Економіка України-2023: що буде з курсом, цінами та виробництвом

Минулий рік Україна пройшла зі значно кращими результатами, ніж здавалося на початку повномасштабної війни. Вже цього року очікується стабілізація економіки та початок її відновлення. На чому ґрунтуються ці розрахунки, розбирався «Мінфін».

Як економіка закінчила перший воєнний рік

Минулий рік починався для української економіки досить позитивно. Звісно, якщо не враховувати загрозу російського вторгнення, про яку попереджали західні союзники, а всередині країни її переважно називали малоймовірною. За підсумками 2021 року, ВВП вперше в історії досяг позначки $200 млрд. За прогнозами уряду, у 2022 році він мав зрости ще на 3,6%.

Гривня, на думку більшості експертів, мала демонструвати лише незначне ослаблення — на кінець року, за опитуванням «Мінфіну», курс мав становити 28,15 грн/$. Інфляція, як очікувалось, мала прискоритись і сягнути (за базовим сценарієм) 8,5%. Такі показники передбачались через загальносвітову тенденцію подорожчання сировини, особливо енергоносіїв.

Всі ці прогнози не виправдалися навіть приблизно через один єдиний фактор — війну, через яку наша країна тимчасово втратила частину промислово активних територій, за кордон виїхали мільйони людей, було знищено значну частину інфраструктури та підприємств, український експорт заблоковано тощо.

Остаточні економічні показники 2022 року ще не визначені, але, за попередніми оцінками Мінекономіки, ВВП скоротилося на 32%. Хоча, за нинішніх обставин, це непоганий результат. Ще навесні Світовий банк прогнозував скорочення української економіки за результатами року на 45%, МВФ — на 35%.

Влада була у своїх прогнозах обережнішою, адже економічні показники безпосередньо залежали від ситуації на фронті, яку важко було спрогнозувати. Прем'єр Денис Шмигаль заявляв, що ВВП за підсумками року може скоротитись на 30−50%. Таким чином, у реальності падіння виявилось приблизно на тому рівні, який на початку повномасштабної війни видавався оптимістичним.

Інфляція, за попередніми оцінками, становить трохи менше 26%, і восени вона почала потроху сповільнюватись. Нацбанк обережно констатує, що інфляція виявилась більшою, ніж заявляли експерти на початку війни. Так, Світовий банк очікував, що вона становитиме 15−20%, а Нацбанк прогнозував перевищення позначки у 20%.

За оцінками НБУ, українська економіка почала поступово відновлюватись, починаючи з 3 кварталу минулого року. «Цьому сприяли спершу стабілізація фронту, а згодом звільнення ЗСУ вже понад половини окупованих у 2022 році територій. Відтак, поволі налагоджувалися виробництво та ланцюги постачання», — пояснив регулятор. Також початок роботи «зернового коридору» допоміг не лише продати частину зібраного врожаю, але й підтримав роботу транспорту та логістичного сервісу.

Разом із тим, погіршують ситуацію в країні російські удари по енергетичній інфраструктурі. Як зазначають в НБУ, це скорочує обсяги виробництва та підвищує собівартість продукції.

Новий рік означатиме для України нові виклики. В чому вони полягатимуть та які прогнози дають експерти, розповідає «Мінфін».

Яким буде новий рік

Відновлення перенесено на 2024-й

Як зізнається керуючий партнер FinPoint Сергій Будкін, досить складно давати економічні прогнози на наступний рік, оскільки залишається дуже багато невідомих факторів, які безпосередньо не залежать від України.

«Вплив війни і системних дій Росії з руйнування економіки нашої країни ми не знаємо, не можемо передбачити і моделювати. Наприклад, коли ми будуємо будь-яку економічну модель, дуже велику її частину становить ефективність системи протиповітряної оборони.

Якщо ефективність 100%, як було нещодавно в Києві, то ми можемо спрогнозувати нормально. Якщо ефективність 70%, вона, з військового погляду, висока, але з господарського — 30% об'єктів інфраструктури ушкоджено. Це може мати дуже великий вплив на економіку. Коли люди в Києві чи Одесі сидять без електрики — це одна справа, інша — коли не працюють порти і ми не маємо змоги продавати", — говорить він.

За таких умов всі економічні сценарії 2023 року варто розглядати як такі, що виходять з нинішніх тенденцій на фронті. Однак, всі розуміють, що війна — це «зона хаосу», а тому реальність може виявитись як кращою, ніж прогнозують фахівці, так і значно гіршою.

