Банки масово зменшують кредитні ліміти на картках: як їх зберегти

Користувачів банківських кредитних карток залишають без грошей. Фінансисти або зменшують розміри кредитних лімітів, або взагалі їх обнуляють. Про це розповідають постраждалі клієнти, і це підтверджують у самих банках. «Мінфін» з'ясував, чому скорочують ліміти за кредитками та що робити споживачам для їх збереження.

Ліміти зменшують без попередження

Часткове скорочення або повне скасування кредитного ліміту за карткою — поширене явище, яке стосується не лише невеликих фінустанов, а й системних банків із мільйонами клієнтів. Що підтверджується скаргами людей, які розміщуються у відгуках на «Мінфіні».

Особливо багато подібних претензій надходить від клієнтів державного Приватбанку. Клієнти повідомляють про різні ситуації. Наприклад, один із читачів «Мінфіну» розповів відразу про 10-кратне зменшення кредитного ліміту за своєю карткою, хоч і без уточнення суми. Пояснив, що вже 20 років є клієнтом Привату і не допускав прострочення кредитних платежів. Проте, ліміт зменшили без попередження.

Автор відгуку також уточнив, що користується різними картками банку (гривневими, валютними) та розміщує там суттєві суми. Проте, фінансисти, мабуть, не брали це до уваги.

В іншому випадку Приватбанк вчинив ще жорсткіше — взагалі обнулив кредитний ліміт. У своїй скарзі на сайті «Мінфіну» її автор розповів, що мав кредитний ліміт у розмірі 50 тис. грн, а ліміт на послугу «оплата частинами» — 44 тис. грн. Але в обох випадках банк поставив йому нулі.

В обох епізодах людям ніхто чітко не пояснював причин, через які було скорочено ліміти, — фінансисти обмежувалися загальними фразами.

Втім, Приватбанк — не єдиний, на кого скаржилися користувачі кредитних карток. Аналогічні претензії надходили і від клієнтів ПУМБу. Причому, не просто щодо зниження лімітів для пересічних користувачів. Була також історія з обнуленням ліміту для мобілізованого на військову службу.

Пояснюючи своє рішення, банк відкрито визнав, що відмовив мобілізованому у кредитному ліміті саме через його новий статус. У відповіді ПУМБу чітко йдеться про те, що керівництво банку вирішило не надавати кредитних коштів після встановлення у клієнта статусу «Військовослужбовець».

Очевидно, фінансисти бояться неповернення за кредитом, якщо людину поранять чи вб'ють. Зрозуміло, що під час повномасштабної війни та безперервних бомбардувань мирних українських міст, це будь-якої миті може статися з будь-яким українцем. Але на фронті така ймовірність вища. Однак, навряд чи можна чекати на розуміння такого підходу від клієнта, який пішов захищати Батьківщину, але тут же був покараний за це банком.

Читайте також: Як правильно розмовляти з колекторами: 4 правила, що працюють

Чому блокують ліміти

У банках не приховують, що справді зменшують людям кредитні ліміти. Хоча запевняють, що пік таких зменшень припав на весну, а зараз таких випадків менше.

«Після 24 лютого спостерігалася „разова“ хвиля обнулення чи зменшення лімітів за кредитними картками. Потім декілька місяців низка банків поступово збільшували доступні ліміти або відновлювали їх до довоєнного рівня», — розповів «Мінфіну» директор департаменту роздрібних клієнтів АТ «Кредобанк» Олександр Супрунович.

Його колеги коментують ситуацію аналогічним чином.

«На початку повномасштабної війни було блокування лімітів для використання, згодом банк проводив розблокування, відповідно до визначених банками політик», — запевнили «Мінфін» у пресслужбі Райффайзен Банку Аваль.

Хоча блокувань кредитних лімітів і мало стати менше, проте скарг із цього приводу досі чимало. Банки пояснюють таке рішення кредитними неплатежами та ризиками, що зросли.

«Наш банк якраз не скорочував та не обнуляв ліміти. Але, дійсно, на ринку спостерігається така тенденція, пов'язано це саме зі зростанням рівня прострочених кредитів, високим ризиком кредитування для банків, зниженням рівня доходів населення, переселенням людей і, як наслідок, втратою роботи», — пояснив «Мінфіну» керівник управління роздрібного банкінгу Укргазбанку Володимир Клименко.

