НБУ натякнув, яким буде курс долара на Новий рік

Про МВФ, можливість перегляду бюджету, інфляцію та курс гривні в інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. «Мінфін» обрав головне.

Про співпрацю з МВФ

Зараз ми наближаємося до початку нової місії МВФ (інтерв'ю відбулося 10 листопада, місія почала роботу 11 листопада, — ред.), результатом якої має стати домовленість на рівні персоналу про цю моніторингову програму.

Моніторингова програма має закласти основу для нашої макроекономічної політики, а також фундамент для отримання фінансування від інших міжнародних партнерів. А також ця моніторингова програма має стати перехідним містком до повноцінної програми з МВФ, яка передбачатиме надання фінансування.

Ця місія передбачає узгодження параметрів програми. Ми маємо погодити кількісні критерії і щодо бюджетних показників, і показників міжнародних резервів, і монетарних показників. А також обговорити ті політики, які будуть закладені в меморандум, які здійснюватиме українська влада для того, щоб забезпечити макроекономічну стійкість найближчими місяцями та роками.

Ми сподіваємося, що перший перегляд цієї моніторингової програми на початку наступного року стане основою для дискусії щодо запуску повноцінної програми з фінансуванням.

Як на мене, зараз говорити про обсяги фінансування від МВФ не настільки важливо. Нам важливіше, щоб програма дала нашим іншим міжнародним партнером певний рівень довіри, комфорту і дозволила залучати від них набагато більші суми, які необхідні, зокрема, для того, щоб отримати $38 млрд, які закладені до бюджету у вигляді зовнішнього фінансування.

Читайте також: Україна очікує до $8 мільярдів зовнішнього фінансування до кінця року — Марченко

Про бюджет

Бюджет наступного року — це бюджет воєнного часу. Зрозуміло, що він базується на макроекономічному прогнозі, який характеризується досить високим рівнем невизначеності. Так само оцінки доходів і видатків, які треба буде здійснювати, теж є об'єктом величезної невизначеності.

Я припускаю, що протягом наступного року потрібно буде вносити низку корективів до цього бюджету. Поки що безперечним позитивом є те, що він передбачає відмову від емісійного фінансування. І, на нашу думку, спільні зусилля Міністерства фінансів, Національного банку, інших органів влади дадуть змогу реалізувати цей амбітний план за рахунок залучення зовнішніх ресурсів та відновлення внутрішнього боргового ринку.

Читайте також: Бюджет-2023: На соціальну сферу виділено більше 444 мільярдів (інфографіка)

Про макропрогноз

Той прогноз, який ми робили навесні, враховуючи величезний рівень невизначеності для економіки в умовах війни, виявився напрочуд точним.

Наведу приклад. Ми навесні очікували, що ВВП скоротиться на третину, багато організацій очікували скорочення ВВП цього року на 45%. Наші поточні оцінки — це падіння на 32%, тож в цьому плані весняний прогноз був досить точним.

Те ж саме можна сказати і щодо інших показників. Наприклад, щодо емісії для підтримки бюджету і критичних видатків уряду. Ще навесні наші спільні з Мінфіном оцінки показували, що нам буде потрібно близько 400 млрд гривень монетарної емісії. І ми зараз бачимо, що з високою ймовірністю виходимо саме на цю цифру за результатами року.

У нас на сьогодні (на 10.11) викуп ОВДП Національним банком становить 340 млрд гривень, і ми очікуємо, що в листопаді-грудні дотримуватимемося нашого стандартного темпу у 30 млрд гривень монетарної емісії на місяць.

Щодо інфляції — результат виявився дещо гіршим. Ми очікували, що інфляція буде трохи вищою 20% цього року, але ефекти війни виявилися глибшими, через руйнацію виробничих потужностей, ускладнення транспортної логістики, вплив на глобальні ціни, енергоносії та продовольчі товари. І наразі ми очікуємо, що інфляція цього року буде близько 30%.

