ЄС обмежив ціну на російську нафту: як відреагують українські заправки

Максимальну ціну бареля російської нафти обмежено $60. Стелю планується періодично переглядати, але при цьому тримати її завжди на рівні 5% нижче за ринкову вартість. Як це вплине на нафтовий ринок і чи буде з цього користь для України, розбирався «Мінфін».

Чому ЄС потрібна була стеля цін на російську нафту

Ідея цінової стелі має дві мети — не допустити цінового вибуху на світовому ринку і обмежити російську виручку від експорту нафти.

З 5 грудня набув чинності восьмий санкційний пакет ЄС проти РФ. Серед іншого, він передбачає повне ембарго на морські постачання нафти з країни-агресора до Європи та забороняє працювати з російською нафтою європейським судноплавним компаніям та страховикам. А це дуже серйозно: разом вони обслуговують 95% світового ринку постачання.

Ця заборона означала б практично повне заморожування всієї світової торгівлі нафтою з Росії і, відповідно, різкий стрибок цін на цю сировину. Щоб цього не допустити, США та їхні партнери запропонували компромісний варіант: дозволити судноплавним компаніям та страховикам забезпечувати постачання російської нафти, але тільки, якщо ціна угоди не перевищує певного рівня — це і є цінова стеля.

Суть «нафтового» рішення

Країни Європейського Союзу довго не могли визначитися зі стелею цін на російську нафту. Більшість наполягали на ціні $65−70 за барель. Категорично проти виступала Польща, на думку якої така ціна є надто високою, а тому не може завдати серйозної шкоди російській економіці. Поляки пропонували встановити цінову стелю на рівні $30−40.

У результаті, зійшлися на компромісному рівні — $60 за барель. Запровадження цінової стелі дозволяє судноплавним компаніям та страховикам забезпечувати постачання російської нафти.

При цьому, до угоди увійшло декілька додаткових умов. По-перше, рівень нафтової стелі переглядатиметься кожні два місяці. По-друге, максимальна ціна повинна завжди бути на 5% нижче від середньоринкової вартості нафти.

Рішення ЄС підтримали G7 та Австралія, а також встановили обмеження. Але дотримуватися стелі цін доведеться й всім іншим країнам, інакше вони будуть змушені шукати страховиків та танкери поза Європою, що значно підвищить їхні витрати.

Спостерігачі розділилися на два табори. Скептики вказують, що стеля $60 не дуже відрізняється від поточної ринкової ціни на російську нафту, і тому не має сенсу (станом на 2 грудня ціна російської нафти Urals склала $63,85). Захисники цієї цифри кажуть, що це краще, ніж нічого. «Механізм обмежить зростання цін на російську нафту і викличе подальше падіння російської економіки у 2023 році», — сказав заступник міністра фінансів США Адейємо.

Читайте також: Нафта дешевшає: чому це важливо для України саме зараз

Які варіанти залишилися у Росії

За підрахунками експертів, собівартість видобутку російської нафти становить близько $20−40 за барель. Якщо зважити на витрати на логістику з доставки нафти до портів для експорту, це ще +$15−20. Інакше кажучи, нинішня цінова стеля точно не завдасть агресору збитків. Експерти пояснюють, що мета рішення Євросоюзу в іншому.

«Наразі головне завдання — не змусити Росію знизити видобуток на фоні низької ціни, а завадити їй отримувати наддохід. Намацати ту точку, коли постачання на ринок російської нафти збережеться, щоб не спровокувати паливну кризу, але прибуток від цього Росія не отримуватиме», — каже директор української консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

До того ж, вартість нафти у світі може зрости, наприклад, як це сталося у березні, коли барель коштував $140. Але профіт від таких зльотів Росії не світить, оскільки ціна її бареля тепер уже залежить не від ринку, а від волі ЄС.

У відповідь на запровадження цінової стелі, Москва у звичній манері погрожувала Європі припиненням будь-яких поставок.

