську корову: атомну енергетику. В 2022 Росія стала державою, дії якої можна кваліфікувати, як ядерний тероризм. При цьому, вона продовжує постачати уран та паливні збірки, будувати реактори у всьому світі.

Станом на 2020 рік «Росатом» готував чи будував 23 проєкти реакторів за кордоном — на всіх континентах. Той самий «Росатом», який намагається незаконно «віджати» Запорізьку АЕС, ставлячи під загрозу весь континент.

Домогтися санкцій у цій сфері буде ще складніше, ніж у нафті та газі, але ж ми показали, що вміємо досягати неможливого. Всі команди — дипломати, політики, аналітики, експерти — ми вже потроху переходимо з успішного спринту в успішний марафон — є і сили, і настрій боротися.

Енергетичні реформи

Ну, і найскладніше — домашнє завдання. Бо санкції — це про те, як душити ворога. А для відбудови сучасної, нової енергетичної інфраструктури потрібні живі інвестиції.

Щоб гроші прийшли до України ми маємо продемонструвати на своєму прикладі, що готові проводити енергетичні реформи.

Не тільки контролювати олігархів, але й робити власну енергетичну систему прозорою та підзвітною. Призначати незалежних управлінців, допомагати грошима тільки бідним. А ще заощаджувати енергію, як це почали робити німці та європейці.

Дуже багато завдань попереду, але я б вже не назвала їх «неможливими».

Що буде з ворогом

Європейці знайшли спосіб замінити нафтові поставки. Саме нафта давала росіянам левову частину прибутків. Обмеження ціни на неї не шкодять Європі, але вже наступного року спричинять падіння видобутку в Росії наполовину. Це вб'є значну частину бюджету і заодно знищить декілька регіонів, залежних від видобутку.

Російський газ санкціонував сам себе, шантажем та вибухами на власному газогоні. Ніхто більше з ними не працюватиме, Газпром не повернеться на європейський ринок.

І хоч цього року Росія заробила свої 120 мільярдів у ЄС, наступний — буде для неї голодним. Нафта дешева, газ нікуди дівати. Під загрозою — вдумайтесь — третина російського федерального бюджету. Це за оптимістичними для росіян прогнозами, хоч реальних цифр немає — засекречені.

Це ще не матиме вирішального значення для ходу війни. Коли в російській сім'ї стає менше грошей, то тато не припиняє пити, натомість діти менше їдять. Але з кожним роком наш ворог буде слабшим, енергетичної зброї вже немає і не буде.