Як бізнесу отримати компенсацію за військові збитки

Минулого місяця Генасамблея ООН підтримала правомірність сплати PФ компенсації Україні за військові збитки. Проте, це лише початок тривалого процесу стягнення мільярдних втрат із Росії. Його покрокову інструкцію склали для Mind податкова експертка, co-founder консалтингової компанії «БЮРО» Вікторія Домарева та власниця адвокатського бюро «Олени Сітарчук» Олена Сітарчук. «Мінфін» публікує ключові тези.

Сьогодні в правовому полі України зароджуються нові механізми для фіксування та доведення майнових втрат, які понесли бізнеси від агресії PФ.

Загалом, алгоритм дій підприємства чи бізнесу, що зазнали майнових втрат, можна поділити на такі етапи:

• інвентаризація активів;
• оцінка розміру шкоди;
• збір доказової бази;
• відшкодування.

Розглянемо кожен пункт детальніше.

Інвентаризація активів

Для оцінки збитків бізнес має провести інвентаризацію станом на перше число місяця, що настає за місяцем, у якому з’явилася можливість доступу до активів, первинних документів і реєстрів бухгалтерського обліку, та показати результати інвентаризації в бухгалтерському обліку, відповідно до звітного періоду.

Що для цього потрібно?

Керівник підприємства видає наказ про проведення інвентаризації та створює інвентаризаційну комісію. До неї входять:

• апарат управління підприємства;
• бухгалтерська служба (представники аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, компанії, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах);
• працівники підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти тощо).

Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. За фактом проведення інвентаризації складається інвентаризаційний акт.

Читайте також: Яку грошову допомогу можуть отримати вимушені переселенці

У Порядку № 326 визначено перелік із 20 видів втрат, до яких, серед іншого, входять економічні втрати підприємств внаслідок знищення та пошкодження їхнього майна, втрати фінансових активів, а також упущена вигода від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Оцінка розміру шкоди

Розмір матеріальних збитків можна оцінити шляхом проведення незалежної оцінки. Дані, які потрібні для оцінки:

• матеріали інвентаризації;
• документи з бухгалтерського обліку;
• фінансова звітність;
• матеріали аудиту та інше.

Підприємство, яке зазнало збитків, може самостійно звертатися до експертів державних спеціалізованих установ та укласти договір із експертом. У такому випадку буде проведено експертне дослідження.

Різниця між висновком експерта й висновком експертного дослідження полягає в тому, що в другому випадку експерт не попереджається про кримінальну відповідальність, а висновок експертного дослідження оцінюється судом разом із іншими доказами у справі.

За результатами оцінки майна складається звіт про оцінку майна, який підписується оцінювачами та скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Разом із тим, 4 серпня 2022 року було оприлюднено проєкт спільного наказу Міністерства економіки та Фонду державного майна «Про затвердження Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності».

Сьогодні це лише проєкт. Але після затвердження методика буде обов’язковою для використання під час оцінки збитків, завданих внаслідок збройної агресії PФ.

Читайте також: Як змінюються програми для українських біженців у Європі

Отже, наразі методика оцінки шкоди, завданої підприємствам внаслідок збройної агресії PФ, перебуває в процесі затвердження. Радимо всім підприємствам до ухвалення методики провести оцінку розміру збитків. Ви можете замовити проведення незалежної оцінки, експертного дослідження чи судової експертизи.

Збір доказової бази

У кожному конкретному випадку рішення про те, як зафіксувати шкоду (збитки), має прийматись індивідуально. Серед загальних способів фіксації шкоди (збитків), завданої країною-агресором, можна виділити такі:

• звернення до Національної поліції (порушення кримінального провадження та фіксація факту знищення або пошкодження майна);
• звернення до ДСНС (фіксація пожежі або руйнації);
• самостійна фіксація (фото/відеозйомка, показання очевидців, свідків);
• складання актів про пошкодження із залученням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади;
• оформлення внутрішніх наказів підприємства (списання активів, часткове зупинення діяльності підприємства тощо);
• проведення експертизи та оцінки пошкодженого майна;
• фіксація пошкодження нерухомого майна на порталі «Дія»;
• фіксація на ресурсі Офісу Генерального прокурора;
• фіксація на державному сайті, створеному за підтримки Президента, Мін'юсту, Офісу Генпрокурора, інших організацій для документування воєнних злочинів.

Варто пам’ятати, що збір доказової бази — важливий етап, адже в суді діє принцип змагальності сторін: кожна сторона повинна довести ті факти, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Коли можна буде отримати відшкодування

Теоретично, існують два шляхи відшкодування шкоди:

• за рішенням органів судової влади України;
• за рішенням міжнародних судових органів.

Зупинимося докладніше на зверненні до українських судів, адже саме цей спосіб є простим і доступним для кожного бізнеса. В судах України PФ не може виступати відповідачем.

Проте, 14 квітня 2022 року Верховний Суд висловив позицію, що такі справи можуть розглядатися в українських судах, незалежно від того, чи є представники PФ на судовому засіданні. Отже, наразі можна використовувати весь обсяг доказової бази та українське законодавство для встановлення, щонайменше, фактів завдання шкоди та упущеної вигоди.

Читайте також: Як біженцям шукати роботу в Польщі та перевірити роботодавця

У зв’язку з відсутністю посольства PФ в Україні та розривом дипломатичних відносин, виникає питання, як виконуватимуть такі рішення суду. Однозначної відповіді на нього юридична спільнота ще не має. Проте поза всяким сумнівом, звертатися до українських судів потрібно, щоб надійніше фіксувати заподіяну шкоду. До того ж, Україна вживає дипломатичних заходів для розробки дієвого механізму відшкодування збитків.

Отримання реального відшкодування може затягнутися на роки. Проте ми все одно віримо в перемогу та швидке відновлення всіх активів, які втратив український бізнес.