Навіщо Пишний розпочав перебудову в Нацбанку і які вона матиме наслідки

Через три тижні після призначення до Національного банку нового голови Андрія Пишного, у керівництві регулятора відбулася структурна та кадрова перебудова. Про неї офіційно заявили минулого тижня. «Мінфін» намагався з'ясувати реальні цілі та завдання нової вертикалі, та очікування ринку від новацій.

Перебудова службової вертикалі новим головою вже стала звичкою і навіть традицією НБУ. Так було три роки тому, коли на чолі Нацбанку поставили Кирила Шевченка, і після призначення Валерії Гонтарєвої у 2014-му — вона провела ще глобальнішу перебудову, звільняючи масово людей. Тепер Пишний влаштовує струс регулятору, а також вибудовує нові вертикалі управління.

Що змінилося у Нацбанку

Принципово новим наразі стало лише одне — створення вертикалі під назвою «Фінансова стабільність», до якої увійшов однойменний департамент, а також департаменти методології регулювання діяльності банків та небанківських фінустанов. Очолила цей напрямок перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова, яка раніше курирувала фінансово-адміністративний оперблок, бухгалтерський облік тощо.

За двома напрямками провели кадрове рокірування:

• Вертикаль «Пруденційний нагляд» очолив новачок НБУ — Дмитро Олійник, який лише 25 жовтня став 6-м заступником голови Нацбанку. До цього він встиг попрацювати в Офісі Президента, Міністерстві фінансів, Ощадбанку (займався управлінням ризиків). Ділячись першим враженням від призначенця, нацбанківці відзначили його вимогливість та жорсткість в управлінні. Довгий час у нашому центробанку було лише п'ять заступників голови та появу 6-го пояснювали передачею під нагляд Національного банку небанківських фінустанов. Передбачалося, що Олійник візьметься саме за цей напрямок, проте він очолив весь пруденційний нагляд і курирує, зокрема, департамент банківського нагляду. Його очолює Наталія Дегтярьова, яка раніше підкорялася заступнику голови Ярославу Матузці.

• Вертикаль «Фінансово-адміністративний блок», яку раніше курировала Катерина Рожкова, тепер очолив Ярослав Матузка.

За іншими вертикалями та напрямками відбулися невеликі коригування, але переважно залишилися ті самі заступники голови-контролери:

• Юрій Гелетій — «Ринкові операції»: департаменти відкритих ринків, кредитного аналізу та підтримки ліквідності, а також управління корпоративних прав та депозитарної діяльності;

• Сергій Миколайчук — «Монетарна стабільність»: департаменти монетарної політики та економічного аналізу, а також статистики та звітності, а також управління європейської інтеграції та міжнародних програм.

• Олексій Шабан — «Платежні системи та грошовий обіг»: департаменти платіжних систем та інноваційного розвитку, грошового обігу, інформаційних технологій, Центральне сховище, Державна скарбниця, Грошово-монетний двір.

До чого призведуть перестановки

Нацбанківці вважають, що виділення нового напряму зробить їхню роботу продуктивнішою.

Читайте також: Чому НБУ скоро вмовлятиме населення купити долар

Нова вертикаль «Фінансова стабільність» створена з метою забезпечення ефективнішого регулювання банківського та небанківського фінансового ринків із урахуванням поточного фінансового стану. Для подальшого посилення координації між макро- та мікропруденційним регулюванням у вітчизняному фінансовому секторі", — уточнили у Національному банку у відповідь на запит Мінфіну.

За будь-якої можливості керівництво нашого регулятора наголошує, що виділення фінансової стабільності в окремий блок є поширеним явищем у європейських центробанках, зокрема, у Банку Англії. Щоправда, відразу постає питання: чому на цей крок у нас пішли лише зараз, на 31-му році існування Нацбанку України.

Але цікаво навіть не це, а реальні дії НБУ у відповідь на складну ситуацію в українських фінансах у воєнний час та після перемоги над РФ. Щоправда, відповідь на це питання не дуже сподобається фінансистам. Оскільки Національний банк готує нові перевірки та стрес-тестування банків, після чого від їхніх власників напевно вимагатимуть грошових вливань.