Читайте також: Нацбанк прогнозує спад ВВП України у четвертому кварталі 2022 року на 35,6%

Про стримування інфляції

У перший же день війни ми змінили наш підхід до проведення монетарної політики.
Ми чудово розуміли, що використання стандартних методів для мирного часу, таких як відсоткова політика, не буде занадто ефективним. Через це ми зафіксували обмінний курс гривні до долара США, використовували наші інтервенції для цієї фіксації, запровадили низку валютних обмежень для того, щоб мінімізувати використання інтервенцій і зберегти міжнародні резерви.

Тільки після того, як ми побачили, що населення, бізнес та економіка потроху адаптувалися до першого шоку і почали відновлюватися ринкові засади прийняття економічних рішень, на початку червня ми реанімували використання монетарного інструментарію. Ми підвищили облікову ставку, почали прикручувати підтримку ліквідності для банківської системи, враховуючи високий її рівень і загалом належний стан банківської системи, незважаючи на виклики війни.

Власне, цей набір монетарних і немонетарних заходів дає нам підстави говорити, що, незважаючи на прискорення інфляції під час війни, цей процес залишається контрольованим.

Ще влітку ми очікували на зниження цін на продовольчі товари та енергоносії з тих пікових рівнів, які були зумовлені, насамперед, ефектами війни. З початком роботи зернового коридору ми бачили зниження цін на пшеницю, кукурудзу, олійні товари.

Зараз ми очікуємо, що ця тенденція поступового зниження цін на світових ринках сировинних товарів продовжиться, насамперед, вона зумовлюватиметься млявим зростанням світової економіки на фоні дуже обмеженого нарощування пропозиції.

Один із важливих факторів нашого макроекономічного прогнозу, особливо прогнозу інфляції, — це якраз те, що ціни на енергоносії та продовольчі товари поступово знижуватимуться протягом наступних кварталів.

Читайте також: НБУ прокоментував рівень інфляції у жовтні

Про облікову ставку

Ми очікуємо, що облікова ставка триматиметься на рівні 25% до II кварталу 2024 року, і після цього ми почнемо її знижувати.

Але, як завжди, ми даємо пояснення, що це є прогноз, а не зобов'язання Національного банку, і ми готові змінювати наші рішення і майбутню траєкторію ставки, залежно від того, як реалізовуватимуться ті чи інші припущення нашого прогнозу.

Однак, так само ми бачимо, що у випадку реалізації позитивних ризиків, на що ми дуже сподіваємося, у нас буде можливість швидше переходити до пом'якшення монетарної політики.

Про резерви

До кінця цього року ми очікуємо на додаткове підвищення резервів із поточного рівня $25,2 млрд до $26 млрд внаслідок отримання запланованих коштів, насамперед, від Європейського Союзу та Сполучених Штатів.

А наступного року прогнозуємо незначне зниження, оскільки закладаємо в наші прогнози досить консервативні очікування щодо надходження міжнародної допомоги — менше ніж $38 млрд, закладені в бюджет наступного року.

Але навіть цей прогноз дасть змогу нам утримувати рівень резервів понад мінімально необхідний рівень, зберігати присутність Національного банку на валютному ринку, забезпечувати стійкість курсових та інфляційних процесів.

Про зовнішні борги і можливість їх реструктуризації

Якщо брати виключно державний сектор, то у 2023 році загальні валютні виплати становитимуть 6 млрд доларів США. З них більша частина — 4,3 млрд — це валютні виплати уряду, а ще майже 2 млрд — це погашення Національним банком кредиту перед МВФ. Якщо ми говоримо про виплати уряду, то з них 1,7 млрд — це виплати за валютними ОВДП. Тобто у нас, фактично, за зовнішнім боргом уряд має виплатити лише близько 2,6 млрд доларів США.

І це, насамперед, виплати перед МВФ, за проєктними кредитами Світового банку, перед іншими міжнародними фінансовими організаціями, міжнародними партнерами. Тобто ці виплати не передбачають виплат перед приватними кредиторами. Тому там реструктурувати немає чого.

Про дефіцит зовнішньої торгівлі

У нас об'єктивно через війну дуже сильно скоротився експорт. Налагодження нових транспортних коридорів відбувається, але не дає можливості повністю компенсувати ту логістику, яка була до війни. Плюс відбулося масштабне руйнування виробничих потужностей, насамперед, у металургійному секторі. При цьому потреба економіки як у споживчих товарах, так і в засобах виробництва для відбудови постійно зростає після того, як населення і бізнес оговталися після першого шоку війни.

