Податківці автоматично почнуть ділитися інформацією: що це означає для клієнтів банків

Влада планує з 2023 року підключити Україну до міжнародного автоматичного обміну фінансовою інформацією. Тиждень тому Верховна Рада ухвалила відповідний законопроєкт Кабміну у першому читанні (№ 8131). «Мінфін» вивчив документ разом із юристами та фінансистами, та зробив перші висновки про наслідки його дії для власників рахунків.

Найближчим часом очікується остаточне голосування парламенту щодо цього документу. Доля нових вимог фактично вирішена. Оскільки наша країна взяла на себе зобов'язання приєднатися до автоматичного обміну інформацією з контролюючими органами інших країн після набуття членства у Глобальному форумі з прозорості ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку) та обміну фінансовою інформацією для податкових цілей.

Читайте також: Банки почнуть зливати інформацію про клієнтів іноземним податківцям

Коли запрацює національне законодавство, українські банки регулярно перевірятимуть рахунки своїх клієнтів та через наших фіскалів надсилатимуть інформацію у двох форматах західним контролюючим органам. А наша Державна податкова служба зможе, зі свого боку, регулярно отримувати дані про фінансові проводки українців за кордоном. Рух даних йтиме у двох напрямках і торкнеться не лише бізнесу, але й простих людей. Через це вже підіймається хвиля невдоволення: деякі експерти вже пророкують виникнення проблем із банками у мільйонів наших біженців, які тимчасово проживають за кордоном.

Нові стандарти обміну

Законопроєкт № 8131 передбачає впровадження в Україні двох міжнародних стандартів обміну фінансової інформації для податкових цілей:

• CRS (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information) — Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки. Станом на жовтень 2021 року такі звіти надсилають понад 110 країн-учасниць, у тому числі й члени Євросоюзу. У 2020 році було передано інформацію про понад 75 млн фінансових рахунків за активами на 9 трлн євро.
• ​EOIR (Exchange of Information on Request (EOIR) Standard) — Стандарт з обміну інформацією на запит. Наша Державна податкова служба надаватиме дані про іноземців та іноземні компанії, які працюють в Україні та мають тут рахунки. ДПС, зі свого боку, зможе отримувати фінансові дані українців та українського бізнесу, які працюють за кордоном. Такий обмін відбувається між 160 країнами-учасницями.

Ключовою метою таких обмінів є боротьба з ухиленням від оподаткування та податковою мінімізацією. Наші податківці отримають максимум інформації про грошові проводки українців за кордоном, а в обмін розкриють перед іноземними фіскалами дані про фінансові операції іноземців в Україні.

У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що обмін фінансовою інформацією ДПС із іноземними колегами допоможе «виявляти активи, які не були задекларовані платниками податків, і схеми ухилення від оподаткування, що, зі свого боку, збільшить потенційні додаткові податкові надходження до держбюджету України».

Там же зазначається, що зібрані дані стануть «важливим джерелом податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб». Впровадження такого виду контролю (який, зокрема, передбачає оцінку витрат платника податків та порівняння з його доходами) — давня мрія українських податківців.

Першим його став просувати ще 20 років тому експодатківець (згодом — прем'єр та політик-утікач) Микола Азаров. Тепер за такий вид контролю виступає голова Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

«Законопроєкт має одну мету — надати нашим іноземним друзям повний контроль над усіма грошовими транзакціями фізичних та юридичних осіб. Податківці отримають доступ практично до будь-якої банківської інформації, зможуть дізнатися про все, що захочуть: від великих проводок до невеликих переказів.

Не виключаю перегинів та зловживань. Адже у нас достатньо компаній з іноземним капіталом, причому глобальних, які обслуговують мільйони людей, таких, наприклад, як «Київстар» чи Vodafone. Цим законопроєктом остаточно вбивається поняття банківської таємниці в Україні, що особливо небезпечно під час дії в країні військового стану", — поділився з «Мінфіном» своїми побоюваннями старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.

Як це має працювати

Щоб формувати нові звіти та надсилати їх фіскалам, українські банки та небанківські фінустанови почнуть збирати про своїх клієнтів більше інформації. Як про компанії, так і про фізосіб. Ці дані передаватимуть до ДПС.

