Пункти незламності з відділень банків: хто з фінансистів готовий це зробити

Після масованих атак на українську енергетику та заяв влади щодо ймовірності повноцінного блекауту Нацбанк активізував свої дії щодо забезпечення роботи банківських відділень в екстремальних умовах. «Мінфін» дізнався, що клієнт може отримати у черговому відділенні банку, де його можна знайти, і чи стане воно альтернативою пунктам незламності.

Мета НБУ — сформувати мережу із 1000 банківських точок, що працюють автономно від енергосистеми країни. Їх називали черговими відділеннями. Завдання озвучив голова Національного банку Андрій Пишний. Він назвав проект «Банк незламності» або Power Banking і закликав «готуватися в гірше, вірячи в краще».

Читайте також: Скільки ракетних ударів агресора ще доведеться витримати Україні

Поки що мети в 1000 повністю обладнаних відділень не досягнуто. 24 листопада Нацбанк заявив про роботу 760 чергових відділень. На сайті регулятора був опублікований список із їх адресами. Але вже до 29 листопада він скоротився до 720 банківських точок, тому від фінансистів вимагатимуть розширення зони Power Banking.

Що має бути у відділенні

Нацбанк вимагає, щоб кожне чергове відділення банку мало щонайменше три речі:

• генератор, який забезпечує точку електроенергією, з поновлюваним 3-денним запасом палива;
• резервний канал зв'язку, наприклад, комплекс Starlink;
• запас готівкової гривні, можливо, з додатковими сейфами, банкоматами та платіжними терміналами.

Все це потрібно для безперервного банківського обслуговування та забезпечення працівників та клієнтів зв'язком. НБУ рекомендував підопічним ділитися із клієнтами безкоштовним Wi-Fi. Можливо, щоб відділення банків були доповненнями до пунктів незламності, які відкриває місцева влада для підтримки людей під час блекаутів.

Національний банк хоче повністю контролювати роботу мережі філій. Фінансисти розповіли, що їх зобов'язали тричі на день звітувати про роботу своїх відділень: під час відкриття о 9:00, перед обідом о 12:00 та перед закриттям операційного дня — о 17:30.

Також регулятор вимагає, щоб банки забезпечили всім необхідним для роботи свої контакт-центри та центри обробки даних. А сам зобов'язався підтримувати стабільну роботу своєї СЕП — системи електронних платежів, якою йдуть майже всі платежі в Україні.

Раніше вона знаходилася на пр. Науки у Києві. Але потім стало відомо, що Нацбанк вивозив обладнання у секретне місце та створював резервні потужності для роботи СЕП. Адже якщо вона зупинить свою роботу, зупиняться майже всі платежі, що є неприпустимим.

Минулої п'ятниці, 25 листопада, банкіри повідомили про нетривалий збій, призупинення контакту з СЕП — менш, ніж на годину, але навіть це не на жарт налякало фінансистів. Зупинялися платежі. Але проблему швидко усунули і пояснили її неполадками зі зв'язком.

У держбанках більше чергових

Нацбанк вимагає виділити чергові відділення насамперед 14 системних банків:

1. А-банк;
2. Альфа-Банк (Сенс Банк);
3. Кредобанк;
4. ОТП Банк;
5. Ощадбанк;
6. Південний;
7. ПриватБанк;
8. ПУМБ;
9. Райффайзен Банк Аваль;
10. ТАСкомбанк;
11. Укргазбанк;
12. Укрексімбанк;
13. Укрсиббанк;
14. Універсалбанк.

Читайте також: Більшість системних банків не викликають занепокоєння — Пишний

Кожна структура має відкрити мінімум одне забезпечене всім необхідним відділенням у кожному підконтрольному Україні регіоні присутності. Але вже зрозуміло, що основний кістяк чергових підрозділів складатиметься з держбанків, насамперед роздрібних — Ощадбанк та Приватбанк. Частину точок уже обладнали всім необхідним, над частиною ще працюють.

«Ми виділили 350 таких відділень. Поступово наповнюємо їх усім необхідним для роботи в умовах блекауту. На сьогодні генераторами обладнано близько 200 відділень, але з кожним днем ця кількість зростає. До середини грудня всі 350 виділених точок буде обладнано генераторами. Готівка у наших відділеннях та банкоматах є завжди», — розповів «Мінфіну» заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за роздрібний бізнес Антон Тютюн.

Держструктури представлені у найбільшій кількості населених пунктів (не лише у великих містах) та активно підкріплюються готівкою, попит на яку зріс під час вимкнень світла.

