П'ять головних війн людства: що потрібно зробити, щоб перемогти

Наразі багато країн залучено до різних «війн» — деякі реальні, деякі метафоричні — які в майбутньому призведуть до ще більшого бюджетного дефіциту, більшої монетизації боргу та вищої інфляції. Що чекає на людство, Project Syndicate розповідає економіст Нуріель Рубіні.

Війна 1 — класична

Світ переживає форму «геополітичної депресії», увінчану загостренням суперництва між Заходом та об'єднаними (якщо не союзними) ревізіоністськими державами, такими як Китай, Росія, Іран, Північна Корея та Пакистан. Холодна та гаряча війни перебувають на підйомі.

Після жорстокого вторгнення Росії в Україну все ще залишається ризик його розширення та залучення НАТО.

Ізраїль — і таким чином США — перебувають на шляху до зіткнення з Іраном, який стоїть на порозі перетворення на ядерну державу. Великий Близький Схід є пороховою бочкою. А США та Китай стикаються з питанням про те, хто домінуватиме в Азії і чи буде Тайвань насильно приєднаний до материку.

Відповідно, США, Європа та НАТО переозброюються, як і практично всі на Близькому Сході та в Азії, включаючи Японію, яка розпочала найбільше за багато десятиліть нарощування військової могутності. Вищий рівень витрат на звичайні та нетрадиційні види зброї (включаючи ядерну, кібер, біо та хімічну) практично гарантований, і ці витрати ляжуть тягарем на державний бюджет.

Війна 2 — кліматична

Глобальна війна зі зміною клімату також буде дорогою — як для державного, так і для приватного секторів. Пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптація до них можуть щорічно обходитися в трильйони доларів протягом десятиліть, і безглуздо думати, що всі ці інвестиції сприятимуть економічному зростанню.

Після справжньої війни, яка знищила більшу частину фізичного капіталу країни, сплеск інвестицій, безумовно, може призвести до економічної експансії; разом із тим, країна стала біднішою через те, що втратила більшу частину свого багатства. Те саме стосується і кліматичних інвестицій.

Значну частку існуючого основного капіталу доведеться замінити або через те, що він застарів, або через те, що він був знищений внаслідок кліматичних явищ.

Війна 3 — медична

Зараз ми також ведемо дорогу війну проти майбутніх пандемій. За цілою низкою причин, деякі з яких пов'язані зі зміною клімату, спалахи захворювань, які можуть перерости в пандемії, почастішають.

Незалежно від того, чи країни інвестуватимуть у профілактику чи подолання майбутніх криз у галузі охорони здоров'я постфактум, вони нестимуть вищі витрати на постійній основі, і це ще більше посилить тягар, пов'язаний зі старінням суспільства, системою охорони здоров'я з оплатою за фактичним споживанням послуг (pay-as-you-go) та пенсійними планами.

Ця прихована незабезпечена заборгованість, за оцінками, вже близька до рівня прямого державного боргу більшості країн із розвиненою економікою.

Війна 4 — технологічна

Ба більше, нам все частіше доведеться вести війну проти руйнівного впливу «глоботики»: поєднання глобалізації та автоматизації (включаючи штучний інтелект і робототехніку), яка загрожує зростаючій кількості робітників і службовців.

На уряди чинитиметься тиск для того, щоб вони допомагали тим, хто залишився позаду, чи то в рамках програм забезпечення базового доходу, масштабних бюджетних трансфертів, чи значного розширення державних послуг.

Ці витрати залишаться значними, навіть якщо автоматизація призведе до різкого економічного зростання. Наприклад, підтримка мізерного універсального базового доходу у розмірі 1000 доларів на місяць коштуватиме США приблизно 20% ВВП.

Війна 5 — соціальна

Нарешті, ми також повинні вести невідкладну (і пов'язану з цим) війну проти зростаючої нерівності у доходах та багатстві. В іншому випадку, нездужання, що вразило молодь і багато домогосподарств середнього та робітничого класу, продовжить викликати реакцію у відповідь проти ліберальної демократії та ринкового капіталізму.

Щоб не допустити приходу до влади популістських режимів та проведення безрозсудної, нестійкої економічної політики, ліберальним демократіям доведеться витратити цілий статок на зміцнення своїх систем соціального захисту — що багато хто вже робить.

Загрози п'яти воєн

Ведення цих п'яти «війн» буде дорогим, а економічні та політичні чинники обмежуватимуть здатність урядів фінансувати їх за рахунок вищих податків.

Співвідношення податку до ВВП у більшості країн із розвиненою економікою вже є високим — особливо в Європі — а ухилення від сплати податків, уникнення та арбітраж ще більше ускладнять зусилля щодо збільшення податків на високі доходи та капітал (припускаючи, що такі заходи можуть навіть обійти лобістів чи забезпечити покупку бай-ін від правоцентристських партій).

Таким чином, ведення цих необхідних воєн призведе до збільшення державних витрат і трансфертів як частки від ВВП без пропорційного збільшення податкових надходжень.

Структурний бюджетний дефіцит зросте ще більше, ніж він є, що потенційно може призвести до неприйнятних коефіцієнтів заборгованості, що підвищить вартість запозичень та призведе до боргових криз із очевидними негативними наслідками для економічного зростання.

Що потрібно робити, щоб перемогти у цих війнах

Для країн, які запозичують кошти у власній валюті, доцільним варіантом буде дозволити вищу інфляцію знизити реальну вартість довгострокового номінального боргу з фіксованою відсотковою ставкою.

Цей підхід діє, як податок на капітал із вкладників та кредиторів на користь позичальників та боржників, і він може поєднуватися з додатковими драконівськими заходами, такими як фінансові репресії, податки на капітал та повний дефолт (для країн, які запозичують в іноземній валюті або чия заборгованість переважно є короткостроковою, або індексується з урахуванням інфляції).

Оскільки «інфляційний податок» є тонкою та хитрою формою оподаткування, яка не вимагає схвалення з боку законодавчої чи виконавчої влади, це шлях найменшого опору дефолту, коли дефіцит та борги стають дедалі нестійкішими.

Я зосередився, головним чином, на факторах із боку попиту, які призведуть до вищих витрат, дефіциту, монетизації боргу та інфляції. Але є також багато середньострокових негативних шоків сукупної пропозиції, які можуть посилити сьогоднішній стагфляційний тиск, збільшуючи ризик рецесії та каскадних боргових криз. Велика Помірність мертва та похована; наближається Велика стагфляційна боргова криза.