Вся правда про те, як списуватимуть кредити за розбитими будинками та авто

У позичальників, які втратили через війну прокредитоване житло та машини, з'явився шанс поставити на паузу виплату іпотек та автокредитів, а потім — отримати за ними списання. Таку можливість відкриває законопроєкт № 7441−1. Він уже ухвалений парламентом і направлений на підпис президенту. «Мінфін» разом із юристами та банкірами вивчав, чим саме новий закон зможе допомогти власникам, які постраждали від бойових дій.

Які послаблення додали позичальникам

Новий закон — вже другий з початку війни, спрямований на підтримку позичальників. Перший (№ 2120-IX) запрацював 15 березня 2022 року. Цей документ ввів заборону на пеню та штрафи для людей, які прострочили платежі за споживчими кредитами. А також заборонив банкам продавати застави за проблемними позиками: навіть якщо людина не платить, її не можуть виселити з квартири/будинку та відібрати автомобіль, а після — все продати на сплату боргу. Це заборонено.

Досі кредиторам різних мастей не заборонялося й надалі нараховувати відсотки, а також вимагати погашення боргів. При цьому Нацбанк на початку війни наполегливо рекомендував банкам провести реструктуризації кредитів населенню, надати приватним позичальникам кредитні канікули, щоб їм було легше впоратися з виплатами. Що, до речі, було зроблено за більшістю кредитних заборгованостей фізосіб.

Однак, відразу постало питання кредитів, які видавалися на купівлю житла та автомобілів, що опинилися в окупації або пошкоджені (знищені) російськими загарбниками. Платити за пусте місце ніхто не хоче чи не може. Через це були потрібні нові кредитні пільги для позичальників, відшкодування для кредиторів.

З цією метою й ухвалювався згаданий закон № 7441−1, який, як очікується, незабаром має бути підписаний головою держави. Він передбачає впровадження нових послаблень для приватних позичальників:

• заморозка кредиту на час дії воєнного стану та 3-х наступних місяців;
• ануляція кредиту після завершення війни (плюс 90 днів) — тіла позики та всіх відсотків/комісій з 24 лютого 2022 року;
• виплата державою на користь банків відшкодувань за анульованими кредитами: компенсується лише тіло без відсотків/комісій.

Все це поширюється на два види споживчих позик — на купівлю житла (будинки/квартири) та автомобілів. Причому, лише в тому випадку, якщо нерухомість і машини знаходяться на окупованій території, постраждали в ході бойових дій/терористичних атак РФ (не піддаються капітальному ремонту, реконструкції) або повністю знищені.

У випадку з нерухомістю, на пільгу можуть розраховувати одержувачі різних видів кредитів:

• під купівлю житла;
• під будівництво та реконструкцію житла;
• під купівлю майнових прав на житло.

Ануляції кредитів мають проводити не лише банки, але й забудовники, які у борг зводили житлову нерухомість (оформляли кредити/розстрочки під майнові права). Усі пільги поширюються лише на те, що держава вважає соціальним об'єктом, — основне місце проживання позичальника. Підприємці, котрі купували нерухомість під господарську діяльність, на них можуть не розраховувати.

«Підставою для відмови може бути той факт, що іпотечний кредит було видано не для купівлі житла, а з іншою метою — наприклад, для ведення бізнесу», — пояснив адвокат юридичної компанії A.S.A. Group Валерій Єфремов.

Важливий момент: якщо людина після війни захоче отримати від держави компенсацію на відновлення житла чи машини, то їй доведеться повернутись до кредитних виплат за іпотекою та автокредитом. За тілом кредиту та за відсотками.

Ховатися від кредитора також не рекомендується. Якщо людина відновить закладене за кредитом майно за рахунок держави або отримає від неї компенсацію, але не повідомить кредитора, той має право стягнути відсотки у подвійному розмірі.

Що робити, щоб позбутися кредиту

Це не єдина вимога при отриманні пільг, які потрібно буде оформляти у суворій послідовності після набуття чинності нового закону.

Перший крок — подати до банку заяву з проханням заморозити кредит на час війни. Відразу анулювати кредит не можна, його спочатку треба заморозити. Це можна зробити в період дії в Україні військового стану та наступних 3 місяців. Коли банк схвалить заморозку, людина зможе припинити виплати за тілом кредиту та відсотків за ним аж до 90-го дня після зняття воєнного стану. Позичальнику відводять 90 днів на збір підтверджуючих документів (що майно в окупації або пошкоджене/знищене та ін.), які за законом дають йому право на пільгу.

Другий крок — подати заяву на ануляцію кредиту. Його можна буде зробити вже після перемоги України. Йдеться про списання всього кредиту — тіло + відсотки.

Не обов'язково робити обидва кроки, можна обійтися лише першим — лише заморозити виплати за кредитом на час війни, а після їх відновити. За бажанням позичальника. Але, якщо людина прагне ануляції, то доведеться пройти обидві процедури.