«У міру стабілізації та відновлення економіки та фінансової ситуації в Україні, ми плануємо спільно з колегами провести оцінку якості активів та стрес-тестування найбільших банків. Із урахуванням цієї оцінки та планів рекапіталізації/реструктуризації банків поступово повертатимуться довоєнні вимоги, відновиться рух щодо гармонізації зі стандартами та нормами Євросоюзу», — повідомили «Мінфіну» у Національному банку.

Там також уточнили, що до своїх заходів щодо підтримки стійкості фінансового сектора в НБУ відносять:

• Незастосування заходів впливу порушення банками пруденційних нормативів, лімітом відкритої валютної позиції та термінів подання статистичної звітності, якщо вони виникли внаслідок агресії РФ.
• Заборона розділяти капітал, зокрема, виплачувати дивіденди.
• Відстрочення впровадження або зупинення дії низки регулятивних вимог.

У НБУ вважають, що банки поки що непогано дають раду війні та економічній кризі, що провокується нею, хоча й зазнають збитків, на відміну від небанківських фінустанов, частина з яких зупиняла роботу. Але обіцяли не тиснути на останніх і надати можливість відновитися.

Нацбанківці відкрито говорять про серйозну кризу та ризики.

«Повномасштабна війна Росії проти України призвела до глибокої кризи, яка матиме далекосяжні наслідки для фінансового сектора, вона посилила всі ризики», — наголосили в Національному банку.

Із найближчих завдань у НБУ виділили напрацювання механізмів для покриття військово-політичних ризиків. Там повідомили, що концептуальні підходи щодо цього проробляються спільно зі Світовим банком, USAID (Агентство США з міжнародного розвитку) та учасниками страхового ринку. Вже є перші напрацювання.

«Як один із механізмів покриття військово-політичних ризиків, розглядається створення спеціального Пулу страховиків за участю міжнародних донорів та держави. Приєднатися до нього вже погодилася провідна міжнародна організація — багатостороння агенція з гарантування інвестицій (MIGA). Вона має відповідні програми страхування і вона зможе покрити військово-політичні ризики іноземних інвесторів в Україні.

За інформацією Міністерства економіки, Україна та MIGA домовилися про запуск пілотного проєкту страхування інвестицій у ході бойових дій на суму $30 млн", — повідомили в Нацбанку на запит «Мінфіну».

MIGA (Multilateral Investment Guarantee Agency, Багатостороннє агентство з інвестиційних гарантій) займається страхуванням іноземних інвестицій у країни, що розвиваються, страхуванням від політичних ризиків і наданням гарантій приватним інвесторам. Воно було засноване ще у 1988 році, його штаб-квартира знаходиться в США (Вашингтон).

Агентство має статутний капітал $1 млрд і утримується на внески 182 країн-учасниць. Гарантії MIGA захищають від ризиків:

• обмеження переміщення коштів,
• конфіскації,
• військових та цивільних заворушень,
• порушення умов договору.

Проте, страхування від комерційних ризиків, наприклад, від ризику банкрутства, не проводиться.

Реакція на перебудову Нацбанку

На фінансовому ринку поки що неоднозначно відреагували на перебудову у Національному банку. Багато хто ставиться до цього з розумінням.

«Що б ми не говорили про те, що правління Нацбанку — це колективний орган, все ж таки обличчям НБУ та відповідальним за його діяльність за фактом залишається голова. Відповідно, голова Національного банку фактично має повноваження щодо зміни його структури відповідно до свого бачення, і тут нічого не поробиш», — сказав «Мінфіну» керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Хоча перебудову регулятора можна сприймати і як спосіб завести необхідних менеджерів під пристойним приводом.