«Для людей та бізнесу на практиці це означатиме додаткове анкетування щодо чинних рахунків та відкриття нових рахунків — для визначення їхнього статусу податкового резидентства та їх податкових номерів для подальшого встановлення підзвітності та автоматичного обміну інформацією за такими рахунками з країнами-партнерами», — пояснила «Мінфіну керуючий партнер юридичної компанії GL Ольга Черевко.

Фінансисти опитають усіх клієнтів, щоб зрозуміти, хто з них має відношення до роботи іноземних компаній, представництв, допомагає адмініструвати закордонні трасти та координує роботу нерезидентів у нашій країні. Встановлюватимуться бенефіціарні власники підприємств і фізособи, що мають до них відношення.

• Перший крок — точно з'ясувати, хто з клієнтів має відношення до іноземних компаній та осіб.
• Другий крок — почати стежити за їхніми фінансовими операціями та регулярно доповідати про них податківцям.

Звісно ж, самі банкіри не в захваті від додаткового навантаження.

«Нові вимоги зобов'яжуть банки налагоджувати роботу з власниками рахунків, коли банк буде зобов'язаний на своєму рівні вимагати від них додаткові документи. Це виглядає, як перекладання певних функцій на банківські установи. Це негативно вплине на плідну співпрацю з клієнтами і партнерами, що будується роками, від яких банк буде змушений вимагати додаткову інформацію та документи для передачі контролюючому органу», — каже директор департаменту збору та врегулювання кредитів ОТП Банку Олег Коробкін.

Нові вимоги щодо обміну фінансовою інформацією впроваджуватимуться поетапно:

• з 1 січня 2023 року — фінустанови зобов'язані почати застосовувати Загальний стандарт звітності CRS;
• 31 грудня 2023 року — гранична дата, до якої має бути завершено перевірку існуючих рахунків фізичних осіб із високою вартістю (понад $250 тис.);
• 31 грудня 2024 року — для рахунків із низькою вартістю (до $250 тис.).

Про що мають відзвітувати банки або сплатити штраф

Не звітувати про своїх клієнтів фінансисти не зможуть. Законопроєкт № 8131 передбачає впровадження штрафів щодо фінустанов, які приховують інформацію. Розміри цих штрафів затверджуватимуться пізніше постановами Нацбанку.

«Якщо законопроєкт буде ухвалено у цій редакції, то банки виконуватимуть функції податкового контролю, їх поставлять на відповідний облік. Вони звітуватимуть перед ДПС. Встановлюватимуть структуру власності та кінцевих бенефіціарів іноземних компаній — їх клієнтів та надаватимуть щодо них фінансову інформацію. Згідно з документом, первинні документи бухобліку та фінансової звітності мають зберігатись не менше 5 років після завершення звітного періоду або ліквідації компанії», — пояснив «Мінфіну» фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

В автоматичному форматі за звітом CRS має надаватися така інформація:

• ім'я;
• адреса;
• податковий ID;
• країна оподаткування;
• дата народження;
• місце народження;
• залишок рахунку наприкінці року;
• валовий прибуток (всі продажі);
• дохід від відсоткових ставок;
• дохід від дивідендів.

Проблеми українських біженців

Із впровадженням обміну фінансової інформації відразу постало питання українців, які через війну виїхали з України. Багато хто з них уже знайшли роботу за кордоном і навіть розпочали там свій бізнес, тому відкривали рахунки в іноземних банках. Наша Держподаткова служба напевно ще не знає про багатьох із них, але завдяки новим звітам отримає достатньо відомостей.

«Законопроєкт передбачає обов'язок банків вимагати від власників рахунків документа самостійної оцінки статусу податкового резидентства. Власник рахунку зобов'язаний повідомляти банку про зміну статусу податкового резидентства і надавати документи та інформацію на запит банку для встановлення його податкової резидентності протягом 5 робочих днів із моменту отримання запиту», — розповіла Ольга Черевко.