Дуже важливо спочатку оцінити свої шанси на отримання пільг. Адже якщо позичальнику заморозять кредит, і він зажадає ануляції, а потім він не зможе зібрати всіх підтверджуючих документів, то банк вимагатиме сплатити всі кредитні внески за період припинення виплат.

Згідно з законом, позичальники мають право на ануляцію кредиту за дотримання таких умов:

1. Забезпеченням за кредитом є нерухомість (позика оформлялася на її купівлю), сильно пошкоджена/знищена в ході збройної агресії PФ: квартира, житловий будинок або майнові права на них. Але тільки в тому випадку, якщо вони є єдиним місцем проживання позичальника з сім'єю (чоловік/дружина, діти, батьки та особи, особи під опікою, пов'язані загальним побутом).
2. Забезпеченням є знищений автомобіль, і він на 23 лютого 2022 року був єдиним у сім'ї. У кредитному договорі має бути зазначено, що позику оформляли для придбання машини.
3. Станом на 23 лютого 2022 року заборгованість за кредитом не може перевищувати 7 днів.

«Боржник у випадках, які підпадають під дію закону, має право звернутися до кредитора із заявою про тимчасове припинення кредитних платежів. Кредитор, зі свого боку, зобов'язаний припинити нарахування платежів за кредитом із 24.02.2022 р. та до дати закінчення військового стану. Доказом пошкодження чи знищення об'єкта нерухомого майна може бути звіт спеціалізованої організації, яка провела відповідне технічне обстеження», — загалом описав «Мінфіну» умови адвокат юридичної компанії Riyako&Partners Микола Максимов.

Чому у списанні кредиту можуть відмовити власникам зруйнованих приватних будинків

Головна проблема, яка може виникнути під час оформлення пільги, — це документи. Просто так поблажок позичальникам не нададуть, все потрібно буде підкріплювати документально. Точний перелік таких паперів у законі не зазначений: Кабмін та Нацбанк мають опрацювати це питання та надати відповідні доручення уповноваженим органам для їх оформлення.

Експертам зараз лише залишається гадати, що це може бути. Не виключається впровадження єдиного документа — акта чи висновку про пошкодження (знищення) майна.

«Його може видавати представник Військово-громадянської адміністрації чи органу місцевого самоврядування. Складанню та видачі такого документа передуватиме отримання документів чи інформації від низки компетентних органів, зокрема, Нацполіції, Держслужби з надзвичайних ситуацій, органів місцевого самоврядування та ЗСУ. Логічно було б покласти обов'язок збирати відомості на уповноважений орган, який видаватиме документ про пошкодження/знищення майна. Проте, не виключено, що від позичальника вимагатимуть надати низку відомостей, таких як дату та опис обставин, за яких відбулося пошкодження майна», — вважає Валерій Єфремов.

Усі деталі мають бути викладені у підзаконних актах — постановах. Тут експерти бояться найбільшої тяганини та проблем із документальним підтвердженням руйнувань.

«Наша практика показує, що можуть бути нюанси з документами, що підтверджують, якщо ця норма не буде чітко регламентованою», — каже директор департаменту зі збору та врегулювання кредитів ОТП Банку Олег Коробкін.

Найбільше складнощів може виникнути у людей з приватними будинками. Оскільки земля та побудований на ній житловий будинок — нерозривно пов'язані. Українське законодавство не дозволяє купівлю/продаж житлових будинків (крім багатоквартирних) окремо від земельної ділянки. Тому разом із будинками, як забезпечення за кредитними договорами в іпотеку передавалися і наділи, на яких вони розташовані.

«Особливістю земельної ділянки, у нашому випадку, є те, що вона не може бути повністю знищена через війну, а тому отримати відшкодування за її знищення неможливо. Передбачена законом процедура анулювання кредитів це не враховує, оскільки обумовлює отримання компенсації виключно за зруйновані будинки, а подальша доля земельної ділянки залишається поза процедурами. Тому остаточне рішення щодо таких кредитів залежатиме від волі кредитора та досягнутих домовленостей між ним та позичальником», — зауважив Валерій Єфремов.

На пошкоджені/знищені авто також буде непросто отримати документи:

• багато власників не можуть знайти свої машини, оскільки їх викрадали/знищували окупанти;
• багато авто після обстрілів перетворилися на металобрухт — їх неможливо навіть упізнати після отриманих пошкоджень, виникли цілі цвинтарі таких машин;
• місцева влада на деокупованих територіях евакуювала пошкоджені автомобілі або те, що від них залишилося. Це робилося без погодження, на власний розсуд, через що зараз важко знайти транспортний засіб та оцінити збитки.

Друга категорія документів для оформлення кредитної пільги — та, що підтверджує склад сім'ї та доводить, що житло єдине. Зазвичай, надається свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дітей. А також довідка з Державного реєстру прав на нерухоме майно. У ньому відображені будь-які нерухомі володіння, через які сім'я може залишитися без кредитної пільги.

