У 2022 р українці витратили за кордоном $22 млрд: як біженці піднімають економіку ЄС

У країнах ЄС залишаються близько 4,5 млн українських громадян. Як мігранти з України впливають на європейські економіки, дослідив НБУ. «Мінфін» вибрав головне із висновків регулятора.

Кількість українських мігрантів за кордоном

За даними ООН, станом на 15 листопада за кордоном залишаються 7,6 млн українських громадян, які виїхали з України через війну. Із них в країнах Європи перебуває близько 4,5 млн українців. Ще 3 млн осіб можуть знаходитися у Росії та Білорусі (у тому числі через примусове вивезення).

Найбільше — майже 1,5 млн — статусів тимчасового захисту надала Польща, ще понад 1 млн — Німеччина і приблизно 450 тис. — Чехія.

Понад 100 тис. українців зареєстровано також в Італії, Іспанії, Болгарії, Великобританії та Франції.

Згідно з опитуванням UNHCR 87% мігрантів — жінки з дітьми, 65% жінок — працездатного віку, від 18 до 59 років. Близько 70% опитаних мігрантів мають вищу освіту.

Вплив мігрантів на європейські економіки

У 2022-му витрати українців за кордоном порівняно з попереднім роком зросли втричі — до $2 млрд на місяць. Збільшилось споживання товарів та послуг, витрати на житлову інфраструктуру, систему охорони здоров’я та освіту.

На початку повномасштабної війни в Україні левова частка витрат українців за кордоном здійснювалася за рахунок заощаджень в українських банках. У травні після запровадження НБУ обмеження на зняття готівкової валюти за кордоном загальні обсяги операцій із картками за кордоном знизилися. Середньомісячні обсяги зняття готівки скоротилися з $990 тис. у березні-червні до $580 тис. у липні-жовтні. Але обсяги операцій у торговельних мережах знизилися не так суттєво: з пікового значення в травні — $770 тис. до $560 тис. у жовтні.

Географічна структура зняття готівки за кордоном у 2022 році, млн дол

Зокрема, Credit Agricole визначив приплив мігрантів з України головним драйвером прискорення темпів роздрібних продажів у Польщі в березні. Це компенсувало негативний вплив інфляції та погіршення споживчих настроїв на витрати домогосподарств.

Зафіксоване помітне зростання продажів у категоріях «одяг і взуття» (41,9% рік до року проти 2,6% у лютому) і «меблі, електроніка та побутова техніка» (2,8% порівняно -4,4% у лютому).

В інших країнах вплив українських мігрантів можна класифікувати як незначний через або невелику кількість мігрантів порівняно з населенням країни-реципієнта (Німеччина), або вищий рівень вартості життя (Німеччина, Чехія, Австрія, Франція, Швейцарія, Нідерланди, Велика Британія), зазначається у дослідженні НБУ.

Загалом дані досліджень впливу українських мігрантів на економіки країн-реципієнтів різняться, проте всі доходять єдиного висновку, що цей вплив є позитивним.

Так, за оцінками Strzelecki et al. (2022) додатковий внесок українських мігрантів у щорічні темпи зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії становитиме близько 1.2 в. п. на рік, а внесок мігрантів у ВВП Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви і Румунії становитиме майже 0.8 в. п.

Травневе дослідження Oxford Economics дає більш консервативні оцінки. Так, якщо 650 тис. українських мігрантів залишаться в Польщі, робоча сила зросте додатково на 210 тис. (1.2%) до 2030 року, а потенційний ВВП — на 1,2% порівняно з базовим прогнозом Oxford Economics. Натомість приплив у 1 млн мігрантів збільшить робочу силу на 370 тис. (2.1%), а потенційний ВВП — на 2.0% до 2030 року. У довгостроковій перспективі — до 2050 року — позитивний вплив посилюватиметься: потенційний ВВП перевищуватиме базовий прогноз на 1.7% у першому сценарії (+650 тис. мігрантів) та аж на 2.9% у другому (+1 млн мігрантів).

Згідно зі звітом Deloitte інтеграція українських вимушених переселенців у Польщі може призвести до додаткового зростання ВВП Польщі на 0,2−3,5% щорічно в перші п’ять років залежно від якості інтеграційної політики країни.

Згідно з розрахунками НБУ на основі оцінок з дослідження МВФ (2020), опитувань ООН та Центру Разумкова за інших незмінних умов завдяки внеску українських мігрантів випуск товарів та послуг в Естонії, Польщі та Чехії у 2026 році буде на 2,2−2,3% більшим, ніж у базовому сценарії без міграції, у Німеччині — на 0,6−0,65%.

Попри позитивні ефекти присутності мігрантів є й пов'язані з ними виклики. Так, витрати українських мігрантів були додатковим чинником високих темпів інфляції в ЄС, яка на тлі значного зростання цін на енергоносії у 2022 році досягла рекордних за десятиліття значень, зокрема в Литві, Естонії, Латвії та Угорщині — понад 20% р/р, у Чехії і Польщі — близько 18% р/р, а у Єврозоні — до майже 10% р/р. Крім того, присутність українських мігрантів також вплинула на ринки нерухомості країн їхнього перебування. Попри те, що орендувати житло самостійно могла лише чверть із них, у багатьох містах ціна оренди суттєво зросла. Так, у Польщі у квітні вона була на 20% вищою, ніж на початку року. Схожі оцінки наводять і для Естонії.

