Чи готова гривня повернутися наступного року у вільне плавання

Про те, наскільки готові банки до роботи в умовах можливого блекауту, чи треба українцям запасатись готівкою, а також про курс гривні LIGA.net розповіла перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. «Мінфін» вибрав ключові тези.

Про готовність банків до можливого блекауту

Вимоги НБУ до безперебійної роботи банківського сектора сформовані багато років тому та відображені у планах безперервної діяльності банків. Це, зокрема, наявність резервних центрів обробки даних, елементів живлення, каналів зв’язку, поповнення і збереження готівки тощо.

Якщо ж говорити про практичне виконання цих вимог, то зараз ми з банками напрацювали об'єднану мережу Power Banking. Що це? Кожен банк має організувати безперервну роботу щонайменше 35% своїх відділень в умовах тривалої відсутності електрики, забезпечивши їх необхідним обладнанням, каналами зв’язку, персоналом, касовою технікою, банкоматами, готівкою тощо.

Зараз у мережу Power Banking вже входять близько 1000 відділень системно важливих та інших банків, і їхня кількість постійно збільшується.

Також банки мають інформувати клієнтів про розташування «чергових» відділень всіма каналами: СМС, чати, сайти, все що завгодно, аби люди знали, куди звертатися у критичній ситуації.

Банкоматна мережа має працювати на умовах «банкоматного роумінгу» — з розширеними лімітами для карток усіх банків. Також люди мають змогу зняти готівку в касах супермаркетів, аптек, АЗС.

Читайте також: НБУ разом з банками створили спільну банківську мережу, яка працюватиме в умовах блекауту

Про запаси готівки

Готівки вистачить 100%. До речі, якогось ажіотажного попиту з боку населення ми не спостерігаємо. Хочу віддати належне нашим громадянам, вони все розуміють: може зникати зв’язок, ти можеш не розрахуватись карткою, але це тимчасові незручності.

Чи потрібен запас готівки? Я б сказала неправду, якби стверджувала, що взагалі не потрібен. Справді, не всі магазини, аптеки мають генератори, і може бути ситуація, коли не працюють термінали.

Тож (щодо запасу готівки, — ред.) люди мають орієнтуватись на свої потреби. Тижнева потреба має бути забезпечена на випадок, якщо термінали в магазинах, аптеках поруч не працюватимуть.

Крім того, навіть з погляду безпеки, якщо немає світла, не працює сигналізація, не варто багато готівки тримати вдома.

Читайте також: Чому з кас банків зникла готівка і як це впливає на економіку та курс

Про стан валютного ринку

Ми постійно калібруємо валютні обмеження. З одного боку, посилювали їх, аби убезпечити наші резерви, з іншого, намагались дати якісь альтернативні інструменти для населення, щоб зменшити тиск на готівковий ринок.

Це спрацювало: посилення обмежень, боротьба з банкоматним туризмом тощо. І в жовтні ми продали з резервів $2 млрд, у листопаді — $1,6 млрд. Тоді як влітку було $4 млрд. Водночас кількість мігрантів і їхні витрати зберігаються приблизно на тому самому рівні.

Тобто ми прибрали весь спекулятивний попит. А завдяки тому, що ми надали населенню інструменти, як вберегти гривню (можливість купити безготівково валюту і покласти на депозит, альтернативний депозит з захистом від курсових коливань), тиск на готівковий ринок зменшився.

І розрив між готівковим і безготівковим курсом скоротився (не перевищує 10%). Коли влітку ми змінювали офіційний курс, насамперед це було пов’язано з великим розривом між готівковим і безготівковим курсом.

Також тоді була інша ситуація з золотовалютними резервами: наші партнери обіцяли фінансову допомогу, але через бюрократичні процедури вона затримувалась. Тож ми витрачали резерви, а поповнювались вони не так ритмічно.

Зараз ситуація кардинально змінилась: з початку повномасштабної війни ми отримали $28,5 млрд, що дозволило повернути резерви на довоєнний рівень. І це дає нам більше впевненості і ресурсу для впливу на курсову динаміку.

Тож на сьогодні підстав переглядати курс взагалі немає.

Щодо повернення до плаваючого курсу — все залежить від того, коли ринок буде здатний сам себе збалансувати.

З одного боку, у нас поступово збільшується експорт, покращується логістика, працює зерновий коридор. Це плюс. Також ми маємо оголошені та подекуди вже забюджетовані обсяги міжнародної допомоги на наступний рік. Вони значні.

Та є декілька «але». Війна продовжується. Невизначеність, пов’язана з війною, не стала меншою. Бюджет наступного року — це також бюджет війни, і, можливо, доведеться збільшувати витрати.

Наші резерви зараз — один з головних елементів забезпечення макроекономічної і фінансової стабільності. Ми маємо їх берегти, забезпечуючи насамперед першочергові потреби.

Позиція управлінської команди — на сьогодні ми не бачимо достатніх економічних передумов для переходу на ринкове ціноутворення.

Читайте також: Попит на валюту зріс удвічі: як НБУ дає цьому раду

Що робити з інфляцією

На сьогодні головними проінфляційними чинниками є війна та її наслідки: втрата виробничих потужностей, руйнація логістичних ланцюгів, дефіцит окремих товарів, суттєве скорочення експорту, енергетичний терор країни-агресора тощо. Натомість споживчий попит зараз пригнічений.

Ми очікуємо, що після перемоги вплив згаданих інфляційних чинників суттєво зменшиться. Насамперед відбудеться зростання попиту, який стимулюватиме розвиток економіки та зростання ВВП: попит, спрямований на відновлення та розвиток бізнесу, на іпотеку тощо.

Тож за умови зростання економіки споживчий попит навряд чи критично негативно впливатиме на інфляцію.

Читайте також: НБУ проведе діагностику банків у 2023 році