Попит на валюту зріс удвічі: як НБУ дає цьому раду

В українських банках «без діла» лежать близько 500 млрд грн. Звідки в них з'явились такі рекордні запаси надлишкової ліквідності та чому це не йде на користь вкладникам, розповів ексголова ради НБУ Богдан Данилишин. «Мінфін» обрав ключові тези.

Обсяг ОВДП в обігу зростає

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 20.12.2022 р., Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 6 млрд грн на терміни від 6 місяців до 2 років із дохідністю від 14% до 19,5% (без змін, порівнюючи з попереднім аукціоном), а також $208 млн (на 6 міс. із дохідністю 4,25%). Середньозважена дохідність нових гривневих запозичень становила 18,1%.

Водночас, сальдо внутрішніх боргових операцій Уряду з початку грудня було від'ємним та становило 16 млрд грн, а загалом, із початку повномасштабної війни, станом на 19 грудня 2022 р., Уряд спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій 213,3 млрд грн, $2,1 млрд та €662,6 млн, тоді як від розміщення нових внутрішніх боргових інструментів на аукціонах залучив 143,8 млрд грн, $1,4 млрд та €977,3 млн.

Обсяг державних цінних паперів в обігу за плинний тиждень збільшився на 15,8 млрд грн, завдяки придбанню НБУ державних цінних паперів на суму 15 млрд грн, а також збільшення інвестицій в ОВДП із боку юридичних осіб (+5,4 млрд грн), тоді як обсяг ОВДП у власності банків скоротився за тиждень на 4,8 млрд грн.

Загалом, із початку повномасштабної війни Нацбанк придбав у власність ОВДП на суму 400 млрд грн, збільшивши свій портфель державних цінних паперів до 704,6 млрд гривень.

Читайте також: Як ракетні обстріли «коригують» курс долара та євро

Валютні надходження та витрати

Зростання попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків минулого тижня на фоні скорочення її пропозиції обумовило більш як дворазове зростання чистого попиту на іноземну валюту на міжбанківському ринку за клієнтськими операціями.

Це, зі свого боку, визначало збільшення 4-й тиждень поспіль інтервенцій Нацбанку з продажу іноземної валюти для збалансування ринку. Упродовж минулого тижня Нацбанк продав $841 млн, порівнюючи з $583 млн тижнем раніше.

Важливим фактором підтримки збалансованості валютного ринку є надходження міжнародної фінансової допомоги. Так, цього тижня до Державного бюджету України надійшли грантові кошти у розмірі $2 млрд від США. Залучене грантове фінансування буде спрямовано на забезпечення пенсійних виплат та заробітних плат працівникам цивільного захисту, а також на оплату медичних послуг за програмою медичних гарантій.

Також Україна отримала від Канади 500 млн канадських доларів (екв. 367 млн доларів США), відповідно до кредитного договору між Україною та Канадою.

Загальна сума кредиту, який надається на пільгових умовах через адміністративний рахунок Міжнародного валютного фонду, становить 1,95 млрд канадських доларів (екв. 1,432 млрд доларів США).

Читайте також: НБУ закликав держбанки збільшити заробітки приватних вкладників: що кажуть фінансисти

Рекордні обсяги ліквідності

За даними Нацбанку, у січні-листопаді 2022 року чистий прибуток банківської системи становив 19,4 млрд грн (+8,5 млрд грн у жовтні). Покращення фінансового результату банків, починаючи з 3 кварталу 2022 року, мало місце через переоцінку вартості цінних паперів у портфелях банків (в іноземній валюті та/або індексованих) після зміни обмінного курсу гривні, що збільшило їх позитивний фінансовий результат за відповідною статтею на 30,3 млрд грн у липні-листопаді 2022 р.

Натомість, збільшення відрахувань у резерви за активними операціями (+55,1 млрд грн у липні-листопаді) виступало основним чинником негативного впливу на фінансовий результат діяльності банків.

Через збереження значного відсоткового спреду між активними та пасивними операціями, чисті відсоткові доходи банків за 11 місяців 2022 року зросли на 28,3% до відповідного періоду минулого року та становили 135,5 млрд грн.

Натомість, чисті комісійні доходи банків у січні-листопаді 2022 року скоротилися на 14,5%, порівнюючи з відповідним періодом минулого року, та становили 44,5 млрд грн.

Рентабельність капіталу банків за результатами січня-листопада підвищилася до 9,3%, проте залишається суттєво меншою від довоєнного періоду, коли її значення перевищувало 30%.

Позитивні фінансові результати діяльності дозволяють банківській системі України демонструвати високі показники адекватності капіталу, які за результатами листопада залишалися на рівні, близькому до попереднього місяця: 19,2% для регулятивного та 13,1% — для основного капіталу банків. Відповідні значення майже удвічі перевищують мінімальні нормативні вимоги (10% та 7% відповідно) та створюють запобіжний простір від негативного впливу воєнних дій на платоспроможність банківської системи.

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) стрімко зріс до майже 500 млрд гривень. Основним чинником збільшення банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як чистий продаж Нацбанком іноземної валюти банкам та збільшення готівки поза банками дещо зменшували обсяг вільної ліквідності у банківській системі.

Надлишок ліквідності, зі свого боку, визначає низький попит банків на кредити рефінансування (заборгованість платоспроможних банків за тендерними кредитами рефінансування НБУ за минулий тиждень скоротилася на 2,2 млрд гривень) та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (23%).

Достатність капіталу банків та високий рівень ліквідності створюють можливості для розвитку банківського кредитування, яке в умовах воєнних ризиків підтримується державною програмою «Доступні кредити 5−7−9%», на умовах якої минулого тижня банками було видано 440 пільгових кредитів на загальну суму 1,95 млрд грн, із яких близько половини — державними банками.

Загальна кількість виданих кредитів із початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищила 17 тисяч — на загальну суму понад 71 млрд гривень.

З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, левову частку (понад 80%) кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі. Частка кредитів на інвестиційні цілі залишається мізерною (1,1%).