Читайте також: Як біженцям шукати роботу в Польщі та перевірити роботодавця

Скільки обходиться мігрант Європі

Підтримка економічного зростання проявлятиметься через державне споживання, зокрема через витрати на освіту й охорону здоров’я, житлово-комунальну інфраструктуру. Водночас це посилить виклики для державних фінансів цих країн. Найбільше навантаження припадатиме на країни-сусіди України та країни Балтії. Однак чистий фіскальний ефект для Європи в довгостроковому періоді буде додатним, оскільки українці активно інтегруються в європейський ринок праці.

Bird and Amaglobeli (МВФ, 2022) оцінили короткостроковий фіскальний вплив мігрантів з України на економіки ЄС у приблизно €30−37 млрд, або 0,19−0,23% від ВВП ЄС. У розрахунках дослідники використали припущення щодо кількості вимушених переселенців у 4,1−5,0 млн та середніх витрат на одного в €11 577.

Зі свого боку Darvas (2022) наводить широкий діапазон — від €9 тис. до €25 тис. (у цінах 2022 року) — державних витрат на одного переселенця на рік. Якщо 2/3 зареєстрованих наразі українців у ЄС потребуватимуть державної підтримки, то загальний обсяг видатків становитиме від €26,4 млрд до €73,3 млрд на рік.

Водночас очікується, що найбільше навантаження лягатиме на країни-сусіди України та країни Балтії. За розрахунками EIB (2022), Литва може витратити понад 9% ВВП для адаптації мігрантів, Естонія — понад 7% ВВП, а Угорщина, Польща і Чехія — від 4% до 6% ВВП.

Натомість IFW Kiel (2022) наводить значно помірніші оцінки: лише у Польщі, Естонії та Чехії витрати можуть перевищити 1% ВВП. Така різниця може бути викликана різними оцінками як кількості мігрантів, так і обсягів витрат на людину (€10 000 у EIB та €6 000 у Kiel).

Загалом короткостроковий фіскальний вплив може виявитися як нижчим, так і вищим за попередні оцінки.

Однак, за оцінками МВФ, чистий фіскальний ефект для Європи в довгостроковому періоді буде додатним, оскільки українці активно інтегруються в європейський ринок праці. Яскравим прикладом такої інтеграції в ринок праці є сплата податків українськими мігрантами в Польщі. Зокрема, з початку повномасштабної війни, відповідно до оцінок Center for Migration Research at the University of Warsaw, працевлаштовані українці в Польщі заплатили 10 млрд злотих (близько $2,4 млрд) податків, що суттєво перевищує обсяги наданої допомоги.

Очікувані витрати на розміщення мігрантів у ЄС за розрахунками різних експертних організацій, % ВВП

Читайте також: На чому заощаджують та де позичають гроші українці під час війни

Вплив на ринок праці у Європі

Європейський центральний банк очікує, що коефіцієнт участі українських біженців працездатного віку в робочій силі країн Єврозони становитиме від 25% до 55% у середньостроковій перспективі. Оцінки потенційного зростання робочої сили у всьому ЄС при цьому складають 0,2−0,8%, або 0,3−1,3 мільйона осіб.

Хоча мігранти створюють додаткові виклики для держфінансів у короткостроковій перспективі, якщо вони залишатимуться в країнах перебування на термін, довший ніж кілька років, і стануть активними учасниками ринку праці, для цих країн вплив на бюджет й економічне зростання найімовірніше будуть позитивними.

Географічна та культурна наближеність України до Європи, наявність діаспори, а також статус тимчасового захисту сприятимуть збільшенню участі вимушених мігрантів у робочій силі.

Зокрема, за розрахунками ОЕСР (2022), робоча сила сукупно всіх країн ЄС зросте на 0,5% до кінця 2022 року. Найбільший вплив очікується в Чехії (2,2%), Польщі (2,1%), Естонії (1,9%) та ще кількох країнах (Угорщині, Латвії, Словаччині, Литві, Румунії) — від 1% до 1,5%.

Згідно з останнім звітом МОП, статистика зайнятості країн перебування українців починає відображати їхній вплив на ринок праці, який, однак, наразі не є загрозливим. Наприклад, у Німеччині зростання рівня безробіття повністю пояснюється включенням мігрантів у статистику починаючи із червня 2022 року, проте жодних ознак структурних змін ринку праці немає. У Польщі ж, попри велику кількість мігрантів, безробіття знизилося.

Таким чином, попри первинні виклики для країн-реципієнтів від припливу українських мігрантів, вигоди для економік цих країн є більшими в середньо- та довгостроковому періоді завдяки активній інтеграції українців як у ринок праці, так і в суспільство загалом.