Читайте також: Народний рейтинг банків: проблеми з валютною готівкою переходять на новий рівень

За даними Нацбанку, з 1 березня до 1 жовтня 2022 року частка кредитних неповернень у загальному кредитному портфелі (юрособи+фізособи) зросла з 26,6% до 33,6%. Але фінансисти зізнаються, що у деяких банках саме у роздрібному портфелі (кредитування населення) вони вже перевищили 50%. Насамперед, через тотальні неплатежі в окупованих регіонах та областях бойових дій. А також через поступово зростаючі неповернення за низкою інших регіонів.

Головну причину кредитних неплатежів бачать не лише у загибелі українців, а й у зростанні безробіття та падінні доходів населення, які посилюються бомбардуваннями та відключенням електрики. Бізнес уповільнює роботу чи зовсім закривається, людей звільняють і їм немає чим платити. Мінекономіки днями повідомило, що роботу втратили, щонайменше, 5 млн наших співгромадян. А на кінець року безробіття сягне 30% економічно активного населення.

Усього виділяється декілька кредитних ризиків, через які зменшуються/обнулюються кредитні ризики:

• Зростання безробіття.
• Зниження реального рівня доходів населення — насамперед, через скорочення зарплат та зростання роздрібних цін.
• Знаходження позичальників на тимчасово окупованих територіях, а також у зоні бойових дій чи поруч із ними.
• Участь у бойових діях — мобілізація.
• Скорочення загального обігу за картковими рахунками загалом через уповільнення роботи/згортання дрібного бізнесу.

«Внутрішня кухня»: як банк встановлює кредитну межу

У кожного банку своя політика щодо встановлення та переглядів кредитних лімітів за картками. Хтось до повномасштабного вторгнення робив це раз на рік, хтось — кожні півроку. Після 24 лютого перегляди відбуваються набагато частіше.

«Кредитний ліміт за карткою переглядається системою ризиків щодня в автоматичному режимі. Через основні фактори ризику деяким клієнтам кредитні ліміти можуть бути збільшені, а деяким — зменшені», — розповіла заступник голови правління (з питань управління ризиками) Приватбанку Лариса Чернишова.

У цьому держбанку вважають, що йшли назустріч клієнтам, коли замість обнулення лімітів лише обмежували людей у їхньому використанні.

«Щоб не знижувати кредитні ліміти за картками деяких клієнтів із тимчасово окупованих територій, за якими у банків недостатньо інформації, було встановлено тимчасові обмеження на зняття готівки з кредитних коштів у касах та банкоматах, та на перекази між картками кредитних коштів. Також у деяких випадках через загострення військової ситуації у певних регіонах тимчасово кредитний ліміт обмежувався», — повідомила Чернишова.

У кожного банку свій підхід та алгоритм розрахунку кредитного ліміту. При цьому, дехто запевняє, що вже почали підвищувати людям ліміти після зниження, хоча зрозуміло, що не в масовому порядку.

«З початку війни банк застосовує змішаний підхід до встановлення кредитного ліміту за картками — тобто як зменшення, так і встановлення нульового ліміту. При цьому клієнти, яким було встановлено нульовий ліміт, були у значній меншості. Поки що ПУМБ переглядає кредитні ліміти клієнтів у бік збільшення, регулярно на щомісячній основі», — запевнили «Мінфін» у пресслужбі ПУМБу.

Але навіть після підвищення кредитних лімітів дуже рідко виходили на довоєнні рівні.

«Середній розмір ліміту до війни становив 50 тис. грн. Після зменшення у березні-травні 2022 року його розмір знизився до 13 тис. грн, а після поступового збільшення зріс до 15 тис. грн і тримається на цьому рівні досі», — уточнив Олександр Супрунович.

При цьому, банки зауважили, що люди почали активніше користуватися своїми лімітами, ніж до 24 лютого.

Що робити, щоб зберегти ліміт

Як би банкіри не пояснювали скорочення лімітів, такий крок завжди викликатиме невдоволення клієнтів. Адже перехопити грошей до зарплати потребують дедалі більше людей. Але фінансисти продовжують стояти на своєму: кредитка — це беззаставне кредитування, а отже, дуже ризикове та витратне, тому 100% гарантій щодо збереження лімітів не буде.