Це об'єктивні фактори, які доповнюються ще й тим, що значна частина населення України наразі перебуває за межами країни, і витрати цих мігрантів обліковуються як імпорт за статтею «подорожі» в нашому платіжному балансі. Власне, це ті фактори, які зумовлюють розширення дефіциту зовнішньої торгівлі.

Ми очікуємо, що цей процес триватиме до кінця цього року і в першій половині наступного, після чого сягне піку, і дефіцит почне поступово скорочуватися внаслідок відновлення експортних можливостей та зниження безпекових ризиків.

Читайте також: В НБУ розповіли, як будуть оподатковуватись валютні депозити з придбаними за офіційним курсом доларами

Про закордонні перекази

За 9 місяців цього року грошові перекази з-за кордону скоротилися лише на 4% і становили майже 10 млрд доларів США. Вони залишаються одним із важливих факторів формування профіциту поточного рахунку цього року. При цьому найбільше зниження переказів спостерігалося в березні-квітні, а вже в останні місяці ми бачимо навіть трохи більші обсяги, ніж минулого року.

Цьому сприяє поступове працевлаштування українців за кордоном. Це стосується і трудових мігрантів, які раніше працювали за кордоном на регулярній основі, і також наших громадян, які були змушені залишити країну після повномасштабного вторгнення Росії.

Про роль євро на ринку України

Якщо до війни у нас долар превалював передусім у розрахунках за сировинні товари, то з початком війни логістичні складнощі й руйнація виробничих потужностей певною мірою знизили питому вагу сировини в експорті. Плюс наразі транспортні потоки через кордон із Європою лише посилилися. Це призвело до того, що, якщо наприклад, у 2021 році питома вага євро в розрахунках за експорт товарів становила лише 26%, то в другому кварталі цього року вона зросла до 44%.

Також ми бачимо, що, зважаючи на велику кількість наших мігрантів у країнах Європи, відчутно збільшився попит на готівковий євро з боку населення.

Про інструмент гривневого депозиту з прив’язкою до курсу долара

Ми розраховували на те, що цей інструмент стане одним із важливих елементів для того, щоб підтримати стабільність на валютному готівковому ринку. Зараз, після перших тижнів застосування цього інструменту, ми, в принципі, задоволені тими обсягами, які ми бачимо. Зростання депозитів за цим інструментом відбувається на рівні близько $2 млн на день.

Але ми чудово розуміємо те, що попит на цей інструмент, насамперед, генеруватиметься тоді, коли у нас погіршуватимуться настрої на готівковому ринку і, відповідно, збільшуватиметься різниця між готівковим курсом і офіційним.

І якраз, по суті, це буде контрбалансуючий елемент, тому що зростання попиту на цей інструмент у такі часи відволікатиме з ринку ту гривню, яка могла б «пітиˮ на купівлю готівкової валюти.

Останніми тижнями, які характеризувалися, насамперед, зміцненням гривні на готівковому ринку, попит на цей інструмент не був настільки великим. Загалом, ідеологія цього інструменту передбачає саме контрбалансуючу роль.

Читайте також: Купуємо валюту з розміщенням на депозит: де вигідніше і скільки можна заробити

Про курс

Помітне зміцнення готівкового курсу відбулося впродовж жовтня, водночас, у листопаді, радше, варто вести мову про його стабілізацію.

Головна причина зміцнення готівкового курсу в жовтні — вирішення логістичних труднощів із доставкою готівкової валюти до кас банків. Цю проблему вдалося подолати, у тому числі завдяки проведенню Національним банком операцій з підкріплення готівкових кас банків. Адже проблема в банків була лише з фізичною наявністю готівкової валюти, водночас, безготівкової валюти у банків було і є більше, ніж достатньо.

Щодо перспективи до кінця року, то Національний банк не надає публічних прогнозів динаміки курсу, у тому числі й на готівковому сегменті. Але, що можна сказати достеменно, Національний банк намагатиметься не допускати значного спреду між готівковим та безготівковим курсом. А останній, як відомо, прив’язаний до офіційного курсу, коригувати який Національний банк, принаймні зараз, не планує.