5 лютого стартує ембарго ЄС на імпорт нафтопродуктів рф: чи готова Україна

Паливний ринок України одним з перших відчув наслідки російської агресії. Дефіцит пального, довжелезні черги на АЗС, обмеження у 20 літрів в одні руки, спеціальні талони тощо. Ситуацію стабілізували, але війна триває. Про основні досягнення ринку пального у 2022 році та що його чекає далі, у фейсбуку розповів директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. «Мінфін» публікує ключові тези.

Розворот на 180°

Для ринку пального підсумок року один — ми побудували новий ринок. І саме завдяки цьому ми сьогодні з пальним й будемо з ним й надалі.

Жодна країна світу не стикалась із майже миттєвою втратою 100% джерел постачання пального. Європа зараз вирішує питання заміщення десь 30%, десь 40% постачань, щоб позбутися залежності від російського палива. Ми замістили 100%.

Ніхто в Європі в це не вірив (там багато у що не вірили), але ми це зробили та отримали не тільки географічно диверсифікований ринок, але й принципово новий за транспортною логістикою, в якій 40% припадає на автомобільний транспорт. В умовах війни це єдина життєздатна модель.

Провідну роль у цій перемозі відіграв український бізнес. «Працюйте, як українці!», — такі настанови дає своїм робітникам Адам Сікорські, голова польського холдингу UNIMOT, який одним з перших розпочав постачання пального минулої пекельної весни.

Ми першими розвернули усталені європейські потоки нафтопродуктів на 180 градусів, фактично змусивши обертатися у зворотньому напрямку весь енергетичний ринок планети.

Ми побачили пальне із Німеччини, Австрії та навіть далеких Нідерландів. Наші трейдери везуть нафтопродукти баржами Рейном та Дунаєм, опанували морські порти на півночі та півдні Європи. Змусили рухатись новими маршрутами європейські залізниці (взагалі є думка, що саме українці, самі того не усвідомлюючи, відкрили друге дихання залізничним перевезенням у Європі).

Читайте також: Ціни можуть впасти: представники АЗС розповіли про стан паливного ринку

Нова логістика та інфраструктура

А бензовози? Вони скрізь! Хто б міг уявити ще рік тому, що у Кропивницький поїде пальне з Литви, Румунії, Болгарії та навіть німецького Гамбургу? Сьогодні це буденність для невеликої місцевої компанії «Укрнафтаком».

Уряд. Знайшов в собі сили побороти популізм, недовіру до бізнесу, забити на критику, а зрештою зрозуміти, що тільки відкритий та конкурентний ринок здатен вирішувати безпрецедентні задачі.

Якщо паливні компанії були архітекторами нового ринку, то замовником були споживачі. Саме вони оплатили нову фантастичну логістику та нову інфраструктури. Так, за їхні гроші парк бензовозів зріс у 4 рази, придбані європейські цистерни, термінали, танкери. Альтернатива — це завжди дорого, але ми як ніхто інший тепер знаємо, скільки коштує дешеве пальне…

До речі, у ціни свободи навіть є свій вимір — мінімум 8 грн/л. Це те, скільки ми переплачуємо європейськими постачальникам та на нових перевезеннях у порівнянні із довоєнним рівнем. Але це тимчасово: після нашої перемоги ця «військова» складова майже зникне.

Читайте також: Стеля цін на газ у ЄС: чи стане блакитне паливо дешевшим для України

Головний виклик — війна

Які виклики на 2023 рік? Головним же викликом лишається війна. Які форс-мажори вона ще принесе, ніхто не знає. Серед очевидних випробувань — європейське ембарго на імпорт російських нафтопродуктів, яке стартує з 5 лютого.

Багато хто в Європі та Штатах нервує, але, схоже, українці найменше. Рецепт дуже простий: ми дамо більше грошей й привеземо скільки треба. Робота вже розпочалась. Тисячі українських бензовозів, газовозів та загартованих минулим роком трейдерів напоготові!