На чому заощаджують та де позичають гроші українці під час війни

Ставлення українців до депозитів за останніх три місяці не змінилося, а ось кількість тих, хто користується кредитними коштами, суттєво зросла. На що українці витрачають гроші та до кого звертаються у випадку їх браку, ЕП розповіла голова ради НАБУ Олена Коробкова. «Мінфін» обрав найцікавіше.

Платіжні картки набирають вагу

Отже, порівнюючи з попереднім періодом (нагадаю, що опитування відбувалося двома хвилями: перша — травень, друга — кінець літа), значно зростає частка користувачів зарплатної картки — з 66% до 71%, валютної картки — з 17% до 21%.

Також спостерігається незначна тенденція до збільшення частки користувачів кредитної картки — з 49% до 53%.

Загалом, частка користувачів платіжних карток залишається без змін — 97%.

Цікаво зазначити, що серед зовнішніх переселенців, порівнюючи з усіма опитаними, більша частка тих, хто має картку «єПідтримка» та іншу дебетову картку.

З депозитами без змін, але є нюанси

Частка користувачів депозитів наразі суттєво не змінилася, тримається на рівні 50%. Найпопулярнішим залишається ощадний рахунок — 33%, строковий депозит на другому місці — 25%.

На фоні всіх опитаних серед зовнішніх переселенців, значно менше користувачів депозитів, зокрема, їх частка значно впала, порівнюючи з травнем цього року — зі 49% до 34%.

Читайте також: Форвард Банк закрив депозитні пропозиції

Кількість прихильників онлайн-банкінгу збільшується

Якщо порівнювати з травнем цього року, то відзначається незначна тенденція до збільшення частки користувачів мобільного додатка банку, їх кількість зросла зі 61% до 65%. Зі свого боку, частка користувачів вебверсії інтернет-банкінгу зросла з 32% до 38%.

Зокрема, частка користувачів мобільного додатка банку є значно вищою серед зовнішніх переселенців — із 53% до 71%. Тоді як серед внутрішніх переселенців значно зросла частка користувачів вебверсії інтернет-банкінгу — з 26% до 38%.

Такі показники, звісно ж, видаються логічними з двох причин. Перша — ще за часів пандемії онлайн-банкінг значно вдосконалився.

Друга — коли до відділень навідуватися не дуже безпечно, люди надають перевагу онлайн-сервісам, що я закликаю і вас робити. Сьогодні фактично всі банківські послуги можна отримати, не виходячи з дому.

Читайте також: Яку грошову допомогу можуть отримати вимушені переселенці

На що не вистачає грошей українцям

Найпоширенішими випадками, коли українці брали кредити впродовж останніх трьох місяців, була купівля одягу та взуття, потреба дожити декілька днів до заробітної плати, і придбання техніки.

Водночас, зросла частка осіб, яким бракувало коштів на споживчі товари або на непередбачувані ситуації у житті. Однак, при цьому, зменшилася частка виникнення особливо гострих ситуацій браку коштів.

Серед зовнішніх переселенців значно більша частка тих, хто упродовж останніх трьох місяців не опинявся в ситуаціях браку коштів. Таких 70%, що, зокрема, значно більше, порівнюючи з травнем цього року.

Для внутрішніх переселенців більш характерні ситуації, коли бракувало грошей на купівлю одягу, на евакуацію та на відновлення майна, пошкодженого через війну.

Де позичають гроші

У випадку браку грошей на купівлю одягу чи взуття частіше звертаються до кредитної картки банку (таких 33% опитаних), або ж позичають кошти у знайомих чи рідних (таких осіб налічується 15% серед опитаних).

Також, порівнюючи з попереднім періодом, зменшилася частка тих, хто звертається в такій ситуації до позик у ломбарді.

У ситуації браку коштів «дожити до зарплати» переважно звертаються до позик від знайомих або рідних — таких 40% — це значно більше, ніж у попередній період.

Також у випадку браку коштів до зарплати в поточному періоді частіше почали звертатися до кредиту в небанківських кредитних організаціях — 17%.

Окрім цього, на цій хвилі відзначено зростання й частки тих, хто звертається до знайомих або родичів і в ситуації браку коштів на їжу, — 42% опитаних.

Читайте також: Чому на початку війни різко зросли зарплати і що відбувається зараз

Поточна заборгованість і плани на майбутнє

Серед зовнішніх переселенців значно менша частка тих, хто зараз має невиплачені позики, і тих, хто планує в майбутньому звернутися до будь-яких джерел фінансування. Тоді як серед внутрішніх переселенців на момент опитування 40% зазначили, що мають невиплачені позики.

Зокрема, серед цієї групи також значно популярніші плани щодо звернення до таких джерел фінансування, як кредит у банку, небанківські кредитні організації, позики від знайомих чи рідних під відсотки, та позики в ломбарді.

Читайте також: Податківці автоматично почнуть ділитися інформацією: що це означає для клієнтів банків

Складнощі з кредитними продуктами

Здебільшого, аудиторія поставала перед такими складнощами, як закінчення кредитних канікул із боку банку — 10%, зняття високої комісії за переказ кредитних коштів — 8%, зменшення кредитного ліміту з боку банку — 7%. Остання ситуація, зокрема, почала виникати в респондентів рідше, ніж у травні.

Протягом останніх трьох місяців телефонували кредитори або колектори та вимагали сплати за кредитом до 16% опитаних. Водночас, 44% опитаних кредитори пропонували кредитні канікули.

Паралельно варто зазначити, що зменшується частка тих, хто хвилюється, що його кредитна історія погіршиться, — з 23% до 16%. Водночас, зростає частка тих, хто готовий давати згоду, щоб інформація про рівень зарплати була доступною для банку в разі запиту кредиту.

До речі, зараз у багатьох країнах треба продемонструвати свою кредитну історію, навіть аби орендувати житло. Важливість кредитної історії в Україні також зростатиме, тому про неї варто дбати.

Читайте також: Банки масово зменшують кредитні ліміти на картках: як їх зберегти