При їх відкритті застосовуються скорингові моделі, які дозволяють оцінити кожного позичальника та повернення коштів. У комп'ютерну програму вносять велику кількість даних про людину та поточну інформацію про користування нею карткою, і та видає підсумкову рекомендацію про кредитування.

«Математична модель розрахунку скорингу справді має безліч параметрів, кожен із яких має свою вагу. Проте, неможливо сказати, зміна яких із них збільшить чи зменшить шанси позичальника на отримання кредиту чи перегляд ліміту. Річ у тім, що банки вкрай рідко змінюють формулу розрахунку та вагові коефіцієнти, формуючи чи оновлюючи ризик-політику. Вони лише знижують або підвищують „поріг“ входу, виходячи з розрахованого балу», — розповів «Мінфіну» заступник голови правління Юнекс Банку Олексій Карчажкін.

Опитані експерти змогли сформулювати декілька ключових порад — як не позбутися кредитного ліміту на картці:

• Не допускати прострочок щодо оплати внесків за кредиткою.

• Намагатись зберегти надходження коштів на картковий рахунок на колишньому рівні (не сильно його зменшувати).

• У меншій мірі розраховуватися карткою на прифронтових територіях або не розраховуватися там.

• Зберігати бездоганну кредитну історію не лише у банку, що випустив кредитку, а й у інших фінустановах (вчасно платити за всіма кредитами). Інформація про інші невиплати надійде до Бюро кредитних історій і опиниться у розпорядженні банку-емітента картки.

• Активно користуватися карткою і кредитним лімітом (ліміти, що не використовуються, можуть закриватися через непотрібність), а також тримати в банку інші рахунки.

«Отримання заробітної плати у Приватбанку, активне використання карток для розрахунків за товари та послуги, відкритий депозит у банку — це ті позитивні чинники, які сприяють збереженню існуючого чи збільшенню рівня кредитного ліміту», — пояснила Лариса Чернишова.

Часто банки відкривають кредитні ліміти лише тим, хто отримує на їхні рахунки зарплати від своїх роботодавців.

«Наш банк, на відміну від більшості, кредитує переважно клієнтів, які отримують заробітну плату на наші картки. Тому рівень моніторингу показників обслуговування загалом зарплатного проєкту та якості платежів за картковими кредитами високий», — розповів «Мінфіну» член правління Укрексімбанку Михайло Медко.

Ставка на зарплатні картки зрозуміла: в руках банку знаходиться зарплата людини, і якщо вона не заплатить за кредитом, то він зможе автоматично списати нове надходження від роботодавця в рахунок боргу. Кожен банк має свій підхід. Але в середньому розмір кредитного ліміту в цьому випадку становить 1−1,5 окладу, хоча до війни міг досягати 2−3 зарплати клієнта. Але з роботодавця при цьому брали офіційне підтвердження, що він не збирається у цей час звільняти людину.

Перераховані вище критерії збереження кредитних лімітів та умови банків постійно змінюються, тому варто прислухатися до рекомендацій менеджерів.

«Після 24 лютого довелося вносити зміни та застосовувати нові правила, з огляду на ситуацію в країні загалом. Наразі ми активно працюємо над розробкою нових підходів та правил щодо перегляду лімітів клієнтів», — повідомив «Мінфіну» керівник управління розвитку карткового бізнесу та перехресних продажів ОТП Банку Євген Грубий.

Про що поки що не говорять фінансисти — це про збільшення відсоткових ставок. Запевняють, що з початку повномасштабного вторгнення Росії їх не змінювали.

«Здебільшого ставки стартують від 36% річних. Є дещо менше, є й більше — 48%, 72% тощо. Тобто ставки не сильно змінювалися з початку року і навряд чи зміняться кардинально до кінця цього року», — спрогнозував Олександр Супрунович.

Щоправда, багато хто говорить про незмінність облікової ставки Нацбанку, яка була в 2,5 рази підвищена на початку липня, і становить наразі 25% річних. При цьому, фінансисти вважають, що проблем із гривневим ресурсом у них не повинно бути. Населення продовжує зберігати свої кошти у банківській системі, а на кредитування бізнесу та купівлю ОВДП (облігацій внутрішньої держпозики) наші банки йдуть не дуже охоче.