«У нас уже 136 чергових відділень із 1100 діючих, вони абсолютно автономні. Щодня таких точок стає більше, плануємо вийти на 140 або навіть більше», — повідомив прес-секретар Приватбанку Олег Серга.

Найімовірніше, саме на ці два банки розраховує керівництво Нацбанку, коли говорить про формування 1000 чергових відділень банків на випадок блекауту. У менших банків зазвичай є до 20−30 точок з генераторами і автономним зв'язком на всю країну.

«На даний момент у нашого банку працює 90 зі 101 відділення по всій країні, діяльність 11 тимчасово припинено. При цьому ми визначили 26 чергових відділень, які працюватимуть у разі тривалої відсутності централізованого енергопостачання», — уточнили «Мінфіну» у прес-службі ТАСкомбанку.

Багато хто закінчив формування чергової мережі та займається лише її дооснащенням, деякі поетапно розширюють список таких відділень.

«Наш банк планує збільшувати кількість чергових відділень щодня. Розглядаємо та розробляємо концепцію організації у відділеннях так званих пунктів незламності, клієнти та просто перехожі зможуть погрітися та підзарядити свої телефони», — запевнили «Мінфін» в Укргазбанку.

Як розподілені чергові відділення по країні

Напевно, Національний банк продовжить коригувати склад мережі Power Banking. У всякому разі, фінансисти подають йому регулярні звіти щодо стану справ. На 29 листопада в узагальненому списку НБУ було 720 чергових відділень банків з адресами, «Мінфін» проаналізував ці дані.

Найбільше енергонезалежних відділень виявилося у цієї десятки банків — 88% від загальної кількості:

1. Ощадбанк — 200;
2. Приватбанк — 136;
3. Альфа-Банк — 73;
4. Укргазбанк — 44;
5. Укрсиббанк — 40;
6. Райффайзен Банк Аваль — 39;
7. А-Банк — 27;
8. ТАСкомбанк — 26;
9. Південний — 24;
10. Укрексімбанк — 23.

Левова частка із 720 підрозділів, перерахованих Нацбанком, покривають 176 населених пунктів України — від мільйонника Києва до найбільшого ринку на Одещині (7-й кілометр). При цьому більше третини точок припадає на 5 великих міст:

• Київ — 80;
• Одеса — 41;
• Львів — 36;
• Дніпро — 30;
• Харків — 29.

А 10 і більше чергових банківських підрозділів має 22 населені пункти, які «Мінфін» наводить у систематизованих даних.

98 згаданих у нацбанківському Power Banking міст, СМТ та сіл має лише одне чергове відділення. У найрізноманітніших напрямках: від Бородянки (Київська область) та Радомишлі (Житомирська) до Охтирки (Сумська) та Слов'янська (Донецька).

Starlink подорожчав, генератори у дефіциті

Незважаючи на брак дизель-генераторів, дефіцит яких відчувається у бізнесу та домогосподарств, найскладніше фінансистам дістати обладнання для забезпечення безперервного зв'язку. Лише деякі банки спромоглися закупити комплекси Starlink. Більшість розраховує на допомогу Національного банку в цьому питанні, яку, до речі, той на початку минулого місяця обіцяв надати.

Читайте також: Споживачі скуповують генератори: чи накриє Україну паливна криза

«НБУ проводить роботу із забезпечення Starlink. Наш банк планує за допомогою Нацбанку отримати три екземпляри Starlink для проведення тестування якості роботи додатків, які використовуються у відділеннях з обслуговування клієнтів. За результатами тестування буде визначено необхідну кількість станцій Starlink, обсяги та джерела фінансування», — пояснив «Мінфіну» ситуацію директор із ризиків — головний ризик-менеджер банку «Південний» Вікторія Скоч.

На допомогу регулятору розраховують інші структури, і готові платити за обладнання.

«Наразі Starlink чергові відділення не мають, але ми очікуємо їх отримати найближчим часом за допомогою Національного банку. Вартість комплексів та обслуговування буде оплачувати банк», — підтвердив «Мінфіну» заступник голови правління АТ «Кредобанк» Олег Нога.

Днями стало відомо, що ціна однієї системи супутникового інтернету зросла з $500 до $700 за штуку, а розмір щомісячної абонентської плати підвищився з $60 до $75.

Проте експерти запевняють, що зв'язок — це не найбільша стаття витрат.

«Ключові витрати будуть пов'язані із закупівлею палива для генераторів, які вже встановили банки. Щодо окупності, то вона не є основним тригером, зараз важливіше забезпечити безперервну діяльність», — наголосила Вікторія Скоч.

Витрати це ще не все, відчувається ще дефіцит цієї техніки, на що також скаржаться банки.

