Скільки українських вкладників готові збільшувати депозити і за яких умов

Незважаючи на війну, українці збільшили свої кошти в банках. Чому це відбулось та за яких умов приватні вкладники готові відкривати нові депозити, у колонці для «Мінфіну» розповіла заступниця директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ольга Білай.

Чому зростають депозити

Повномасштабне воєнне вторгнення Росії не злякало українських вкладників — залишки коштів на рахунках у банках зростають. За січень-жовтень обсяг гривневих вкладів фізичних осіб та приватних підприємців зріс на 176 млрд, або на 42%, валютних — майже на $1 млрд, або на 10%. У попередню кризу — 2014 року — обсяг гривневих коштів громадян у банках за співставний період скоротився на 15%, валютних — на третину.

Один із вагомих факторів зростання — значні обсяги соціальних видатків, які, згідно з даними Міністерства фінансів, за дев’ять місяців сягнули 313 млрд грн та перевищили показник за аналогічний період минулого року майже у півтора рази. Проте, цей фактор не головний, адже обсяги вкладів зростають як у державних банках, так і в банках із приватним українським та іноземним капіталом. Що спонукає вкладників більше довіряти банкам?

Насамперед, міркування безпеки. Через ворожі обстріли, руйнування інфраструктури та перебої з електрикою і зв’язком зберігати кошти на банківській картці наразі надійніше. Проблем із картковими розрахунками у країні від початку повномасштабного вторгнення не було. Такі настрої підтверджує і статистика платіжних систем про безготівкові розрахунки картками, частка яких на початок вересня зросла до 68% за обсягами та до 93% за кількістю транзакцій.

Додають впевненості й 100%-ві гарантії за вкладами, запроваджені з квітня цього року. Половина вкладників сприйняли ці новації позитивно, свідчить опитування серед читачів соцмереж Фонду гарантування вкладів. Так, 43% респондентів відповіли, що наявність повної гарантії додає їм впевненості, а ще 17% готові за можливості збільшити обсяг заощаджень у банках.

Тренди поведінки вкладників

Попри цей позитив, деякі кризові тренди у поведінці вкладників все ж є. Частка валютних вкладів у банках дещо зросла. Але це зростання дуже повільне — з 37% у січні до 38% у жовтні. І левова частка вкладів громадян — 62% зараз і 62,5% на початок року — номінована в національній валюті. Примітно, що пікова частка валютних вкладів у банках цього року зафіксована на початок лютого — ще до повномасштабного вторгнення. Тобто поточні настрої щодо гривні покращились.

Найяскравіший тренд у поведінці вкладників — надання переваги безстроковому зберіганню коштів. За підсумками жовтня на рахунках до запитання — карткових і поточних — зберігається 65,5% коштів фізичних осіб, на строкових — лише 34,5%. На початок року співвідношення було майже рівноцінним — 47% та 53%. Але цей тренд не новий. Частка строкових коштів поступово падає з 2015 року, коли в законодавстві чітко розподілили строкові та безстрокові вклади.

Читайте також: Рейтинг стійкості банків: хто був найміцнішим під час атак по енергетиці

Ситуація може змінитись, адже ставки зростають. За даними другого опитування серед читачів Фонду у соцмережах, більшість респондентів зважають на рівень ставок. Так, 42% опитаних у разі подальшого підвищення банками ставок планують збільшити частку коштів, що зберігаються на строкових рахунках, а 41% планують зберігати на строкових рахунках більшу частину своїх заощаджень, якщо зростання ставок буде суттєвим — до рівня облікової ставки НБУ (25% річних).

Автор:

заступник директора-розпорядника ФГВФО Білай Ольга

Пенсійний фонд України