Вже до жовтня, за оцінкою Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), обсяг російського експорту до Європи знизився приблизно до 2,5 млн барелів на добу з 4 млн б/д до повномасштабної війни. Після 5 грудня з цього обсягу випаде 1 млн б/д сирої нафти, а після 5 лютого 2023 р. — ще 1,1 б/д нафтопродуктів.

«Повна відмова від постачання нафти генеруватиме великий збиток, оскільки призведе до згортання оборотів видобутку, — отже, доведеться закривати свердловини, а це мінус робочі місця, мінус податки тощо», — пояснює Куюн.

Читайте також: США на 90% вбили російський «Мир»: що зроблять нові санкції проти РФ

Зараз PФ намагається диверсифікувати нафтові постачання. За інформацією FT, Росія активно скуповує старі танкери, щоб збільшити експорт нафти до Китаю, Індії, Туреччини, які з задоволенням скуповували російську сировину задешево, доки інші обмежували її закупівлі. Втім, для Росії ці постачання теж не забезпечать наддохід.

Реакція України

Українська влада не приховувала свого розчарування рішенням європейців. «Це слабка позиція. І лише питання часу — все одно доведеться застосовувати сильніші інструменти. Шкода, що цей час буде втрачено», — заявив президент Володимир Зеленський у відеозверненні 3 грудня.

Він каже, що нинішня цінова стеля, у будь-якому разі, дозволить Росії заробити близько $100 млрд за рік, які підуть на війну та подальшу дестабілізацію тих країн, які намагаються зараз уникнути серйозних рішень.

Натомість, багато експертів звертають увагу на інший аспект. За їх словами, на даному етапі важлива не стільки ціна, як саме рішення.

«Саме собою запровадження обмеження на ціну на нафту — це вже важливе рішення. По суті, країни домовилися між собою, що контролюватимуть ціну на російську нафту. Інакше кажучи, ЄС вибив із рук Росії інструмент шантажу», — вважає голова правління асоціації «Нафта та газ України» Андрій Закревський.

Сергій Куюн також каже, що не варто сприймати рішення наших союзників про стелю у $60/б на російську нафту, як зраду.

«Питання не в ціні, а в тому, щоб не було дефіциту. Тому що отримаємо і дефіцит, і космічні ціни», — пояснює він.

Звичайно, хотілося б, щоб ціна була нижчою і її удар по економіці Росії був відчутнішим. Але не виключено, що це могло б зашкодити всьому ринку.

«Це бізнес, і треба розуміти, що якби ціна на російську нафту була психологічно низькою, це призвело б до відкриття чорного ринку. $60 — однозначно не суперціна, але це зробило нафтовий ринок цікавим для інвесторів, а не для спекулянтів», — наголосив Закревський.

Що буде у нас із паливом

Поки що ситуація на ринку складається не найкращим чином. Усі завмерли в очікуванні нових санкцій і не поспішають виходити зі своїми обсягами. А раптом ціна підскочить і можна буде більше заробити. А може, деяким взагалі не можна буде експортувати. У зв'язку з цим, ринок палива і, насамперед, український, вже відчуває дефіцит.

Але така ситуація — справа часу. Сергій Куюн упевнений, що на нас чекають 2−3 місяці турбулентності, доки європейський ринок не адаптується спочатку до нафтових, а потім і нафтопродуктових санкцій.

«Цей період потрібно просто пройти, як ми, свого часу, пройшли набагато складніший етап перебудови ринку навесні. Тому що нам довелося замістити 100% довоєнних джерел, а Європа має знайти „всього“ 40%», — зазначає директор української консалтингової групи А-95.

На думку експертів, ціни можуть підскочити, але не суттєво. Андрій Закревський припускає, що коридор становитиме $70−90 за барель. Експерт вважає, що це не та ціна, яка може призвести до значного подорожчання палива.

Читайте також: Споживачі скуповують генератори: чи накриє Україну паливна криза

Автор:

Журналіст Ірина Рибніцька

Пише на теми: Податки, інвестиції, бізнес, фінанси, банки