«По всій території України через великий попит дефіцит комплектуючих для електромонтажних робіт або тривалі графіки постачання. У Чернігові та Чернівцях є складності пошуку підрядних організацій для підключення та обслуговування генераторів», — сказали «Мінфіну» у прес-службі А-Банку.

Банківське обладнання фінансисти докуповуватимуть навряд чи. Більшість має достатньо банкоматів та платіжних терміналів, і якщо десь їх бракуватиме, то зможуть перевести із менш завантажених відділень.

«Всі чергові відділення забезпечені необхідною для обслуговування технікою, також у всіх чергових відділеннях є комплекси самообслуговування (ПТКС), банкомати та достатня кількість сейфів для зберігання готівки. Немає потреби щось встановлювати додатково. Банк забезпечений резервними сейфами для зберігання готівки та за необхідності зможе оперативно забезпечити чергові відділення», — запевнив Олег Нога.

Термінали та банкомати найчастіше розташовуються в зонах самообслуговування відділень. Але ті не працюють ночами (24 на добу), як це було до війни. Людина могла отримати доступ до зони за допомогою банківської картки і провести потрібні операції. Нині вони найчастіше працюють лише вдень.

«Зони самообслуговування працюють у режимі роботи відділень, і закриваються/вимикаються на ніч. Це робиться з метою безпеки, світломаскування. Інцидентів нападів поки не було», — уточнив Олег Серга з Приватбанку.

Цілодобову роботу таких зон планують відновити лише після війни та скасування військового стану в Україні.

Чи готові банкіри створювати відкриті коворкінги

Нацбанк у своїх інструкціях рекомендував фінустановам активно ділитися з населенням безкоштовним інтернетом. Проте банки по-різному ставляться до цих прохань про вільний Wi-Fi та відкриття коворкінгових зон для всіх бажаючих.

Читайте також: Податківці почнуть автоматично ділитися інформацією: що це означає для клієнтів банків

«Ще до війни ми планували такі зони та облаштовували їх, оскільки при розвитку цифрових каналів обслуговування доступ клієнтів до мережі критично важливий. Сьогодні банк працює над збільшенням кількості таких зон, плануючи їх з урахуванням вимог безпеки комп'ютерних мереж», — повідомив Нога із Кредобанку.

Відкриті опалювані банківські коворкінги з генераторами та інтернетом могли б стати важливою альтернативою/доповненням вже розгорнутим пунктам незламності, багато з яких розташовані в наметах на вулицях (Держслужби з надзвичайних ситуацій). Але фінансисти поки лише аналізують свої можливості щодо цього.

«Wi-Fi у відділеннях банку вже давно роздається безкоштовно для клієнтів, ним можна завжди користуватися. Щодо повноцінних коворкінгів, то їх ми навряд чи зможемо організувати. Але вже зараз аналізуємо кожне відділення щодо його можливостей для надання додаткових сервісів нашим клієнтам», — розповіли «Мінфіну» у прес-службі Альфа-Банку Україна.

У деяких банках виступають категорично проти великих офісних просторів широкого користування.

«Клієнти можуть у нас скористатися на місці Приват24 та отримати потрібні банківські послуги, але влаштовувати коворкінги та Wi-Fi-зони для всіх бажаючих не плануємо. Це небезпечно і не доцільно з погляду навантаження на мережу», — пояснив Олег Серга із Приватбанку.

Як банкіри відбиватимуть витрати

Що підтвердили багато банків — це готовність скасувати на час блекаутів комісії за зняття готівки у своїх банкоматах для всіх клієнтів (чужих карток у тому числі). Щоб усі бажаючі могли вільно отримати готівку та розраховуватися за товари та послуги без карток, коли відбуваються відключення електрики.

Суми зняття готівки підняли до 20−50 тис. грн. на рахунок. Обмежень поки що не застосовують, хоча Нацбанк дозволяв їх встановлювати у разі дефіциту гривневої банкноти — близько 10 тис. грн.

Зрозуміло, що скасування комісій — це недоотриманий дохід, а разом із новими додатковими витратами на дообладнання чергових відділень ще й серйозні витрати на утримання мережі.

Багато фінансистів у особистих розмовах визнають, що навряд чи зможуть окупити всі ці витрати у воєнний час. Однак поки що не заїкаються про підвищення тарифів на свої послуги. Принаймні у великих держбанках. А ось у комерційних фінустановах визнали, що можуть подумати про підвищення комісій на різні послуги у першому кварталі 2023 року. Поки що про це говорять неофіційно, посилаючись на нестабільну ситуацію на ринку та військовий стан, але обіцяють повернутися до питання наступного року після підбиття результатів 2022-го.