За відсутності суттєвих шоків Мінфін знижуватиме ставки за ОВДП
Про пошук грошей на війну, повернення 30 тис. грн військовим, реформу податкової, дохідність ОВДП та фінансове майбутнє...
Наприкінці 2022 року гривня втримала свої основні позиції попри запеклі бої, постійні обстріли української інфраструктури та проблеми з фінансуванням зростаючих бюджетних видатків. Як нацвалюта відкриє новий рік, розкаже «Мінфін».
Це створює досить хороші стартові можливості для нацвалюти у січні 2023 року. Хоча зимовий період у мирний час завжди традиційно був складним часом для курсу гривні, у поточних реаліях багато чинників, які працювали у мирний час проти нацвалюти, зараз повною мірою не спрацьовують або лише частково впливають на ситуацію.
Подібні активні інтервенції регулятор продовжить проводити й у січні 2023 року, чим забезпечить відносну стабільність міжбанку. На ці цілі, за моїми розрахунками, йому доведеться на торгах витратити в січні не менше $1,7−2,8 млрд. Експортери продовжать поки що, через низку об'єктивних і суб'єктивних причин, не поспішати з активним заводом валютної виручки до країни, що збереже за Нацбанком репутацію головного продавця валюти на міжбанку
Тому, коридор за доларом на міжбанку 36,57−36,93 гривні збережеться.
Євро. Відносне затишшя за парою євро/долар у перші 10 днів січня позначиться і на українському міжбанку. Перші засідання ФРС США та ЄЦБ щодо відсоткових ставок у новому році відбудуться лише на початку лютого. Це, навіть з урахуванням стандартних публікацій звітності щодо ринку праці, показників інфляції та інших основних маркерів стану економіки США та ЄС, дещо зменшить коливання пари євро/долар у січні. Отже, і безготівковий євро на українському ринку буде «спокійнішим».
За моїми розрахунками, пара євро/долар у січні перебуватиме у коридорі від 1,045 до 1,075 долара за євро.
У цьому випадку, при утриманні курсу долара на торгах у межах коридору 36,57−36,93 гривні, курс євро на міжбанку перебуватиме в межах 38,21−39,70 гривень.
Згода МВФ (щоправда, як крайній захід) на проведення Нацбанком емісії на суму до 50 млрд гривень у разі, якщо не буде знайдено додаткових джерел покриття дефіциту бюджету 2022 року. За моїм прогнозом, найімовірніше, уряд скористається подібним потуранням Фонду і все ж таки запустить друкарський верстат у цих межах найближчим часом. А емісія завжди працює проти курсу нацвалюти.
Поступова зміна політики Мінфіну щодо дохідності військових облігацій на первинному ринку. На момент написання статті чиновники вже підвищили котирування гривневими паперами до максимальних 19,50% річних.
У поєднанні зі зміною з 10 січня для банків нормативу резервування та можливістю їх часткового закриття через купівлю військових облігацій та
Мій прогноз: поступово чиновники підвищуватимуть дохідність довгострокових гривневих паперів на первинному ринку до 20−21% річних, щонайменше, вже в перші три-шість місяців цього року. Зросте ще щонайменше на 0,25−0,5% річних дохідність і за паперами у доларі та євро;
Продовження активного застосування інструменту тримісячних
Відносна стабілізація надходжень фінансової допомоги від США та ЄС. Період численних погоджень нашими західними партнерами термінів та сум траншів Україні у 2023 році практично закінчено. Тому Мінфін може розраховувати на відносно стабільне щомісячне покриття дірок бюджету, що не лише фінансово, а й психологічно заспокоює валютний ринок.
А через механізм інтервенцій Нацбанку ще й постійно «відкачується» з ресурсного ринку певна частина зайвої ліквідності у гривні.
Щоправда, поки що лише незначна частина, оскільки вільні кошти банків у депозитних сертифікатах Нацбанку поки що, як і раніше, перебувають в межах «небезпечних» для всього фінансового ринку: значно вищі за 400 млрд гривень.