Щойно іноземні банки почнуть вимагати в українських біженців довідки про їхнє резидентство, ті можуть не встигнути отримати потрібні папери. Тому в соцмережах щосили розходиться версія про те, що новий законопроєкт спровокує активне закриття рахунків наших громадян.

«Так, такий ризик існує, і залежить від того, чи підпадуть рахунки громадян України під формальні ознаки, передбачені CRS, для їх перевірки з метою CRS (виявлення нерезидентів та повідомлення про них податковим органам країни, резидентами якої вони є). Ми розуміємо, що Україна не зацікавлена у цьому. Але якщо такі формальні перевірки все ж таки будуть потрібні, то тоді терміни, в які клієнти повинні будуть надати документи (5 робочих днів), об'єктивно виявляться нездійсненними для біженців, а їх порушення, зі свого боку, вимагатиме блокування рахунків та відмову від підтримки ділових відносин», — пояснив «Мінфіну» ситуацію банківський юрист Олександр Ярецький.

В українців, що виїхали, можуть виникати труднощі з визначенням податкового резидентства: дуже багато хто перебуває за кордоном понад півроку, але при цьому мають житло чи центр життєвих інтересів в Україні.

«Якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо у фізичної особи немає місця постійного проживання в жодній державі, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду) і протягом періоду чи періодів податкового року.

Достатньою (але не винятковою) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності. Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи з використанням попередніх положень цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України", — уточнив Ярецький.

Втім, поки що щодо цього питання у контролюючих органів немає чітких рішень.

Обставини можуть бути різними, так само, як і висновки податківців. При цьому юристи зазначають, що достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України.

Чи піде влада на створення проблем біженцям

Втім, далеко не всі так песимістично дивляться на перспективне впровадження автоматичного обміну інформацією.

«Не думаю, що наші біженці матимуть реальні проблеми з рахунками за кордоном, що їх почнуть масово закривати. Це нагнітання паніки, надумана проблема. Якщо, скажімо, у тій же Німеччині вже почали відкривати рахунки українцям, то навряд чи почнуть їх закривати масово через те, що в нашій країні ухвалили якийсь закон. Не вірю в це. Якщо будуть якісь нормативні проблеми, влада їх пом'якшить по ходу, і піде на поступки людям, які поїхали від війни», — запевнив «Мінфін» керуючий партнер адвокатського об'єднання «Suprema Lex» Віктор Мороз.

Із чим, на думку багатьох експертів, можуть бути проблеми, — це з подвійним оподаткуванням. Причому, навіть у разі роботи українців у країнах, з якими наша країна має договори про уникнення подвійного оподаткування.

Наприклад, Віктор Мороз не виключає в майбутньому нестиковок і навіть судових суперечок щодо подвійного оподаткування між нашою ДПС та фізособами. Надто широкі можливості для себе виписали податківці у законопроєкті.

«Видно бажання наших податківців запроваджувати непрямі методи з'ясування реальних доходів українців. Вони шукатимуть доходи та виведені капітали, щоб нарахувати на них податки за першої можливості. Казна порожня, солдатам на передовій по 2−3 тижні затримують зарплату, тож ні з ким церемонитися не будуть. При цьому не думаю, що почнуть із багатіїв та олігархів, швидше за все, фіскали підуть знизу нагору», — вважає Мороз.

Фахівці ДПС активно залучалися до розробки документа. «Мінфін» офіційно звернувся до Державної податкової служби за коментарем щодо законопроекту № 8131, однак отримав відмову до його остаточного ухвалення Верховною Радою. Фіскали пообіцяли відповісти на всі запитання, коли документ набуде чинності.

У Нацбанку повідомили, що будуть подавати редакційні правки перед ухваленням законопроекту у другому читанні.

«Національний банк долучався до розробки законопроекту на стадії його підготовки Міністерством фінансів до внесення до парламенту, концептуальних зауважень та пропозицій Національного банку враховано. НБУ готує пропозиції (редакційного характеру) до законопроекту для розгляду їх Комітетом Верховної Ради», — йдеться у коментарі Нацбанку для Мінфіну.

Очікується, що законопроект № 8131 буде прийнятий найближчими тижнями.