Уряд заклав у бюджеті-2023 зростання ВВП на 3,2%, перший віце-прем'єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко наприкінці грудня підтвердила, що в Кабміні продовжуть притримуватись такого прогнозу. Куди скромніший у своїх оцінках МВФ, який очікує зростання української економіки на 1%.

У Меморандумі про співпрацю з Фондом зазначається, що експерти очікують на «стабілізацію економічної діяльності у 2023 році, хоча для такого прогнозу критично важливими факторами є тривалість та інтенсивність війни».

Економісти МВФ говорять, що зростання економіки України можливе у разі поєднання декількох факторів:

• поступового пожвавлення діяльності в районах, що не перебувають у зоні активних бойових дій;
• збереження доступу до зернового коридору;
• відсутності подальшої ескалації війни.

Позитивніше на відновлення економіки України дивляться інші міжнародні інституції: Світовий банк очікує зростання українського ВВП цього року на 3,3%, Європейський банк реконструкції та розвитку — відразу на 8%. Щоправда, обидві фінустанови озвучили свої оцінки в першій половині осені — до масованих ударів по енергетичній інфраструктури.

Також до виникнення ризику блекауту свій прогноз про зростання ВВП на 4% опублікув ICU. «Цей прогноз базується на припущеннях поступового зниження інтенсивності бойових дій, покращення безпекової ситуації та часткового повернення біженців», — пояснив «Мінфіну» голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук. Щоправда, він визнає, що за наслідком рівня пошкоджень енергетичної системи прогноз може бути переглянутий.

Найпесимістичніше на перспективи нашої економіки дивляться експерти Dragon Capital, які прогнозують подальше падіння ВВП ще на 5% за підсумками року.

Цей прогноз базується на припущенні, що Україна поступово звільнятиме окуповані території, та зможе закінчити гарячу фазу війни на прийнятних умовах наступного року, орієнтовно ближче до осені. Завдяки цьому, вважають аналітики, буде повністю розблоковано роботу ключових морських портів, із-за кордону повернуться, принаймні, половина вимушених мігрантів, а також приватний бізнес відновить інвестиційну діяльність.

Читайте також: У 2022 р українці витратили за кордоном $22 млрд: як біженці піднімають економіку ЄС

«Водночас, зважаючи на пошкодження виробничих потужностей ворогом та руйнування логістичних ланцюжків, темпи початкового поствоєнного відновлення будуть помірними і недостатніми, щоб компенсувати економічні втрати на початку 2023 р., викликані атаками на енергетичну інфраструктуру», — зазначають в компанії.

Експерти, переважно, чекають покращення справ у 2024 році. В Dragon Capital капітал зазначають, що саме він стане роком відбудови економіки.

За оцінками Світового банку, економіка України у 2024 р. зросте на 4,1%. А ось міжнародні інвестиційні та банківські групи бачать ще більше перспектив. Так, Goldman Sachs вважає, що ВВП країни зросте на 7%, а Fitch Ratings та Moody's Analytics прогнозують зростання в межах 9−10%. Щоправда, актуальними ці прогнози будуть лише у випадку завершення бойових дій.

Ціни продовжать шалене зростання

У 2023 році ціни зростатимуть приблизно такими ж темпами, що й минулого року. Бюджет верстався з розрахунку 28%-ої інфляції, хоча на початку осені урядовці прогнозували, що вона може виявитись навіть вищою — до 30%.

Нацбанк хоча й припускає, що інфляція залишатиметься високою, сподівається на її зниження до 21%. Регулятор вважає, що її основними причинами, як і у 2022 році, залишатимуться наслідки воєнних дій та окупації окремих регіонів, що впливає на збільшення виробничих витрат бізнесу та призводить до дефіциту частини продукції. Додатковим фактором прискорення інфляції може стати погіршення енергетичної ситуації, що впливає і на обсяги виробництва, і на собівартість. Близькі до НБУ й очікування МВФ, де прогнозують інфляцію на рівні 22,5%.

Трохи вищу інфляцію очікує ICU — на рівні 24%. Ситуація могла б бути і гіршою, але, на думку Ваврищука, зростання цін стримуватимуть 2 фактори: відносно стабільний курс гривні та неготовність уряду суттєво підвищувати комунальні тарифи в умовах зниження доходів населення.