«З досвіду: найпоширенішою основою відмови може стати наявність іншого житла у позичальника чи членів його сім'ї. Тобто наявність у когось із сім'ї позичальника у власності навіть незначної частки, наприклад, 1/8 кімнати у гуртожитку площею 12 квадратних метрів, може стати підставою для відмови в анулюванні кредиту, незважаючи на те, що фактично проживати у такій нерухомості неможливо з об'єктивних причин. Подібні кейси були після Революції гідності у сфері реструктуризації валютних кредитів», — каже Валерій Єфремов.

Збирати підтверджуючі документи можна після подання заяви до банку та заморожування кредиту. Здавалося б, на це надається нормальний термін — 90 днів. Але якщо щось піде не так і всі потрібні папери зібрати не вийде, то треба буде повернутися до кредитних виплат. А також повернути все, що не було сплачено під час заморожування.

Держава заплатить банкам компенсації

Законодавці доклали всіх зусиль, аби захистити позичальників, та заборонили банкам переуступати заморожені кредити третім особам. За новим законом, ці кредити не можна перепродати колекторам, фінкомпаніям та іншим банкам. Людина домовлятиметься зі своїм первісним кредитором, сподіваючись, що той перейметься її проблемами і захоче отримати відшкодування.

Ануляція кредитів компенсуватиметься банкам та забудовникам за державний рахунок — мабуть, із держбюджету (за рахунок платників податків). Держава готова погасити за людей тіла кредитів із пошкодженими/знищеними війною заставами, якщо їй буде надано повний пакет вищеописаних документів. Що банк не зможе собі повернути — це відсотки та комісії. Це держкомпенсацією не покриватиметься.

«Інші збитки кредитора, зокрема, неотримані відсотки, закон визначає як втрачену вигоду, яка може бути відшкодована, відповідно до законодавства за рахунок держави-агресора», — йдеться у коментарі юристів Укргазбанку для «Мінфіну».

Напевно, більшість банків подасть позови до PФ у міжнародні суди, але на такі стягнення знадобиться чимало часу.

Експерти дають різні оцінки щодо обсягу ануляції іпотек та автокредитів. За одними оцінками, він не перевищить 20% портфеля, за іншими — 30%.

«У момент (після завершення військового стану) банки зазнають збитків через подібні списання. Проте, всі банки повинні були створити підвищені резерви під дані ризики, щоб мінімізувати негативний вплив на роботу банку. Розмір самого збитку, за нашими оцінками, не повинен перевищувати 10−20% від кредитного портфеля фізичних осіб банку, оскільки йдеться про 20% від із самого початку окупованої території, яка переважно і постраждала, хоча нюанси можливі», — зазначив Олег Коробкін із ОТП Банку.

Очікується, що ануляції кредитів вимагатимуть переважно ті, хто купував машини чи квартири перед початком повномасштабної війни. За старими кредитами, виплаченими на 70−80%, претендентів на пільгу може бути небагато. Людям може виявитися вигідніше домогтися державної компенсації на відновлення житла та авто від влади та самостійно закрити свої позики.

Суди з банками та РФ

У всьому законі виписано тезу про те, що позичальники з сильно пошкодженим/знищеним майном (заставами) можуть анулювати свої кредити з 24 лютого 2022 року. Але чого немає у документі — це процедури повернення коштів, сплачених за кредитом із цієї дати.

Виникає суперечність: не платити за іпотеками та автокредитами з початку війни люди не можуть, оскільки втратять право на ануляцію, де умовою є прострочення не більше 7 днів. Але при проведенні ануляції немає процедури повернення всього того, що позичальник заплатив банку з 24 лютого до кінця війни. Хоча у новому законі і зазначено, що вона проводиться з першого дня повномасштабного вторгнення РФ.

Юристи вважають, що єдиною можливістю повернення цих коштів можуть стати судові суперечки.

«Законом не передбачено процедуру повернення кредитних платежів, які люди внесли з початку повномасштабного вторгнення PФ і до підписання угоди про ануляцію. Тому не вірю, що ці кошти вдасться повернути. Навряд чи банки самі захочуть щось повертати, а обов'язкової вимоги в законодавстві немає. Можливо, хтось захоче подавати судові позови і щось відсуджувати у банків, але не бачу тут реальної перспективи», — зазначив в інтерв'ю «Мінфіну» керуючий партнер адвокатського об'єднання «Suprema Lex» Віктор Мороз.

Його колеги також налаштовані скептично, хоча й не виключають позовів до ворога.

«Відшкодування вже сплачених кредитних платежів не передбачено новим законом. Є згадки про ануляції з 24 лютого 2022 року, але немає процедури та зобов'язання банків. Тому не думаю, що люди зможуть повернути свої гроші. Хоча не виключаю, що після війни постраждалі намагатимуться відсудити ці гроші у країни-агресора. Але на це можуть піти роки», — сказав «Мінфіну» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець

Щоб щось змінити у цьому питанні, доведеться ухвалювати новий закон.