Що буде з курсом гривні та економікою: чи почнеться зростання наступного року

Усе погано, але краще, ніж очікувалося, — так коротко можна охарактеризувати економічну ситуацію в країні. Та наскільки виправдані такі оцінки і чи справді наступного року може початись економічне зростання, розбирався в колонці для «Економічної правди» керуючий партнер Crowe Артем Ковбель. «Мінфін» публікує ключові тези.

Прогнози стають кращими

На початку великої війни всі говорили про те, що український ВВП скоротиться на 40−45%. Деякі очікували просідання на рекордні 50%, і навіть 60%.

Але останні два місяці прогнози стали різко оптимістичними на фоні «зернової угоди», успішних наступів українських воїнів і заходів із євроінтеграції України.

Так, НБУ повідомив про скорочення ВВП на 32%, і спрогнозував зростання у 2023 році, навіть у разі продовження воєнних дій. МВФ говорить про падіння на 35% при інфляції на рівні 30%. Український інститут майбутнього прогнозує падіння на рівні 33,6% у разі песимістичного розвитку подій на фронтах і у світі, і 30,7% — у разі оптимістичного.

Покращив прогноз і Світовий банк: ще в серпні він обіцяв падіння в 45,5%, а тепер — 35%. І так само у Світовому банку спрогнозували зростання наступного року на 3,3%.

У тому, що у 2023 році на українську економіку чекає зростання, переконана і половина українського бізнесу — принаймні, такі результати показує вересневе опитування Європейської бізнес асоціації. Серед оптимістів є навіть ті, хто у квітні-травні був затятим песимістом.

Додамо до цього зниження курсу готівкової гривні нижче 40 грн за долар, анонс урядом пакету підтримки української промисловості, нові транші фіндопомоги, збільшення запасів золотовалютних резервів у жовтні на 5,5% — і можна подумати, що життя у нас майже в шоколаді. Але насправді — ні.

Що тисне на економіку

По-перше, свій внесок роблять обстріли інфраструктури. Вони стали неочікуваним фактором — багато хто під час складання прогнозів розраховував, що до такої крайності не дійде.

А якщо й дійде, то не в таких масштабах. Але, в результаті, маємо критичний рівень пошкоджень в енергетичному секторі та істерію в ЗМІ про можливу евакуацію Києва.

По-друге, зростають темпи світової інфляції. Для боротьби з нею ФРС США постійно підвищує облікову ставку. Востаннє це сталося зовсім нещодавно — на початку листопада.

І якщо в березні ставка сягала майже нуля, то тепер її діапазон становить 3,5−4%. Це призводить до зміцнення долара і, відповідно, до девальвації інших валют. ООН уже підрахував, що цього року підвищення облікової ставки ФРС може «з'їсти» до $360 млрд із доходів економік, що розвиваються.

Ще один додатковий фактор, що загрожує стабільності гривні, — брак валюти у фінансовій системі України. Нехай її кількість сильно збільшилася, і навіть сама гривня помітно зміцнилася, але все це — тимчасовий успіх.

Він став можливий завдяки діям НБУ (серед них — забезпечення банківських кас готівковою валютою, підвищення граничної суми валюти, яку клієнти можуть купувати в банках під тримісячні депозити, дозвіл купівлі валюти на шестимісячний депозит для фізосіб).

Подальший успіх цих дій залежить від сценарію війни: чи будуть нові масштабні обстріли, спроби зриву роботи «зернового коридору» (який наразі є важливим джерелом поповнення бюджету), спроби рф вдертися до України з північних кордонів тощо.

Читайте також: Як відпустити курс без девальвації гривні

Введені НБУ депозити також можуть стати ризиком для економіки. З одного боку — вони мотивують громадян зберігати валюту в Україні, а не за кордоном, з іншого — ніхто не знає, як громадяни розпоряджатимуться цими депозитами в майбутньому. Якщо люди їх не продовжуватимуть, а масово зніматимуть гроші — знову почнеться відтік валюти і гривня ослабне.

Інакше кажучи, поточне зміцнення курсу — річ непередбачувана і може в будь-який момент змінитися в гірший бік. А значить, у будь-який момент ми можемо побачити долар і по 40, і навіть по 50.

Обстріли цивільної інфраструктури також можуть вплинути на кількість валюти в Україні. Адже перебої з постачанням електрики, води й тепла спонукатимуть частину населення виїхати за кордон, а значить, й вивезти валюту з собою.

Крім того, зменшаться обсяги виробництва в країні, а значить, і рівень експорту (одного з ключових джерел надходження валюти до України) також знизиться.

І останнє, але важливе — досі немає плану відновлення України. І немає навіть розуміння, коли він з'явиться. Досі все перебуває на рівні розмов. А без такого плану будь-які прогнози — це просто цифри. Припущення, побудовані на припущеннях про те, як розвиватиметься війна і коли вона закінчиться.

Висновок простий: незважаючи на оптимістичні прогнози й очікування, нам поки що рано радіти. Україна зараз входить у неприємний період максимальної невизначеності. Будь-які несподівані зміни у світі або на фронті можуть істотно вплинути на економіку.

Читайте також: Когнітивний директор Fozzy Group: Ціни на продукти зростатимуть, але без різких стрибків

Ризики можуть виникнути в будь-який момент і звідки не чекали. Через це той самий МВФ взагалі відмовився робити будь-які прогнози щодо України після 2022 року.