Читайте також: Як відключення електроенергії впливають на інфляцію та торгівельний баланс

Також, на думку НБУ, стримувати зростання цін допомагатимуть ті ж самі фактори, що й минулого року, — висока облікова ставка на рівні 25% та пригнічений попит на товари та послуги.

Прогнози на 2024 рік оптимістичніші. За оцінками Нацбанку, інфляція уповільниться до 10%. А починаючи з 2025 р., регулятор сподівається повернути її в межі 5%.

Гривня триматиме удар

Порівнюючи з офіційним курсом на початок минулого року, гривня впала на 34%. Ще більше знизився курс, за яким готівковий долар можна придбати в обмінниках, — на 48%.

Найімовірніше, цього року гривня так само слабшатиме, хоча вже не так активно. У бюджеті курс на кінець 2023 р. закладено на рівні 45,8 грн/$. Щоправда, уряд у попередні роки досить часто закладав у бюджеті нижчий курс, ніж реально демонструвала нацвалюта.

Експерти, переважно, очікують, що гривня буде сильнішою. В ICU переконані, що на кінець цього року національна валюта за офіційним курсом ослабне до позначки в 40,2 грн/$. Ваврищук пояснює, що на ослабленні гривні може наполягати МВФ, адже нинішній валютний курс створює дисбаланси на валютному ринку. Крім цього, ослаблення гривні вигідне уряду, адже від цього залежатимуть доходи бюджету, зокрема від експорту.

Ближчий до урядового прогноз оприлюднили аналітики Dragon Capital, на думку яких на кінець року гривня девальвує до 43 грн/$.

Ключовий фактор, який впливає на ослаблення гривні, — дефіцит валюти на міжбанку. Тобто попит на неї більший, ніж наявна пропозиція. Насамперед, валюта потрібна імпортерам для закупівлі товарів за кордоном. Також її активно витрачають наші співгромадяни, які втекли від війни за кордон. У період із серпня до жовтня щомісячний дефіцит валюти на міжбанку становив близько $2,5 млрд. За оцінками Dragon Capital, в зимові місяці через удари по інфраструктурі він може збільшитись до $4 млрд.

«Перебої з постачанням електрики спонукатимуть частину населення виїхати за кордон, негативно вплинуть на виробництво та експорт енергоінтенсивної продукції (метали, руда, машинобудування), а також збільшать потреби в імпорті газу», — пояснюють у Dragon Capital.

Наразі брак валюти покривається НБУ, який продає її на міжбанку з резервів. Але, завдяки міжнародній допомозі, ЗВР сягнули $28 млрд, що приблизно на $500 млн більше довоєнного рівня.

Уряд очікує на продовження фінансової підтримки. За словами Дениса Шмигаля, у 2023 році Україна отримає від союзників та міжнародних інституцій $32 млрд.

Аналітики Dragon Capital вважають, що, за умов надходження до країни валюти, міжнародні резерви залишатимуться вище безпечного рівня у $20 млрд. «Це дозволить НБУ тримати офіційний курс гривні до долара на поточному рівні 36,57 грн/$ до кінця третього кварталу 2023 р., коли очікуване завершення гарячої фази війни дасть змогу розпочати повернення до гнучкого курсоутворення та інфляційного таргетування», — передбачають експерти.

Окрім наявності резервів, курсова стабільність залежатиме від тих самих факторів, що й економічна стабільність: поява можливостей для експорту, кількість біженців за кордоном, вартість енергоносіїв. В контексті економічних прогнозів говорити про ці фактори неможливо. Передусім, вони залежатимуть від українських військових.

Минулого року Україна вже зуміла здивувати світ на полі бою. Київ не був захоплений ані за 72, ані за 96 годин, як пророкували військові оглядачі. Натомість, війська провели ряд операцій зі звільнення окупованих територій.

Читайте також: ТОП-3 економічні виклики 2023 року

Не менше Україна дивує і на економічному фронті. Падіння ВВП виявилось на мінімальному з очікуваних рівнів, дефіциту товарів у країні немає, аграрії зібрали врожай, і проблема лише в тому, щоб його вивезти за кордон.

Експерти очікують, що 2023 рік має стати роком стабілізації економічної ситуації і, за умови завершення бойових дій, фундаментом для подальшого зростання.