Резолюція ООН про репарації: як працюватиме механізм стягнення грошей з РФ

Генеральна асамблея ООН голосами 94 країн підтримала резолюцію щодо створення міжнародного механізму, який має забезпечити відшкодування Україні збитків від російської агресії. «Мінфін» пояснює, що це означає на практиці, і чи вдасться дійсно отримати виплати від країни-агресора.

За що проголосували в ООН

Відповідно до резолюції, «Російську Федерацію має бути притягнуто до відповідальності за будь-які порушення міжнародного права в Україні або проти України (…), а також будь-які порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права, прав людини, і вона повинна нести правові наслідки всіх своїх діянь, включно з відшкодуванням шкоди».

Власне, крім заяви про те, що РФ має відшкодовувати збитки, у резолюції є 2 ключові норми. По-перше, визнається необхідність створення «міжнародного механізму відшкодування збитків або шкоди» внаслідок «неправомірних дій» Росії проти України.

По-друге, має бути створено «міжнародний реєстр» для документування претензій та інформації про збитки чи травми, завдані українцям і уряду України з боку Росії.

Тобто, якщо говорити максимально просто, хоча рішення Генасамблеї не є обов'язковим, це рішення виглядає, як поступове створення правового прецеденту, в рамках якого заморожені резерви РФ можуть вилучити та передати на відновлення України.

Що буде далі

Як пояснив голова комітету ВР із питань правової політики Денис Маслов, після ухвалення резолюції Україна обговорюватиме положення з країнами, які її підтримали. Результатом цієї роботи має стати багатостороння угода про створення міжнародного компенсаційного механізму і запровадження реєстру збитків.

«Цей міжнародний реєстр збитків прийматиме заяви від громадян, які постраждали від військової агресії, людей, чиї родичі загинули чи були покалічені, від людей, чиє житло було зруйноване, а також від юридичних осіб, майну яких завдано збитків. Цей реєстр збиратиме такі заяви, а комісія з компенсації розглядатиме їх і прийматиме рішення про виплати», — пояснив він. Окрім збитків фізичних та юридичних осіб, враховуватимуться матеріальні втрати і безпосередньо держави.

Чи потрібна згода Росії для виплат

Однак, аби Україна могла реально отримати гроші, необхідне виконання декількох умов. Перша і головна — наша країна має перемогти у війні. «Репарація утримується лише з переможеної країни, і на це має бути отримана її згода. Росія не погоджується і не погодиться на репарації, а з огляду на її ядерний статус, Україна не може довести цю війну до захоплення Москви та примушення до мирової угоди», — пояснює журналіст Сергій Лямець.

Подібної позиції дотримується і експерт Українського інституту майбутнього Ілля Куса. В коментарі для «Мінфіну» він зазначив, що виплати компенсацій вписуються у мирний договір після завершення війни і обидві сторони мають погодитися на цей механізм.

Читайте також: Grain from Ukraine: Нова гуманітарна програма України для недопущення голоду в світі

Інакше оцінює нинішню ситуацію Денис Маслов — мовляв, згода РФ для отримання виплат не потрібна. За словами голови парламентського комітету, буде створено фонд компенсацій, до якого надходитимуть заморожені у всьому світі золотовалютні резерви Росії (за різними даними — близько $300−350 млрд), а також кошти фізичних і юридичних осіб, які підтримують кремлівський режим. Скільки точно заморожено активів підсанкційних осіб — невідомо, але, за оцінками Мін'юсту, може йтись про суму до $1 трлн.

Реакція Росії

Схоже, в РФ також вважають, що, завдяки резолюції Генасамблеї, Україна та її союзники спробують дістатись до заморожених коштів. «Англосакси явно намагаються наскрести юридичну основу для крадіжки незаконно заарештованих російських активів», — заявив колишній президент Росії Дмитро Мєдвєдєв.

Так само і постійний представник РФ при ООН Василь Небензя зазначив, що, завдяки резолюції, країни Заходу намагаються дістатись до заморожених російських активів.

Ті самі страхи і в МЗС Росії, яке б'є на сполох, мовляв, союзники України намагаються надати «якусь видимість легітимності» своїм спробам привласнити заморожені кошти.

Конфіскація російських активів — справа особиста

За словами Іллі Куси, теоретично будь-яка держава може конфіскувати заморожені нею російські кошти. Однак, подібних прецедентів наразі ще не бувало, і для того, щоб це зробити, потрібна не резолюція ООН, а зміна національного законодавства. «Золотовалютні резерви мають суверенний імунітет. Тому так ніхто ніколи не робив, бо це порушує міжнародні норми. Такий крок — дуже дискусійний для держав», — пояснює експерт. Найближче до можливості конфіскації заморожених активів зараз наблизилась Канада, але і там питання ще не вирішене.

За словами інвестиційного банкіра Сергія Фурси, багаті країни не поспішають конфіскувати російські активи, «порушуючи святість права приватної власності», адже саме це є основою їхнього багатства. «Лондон і Нью-Йорк є фінансовими центрами світу, бо всі людьми з грошима, іноді й з грошима сумнівного походження, зберігають їх саме там. Бо впевнені у правилах», — наголошує Фурса.

Читайте також: «Формула миру». Зеленський озвучив пропозиції України представникам G20

На його думку, для конфіскації російських активів західним країнам потрібна бездоганна правова основа. «Цю правову основу, теоретично, може дати рішення Генасамблеї ООН. Чи стати фундаментом. Не достатнім рішенням, а першим кроком у дуже довгому шляху», — пояснює експерт. Однак, за його словами, важливо, що цей перший крок зроблено і, судячи з реакції росіян, вони теж це чудово розуміють.