Без iPhone на Різдво: як протести у Китаї вплинули на ринки

Вихідними Китай охопили масові протести, які тривають і цього тижня. Мітинги відбулися у всіх найбільших містах і стали наймасштабнішими у новітній історії Піднебесної. Чому бунтують китайці, як протестні настрої вплинуть на позиції компартії та, головне, на найбільших виробників та світову економіку загалом, розбирався «Мінфін».

Протест проти карантину

Протести розпочалися у місті Урумчі, столиці західного регіону Сіньцзян, неподалік від кордону з Казахстаном. Тут внаслідок пожежі у багатоповерховому будинку загинули щонайменше 10 осіб. Як стало відомо з відеозаписів, до цього призвели жорсткі карантинні обмеження, адже пожежники не змогли зайти до заблокованих під'їздів та дістатися жертв. До цього місто перебувало на карантині вже понад 100 днів: мешканцям забороняли залишати регіон, а багато хто був зобов'язаний залишатися вдома.

Протести швидко перекинулися на інші регіони. Наразі джерела CNN підтвердили демонстрації у 17 містах країни, включаючи столицю Пекін, фінансовий центр Шанхай та третій за населенням мегаполіс Тяньцзінь. На вулиці вийшли й студенти найбільших університетів країни.

Міста, в яких відбулися найбільші мітинги, за даними CNN

Хоча причиною протестів стали жорсткі ковідні обмеження, на них звучали і політичні гасла. Так, на мітингу у Шанхаї багато хто тримав у руках чисті аркуші білого паперу — символічний протест проти цензури — і скандували: «Потрібні права людини, потрібна свобода». Також з'явилася інформація про вимоги демонстрантів у різних містах відставки китайського лідера Сі Цзіньпіня.

Втім, за мірками країни з населенням близько 1,4 млрд осіб, протести не можна назвати масовими. Повідомляється, що у демонстраціях брали участь по декілька тисяч осіб. Але протести, які відбуваються одночасно в усіх основних регіонах країни з політичними гаслами, є унікальним явищем для КНР.

«Хоча протести у Китаї трапляються, вони рідко відбуваються в такому масштабі, і не мають такої прямої спрямованості проти центрального уряду та лідера нації. Це інший тип протесту, відмінний від локальніших мітингів, які ми спостерігали за останні два десятиліття.

Вони, як правило, зосереджують свої претензії та вимоги на місцевих чиновниках та на дуже вузьких соціальних та економічних проблемах", — вважає доцент Університету штату Джорджія Марія Рєпнікова, яка спеціалізується на китайській політиці.

Реакція влади

В інтернеті розлетілися відео жорстоких зіткнень протестувальників із поліцією, також демонстранти знесли загороджувальні бар'єри, які використовувалися для контролю за дотриманням карантину. Але за попередньою інформацією, це, радше, винятки, ніж масові явища. Переважно, протести пройшли мирно.

За даними CNN, у Шанхаї поліція затримала близько 100 демонстрантів, проте, всіх відпустили наступного дня після зняття біометричних даних. Затримання на стислі терміни були і в інших містах.

Читайте также: Інвестиційна ідея «Китай»: розбираємо варіанти вкластися в другу економіку світу

Водночас, влада зробила значні зусилля, щоб зупинити поширення інформації про протести. Соціальні мережі заповнили боти, які використовують пошукові запити про мітинги, розміщуючи рекламу чи іншу неактуальну інформацію.

Чому Китай досі веде боротьбу з коронавірусом

На фоні зняття ковідних обмежень у західних країнах, жорсткий карантин у Китаї може здатися дивним. Але це викликано низкою місцевих чинників.

Насамперед, «нульова терпимість» пояснюється недоліками китайської системи охорони здоров'я: розрізнена мережа погано забезпечених лікарень не впорається з напливом пацієнтів. Витрати Китаю на охорону здоров'я становлять близько 5% ВВП — для порівняння: у США, Великій Британії та Японії цей показник є двозначним.

Також експерти відзначають низьку ефективність вакцин китайського виробництва. При цьому, в КНР вакцинація пройшла вже досить давно, через що імунітет населення встиг знизитися. На цьому фоні восени в країні розпочалася нова хвиля захворювань.

Щоденна кількість нових підтверджених випадків Covid-19 у Китаї

Вчора, 30 листопада, антиковидні обмеження в місті послабили влада Гуанчжоу та Чунциня. А китайська влада пом'якшила тон щодо серйозності нинішнього спалаху covid-19. Проте експерти, опитані Reuters, вважають, що Китай навряд чи піде на суттєві послаблення раніше березня-квітня.