Тож проблема надліквідності банківської системи та «не роботи» цих коштів у реальному секторі економіки, або хоча б у фінансуванні «дір» бюджету через купівлю держпаперів залишиться актуальною й у січні 2023 року;
Ступінь руйнування критичної інфраструктури України через обстріли росією, перебої з електроенергією. Цей чинник, як і раніше, знижує не лише ВВП країни та частину експортного потенціалу, а й продовжує вимагати від держави значних додаткових закупівель енергетичного імпортного обладнання, енергоносіїв та комплектуючих для підтримки критичної інфраструктури хоча б на рівні 30−50% довоєнного.
У результаті, у січні імпорт продовжить зростати на фоні досить млявого експорту, що призведе до збільшення негативного сальдо торгівлі та «вимивання» валюти з країни;
Активна конвертація гривневих коштів (навіть у межах обмежень на подібні операції з боку Нацбанку) із карток вимушених українських біженців за кордоном на їхні потреби. Це продовжить «вимивати», за моїми розрахунками, до $1,7−2,3 млрд щомісяця. Подібні обсяги роблять цю статтю витрат валюти досить «небезпечною» як для обсягів ЗВР України, так і для загального потоку валютних ресурсів «в» та «з» країни.
Але загальний настрій ринку в січні, навіть в умовах війни, залишиться досить позитивним для гривні, завдяки заявленій та затвердженій програмі фінансування дір бюджету за рахунок допомоги США та ЄС на 2023 рік.
Щоправда, чиновники Нацбанку та Мінфіну раніше розраховували ще й на МВФ. Але, фактично, ми маємо тільки моніторингову програму, а не «живі» гроші.
Україні доведеться ще пройти досить довгий шлях виконання домашніх завдань Фонду, щонайменше, до весни-літа цього року, щоб перейти до формату нової програми саме фінансування від МВФ.
Тому відносна стабільність курсу у січні — це ще не перспективи всього року. І певна помірна девальвація нацвалюти до закладених до бюджету офіційних 42−43 гривень за долар з корекцією та готівкового курсу — все ж таки найімовірніший сценарій розвитку подій на валютному ринку України. В умовах війни таке просідання — це не найгірший варіант для нацвалюти.
Як зазначалося вище, з огляду на відносне послаблення ралі за парою євро/долар у перший місяць 2023 року, коридор за цією парою буде досить нешироким за нинішніми мірками глобальної світової волатильності. У межах від 1,045 до 1,075 долара за євро з можливими короткочасними відхиленнями у моменти оголошення принципових американських та європейських економічних новин.
Це дозволить власникам українських обмінників періодично знижувати розмір спреду за євровалютою. І загалом, ситуація на готівковому ринку буде досить стабільною. Ажіотажу в січні зі скуповування валюти я не прогнозую.
Це станеться як за рахунок того, що в умовах війни значній частині населення взагалі не до валюти, так і за рахунок того, що за зростаючих цін на продукти харчування, підвищених витрат на комуналку під час опалювального сезону та високої інфляції у всьому спектрі товарів народного споживання, у громадян залишається все менше вільної гривні для купівлі валюти.
Спред між купівлею/продажем за євро перебуватиме в межах від 25 копійок до 1,20 гривні, а за доларом — від 20 копійок до 1 гривні.
Банки за готівковим доларом у січні 2023 року працюватимуть у межах коридору від 39,20 до 41,50 грн, а за євро — від 41,20 до 43,30 грн.
А обмінники фінкомпаній продовжать практику «вужчих» коридорів і свої січневі цінники виставлятимуть у межах:
долар — коридор купівлі та продажу від 39,30 до 41,30 гривень,
євро — коридор купівлі та продажу від 41,30 до 43,10 гривень.
Про пошук грошей на війну, повернення 30 тис. грн військовим, реформу податкової, дохідність ОВДП та фінансове майбутнє...
Війна спровокувала серйозний відтік готівкової валюти та дорогоцінних металів із нашої країни. У 2022 році люди...
Цього року український стартап Kolibrio залучив від групи міжнародних інвесторів $2 млн. Компанія працює над...
Через низку об'єктивних економічних, політичних та військових причин цей тиждень на валютному ринку буде вельми...