«Це один із небагатьох способів оперативно та безболісно завести своїх людей до системи управління, а також обмежити можливості людей минулої команди. Механізм працює і ним користуються вже не вперше», — зауважив «Мінфіну» директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

На появу людей, наближених до нового керівника НБУ, реагують по-різному. Когось це може дратувати, особливо якщо вони самі претендували на вигідні позиції, а хтось вважає це закономірним і пропонує судити призначенців у справах.

Іноді трансформація корисна, якщо її кінцевою метою є оптимізація діловодства, витрат, покращення оперативності та ефективності роботи. Керівник може ставити своїх людей, але знову ж таки, все необхідно оцінювати через призму ефективності. Нацбанк зобов'язаний залишитися професійним", — наголосив «Мінфіну» керівник аналітичного відділу Міжнародної Академії біржової торгівлі Андрій Шевчишин.

Експерти вважають, що призначенням Дмитра Олійника в правлінні регулятора Андрій Пишний не обмежиться. Не виключається заміна керівників та заступників керівників ключових департаментів — банківського нагляду, монетарної політики, фінансової стабільності тощо. Хоча кадрових революцій та бунтів персоналу в НБУ не чекають.

Очікуються тихі перестановки, які будуть розтягнуті на декілька місяців. Всі говорять про вміння Пишного домовлятися з персоналом і без скандалів виводити навіть незадоволених і тих, хто не може знайти спільну мову з колективом.

Чого чекають від перестановок

Аналітики чекають після кадрових рокіровок поступової зміни політики регулятора за ключовими напрямами, хоча й без точних прогнозів.

«Поки що складно судити, наскільки ефективним буде нагляд і монетарна політика НБУ, але виклики посилюються. Ситуація в економіці погіршується і ринки може штормити ще сильніше, що вимагатиме від Нацбанку та інших учасників більшої гнучкості. Відкритими залишаються низка питань.

Чи зможуть банки й надалі інвестувати у відносно безризикові депосертифікати НБУ чи їх «змусять» фінансувати економіку через зміни у пруденційному нагляді? Чи зберігатиме НБУ «політичну неупередженість» з питань роботи фінансового ринку? Чи буде надано підтримку фінринку через погіршення якості активів (втрата застав, страхові випадки тощо), як довго НБУ зберігатиме поточний валютний курс, який уже стає невигідним з погляду фінансування держбюджету?" — перерахував головні виклики Віктор Шулик.

Читайте також: Через війну можуть закритися 10−15 банків: кого точно врятує держава

Андрій Шевчишин розраховує, що в зоні особливої уваги регулятора зараз опиниться тема переоцінки активів та застав, необхідності формування резервів, можливих націоналізацій банків.

Від створеної вертикалі «Фінансова стабільність» чекають на ретельний розбір головних проблем банків та небанківського сектора, і оперативнішого їх вирішення.

«Наш фінансовий ринок ще ніколи цього не знав і так не працював — в умовах війни, енергетичної кризи та непередбачуваності розвитку ситуації. Зараз ніхто навіть не намагається будувати далекосяжні плани і щось прогнозувати, оскільки все постійно змінюється. Дуже хочеться, щоб Нацбанк намагався допомогти підопічним та став справжнім захисником фінансового сектору.

Читайте також: Чи можна розраховувати на стійкість курсу гривні під час війни

Щоб максимально ефективно відстоював його інтереси і перед нашими владними структурами, і перед МВФ, й іноземними інвесторами. Щоб фінустанови виконували свою роль і не спровокували ланцюгову реакцію в економіці від своєї кризи: наприклад, може варто надати держгарантії за вкладами не лише фізособам, а й бізнесу. Наразі потрібні законодавчі та нормативні зміни, які мотивуватимуть позичальників домовлятися з кредиторами та гасити кредити. Ключове питання сьогодні — що робити з проблемним кредитним портфелем в умовах обмеженості прав кредиторів? Сподіваємося, що НБУ допоможе на нього відповісти", — зазначив у розмові з «Мінфіном» фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Фінансисти чекають від регулятора тіснішого спілкування та оперативних напрацювань у законодавчій та нормативній базі.