Реакція ринків

Ринки на протести у Китаї реагували по-різному. Нафта у понеділок опустилася до мінімумів із початку року. Трейдери очікували, що протести можуть призвести до скорочення її споживання. Проте, зараз ціна на чорне золото вже повернулася на рівень минулої п'ятниці.

Китайський фондовий ринок загалом відреагував незначним падінням. Ключовий індекс Шанхайської біржі SSE Composite пішов донизу вранці у понеділок, але вже до обіду почав відновлюватися, і зараз оцінюється приблизно на 1,5% вище, ніж був до початку маніфестацій.

Головний індекс Гонконгської біржі Hang Seng пройшов той же шлях, і зараз оцінюється майже на 6% дорожче, ніж був до того, як новини про протести сколихнули інформаційний простір.

Як зазначає Bloomberg, акції китайських компаній, які котируються у США, зростали, незважаючи на протести навіть у понеділок. Так, індекс Nasdaq Golden Dragon China закрився зростанням на 2,8%, хоча ключовий американський індекс S&P 500 того дня впав на 1,5%.

Читайте також: Фондовий ринок Туреччини зріс на 150%: що штовхає ціни на акції вгору

Причиною зростання аналітики називають доходи китайських компаній, які виявилися вищими за очікувані, а також оголошення напередодні заходів житлової підтримки. Навіть протести, зазначають оглядачі, ринки сприйняли позитивно — мовляв, це змусить владу якнайшвидше відмовитися від жорстоких ковідних обмежень.

Apple постраждала найбільше

Масові мітинги в Китаї спричинили проблеми для Apple. Справа в тому, що протести почалися і в Чженчжоу на заводі Foxconn — підрядника, який збирає смартфони компанії. Саме тут виробляється 80% всіх iPhone 14 та 85% всіх моделей Pro.

Зараз Foxconn намагається заспокоїти незадоволених працівників суттєвою вихідною допомогою для тих, хто вирішить піти, та бонусами для всіх, хто залишиться.

За оцінкою аналітиків Morgan Stanley, хвилювання на Foxconn стануть американській корпорації у 6 млн недовипущених iPhone. Reuters наводить ще більшу цифру — 10 млн.

Найпесимістичнішу картину малює авторитетний інсайдер Мін-Чі Ко, на думку якого американський IT-гігант виконає до кінця року лише 70−75 млн одиниць смартфонів. Це на 20% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. Раніше аналітик вважав, що Apple встигне випустити 80−85 млн одиниць пристроїв.

Також інсайдер зазначив, що середній коефіцієнт використання виробничих потужностей на заводах у Китаї в листопаді становив лише близько 20%. Очікується, що у грудні він збільшиться лише до 30−40%. Проблеми вплинуть на виручку корпорації, яка буде нижчою за прогнозовану на 20−30 відсотків.

Ко підкреслив, що багато покупців нових iPhone не встигнуть отримати свої пристрої до кінця року. У зв'язку з цим, споживачі можуть взагалі відмовитися від придбання гаджетів.

На цьому фоні акції Apple за останні 5 днів знизилися в ціні на 6,5%. Для порівняння: Microsoft за той же період подешевшала на 2,7%, а Alphabet — на 3,2%. Програє корпорація і ключовому технологічному індексу NASDAQ Composite, який подешевшав на 2,6%.

Читайте також: Все, що потрібно знати про Alphabet: чому Уолл-стріт досі ставить на падаючу компанію

Apple намагається наростити виробництво за межами Китаю, проте, на думку аналітиків, поки що компанія надто залежить від Foxconn.

Втім, Foxconn вже активно працює над диверсифікацією виробництва та активно нарощує свою експансію в Індії. Найближчі два роки він планує вчетверо збільшити штат співробітників на місцевому заводі з виробництва iPhone. Про це повідомив Reuters із посиланням на урядовців, знайомих із ситуацією.

JPMorgan очікує, що до кінця 2022 року Apple перенесе близько 5% виробництва iPhone 14 до Індії, і до 2025 року вироблятиме там кожен четвертий iPhone. За оцінками аналітиків банку, до 2025 року за межами Китаю вироблятимуться близько 25% усієї продукції Apple, включаючи ПК Mac, iPad, Apple Watch та AirPods, проти 5% зараз.