Чому «накопичувальну пенсію» не варто впроваджувати зараз

Прихильники зміни пенсійної системи розглядають гроші платників внесків як важливе джерело довгострокових коштів. Натомість їх опоненти звертають увагу на те, що заощадженням українців треба в першу чергу гарантувати захист та приріст. Про те, чому «накопичувальну пенсію» не варто впроваджувати зараз УП розповіли провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій та заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко. «Мінфін» обрав головне.

Цього тижня Верховна Рада планувала розглянути законопроєкт № 2683 про впровадження обов’язкової державної накопичувальної пенсійної системи.

Читайте також: Рада планує цього тижня розглянути законопроєкт про накопичувальну пенсійну систему

Однак розгляд законопроєкту відклали на невизначений термін.

Проєкт закону передбачає, що на накопичення спрямують 5% з Єдиного соціального внеску (сьогодні ЄСВ становить 22% від фонду оплати праці), а пенсійний внесок на накопичувальне страхування у перший рік становитиме 1% фонду оплати праці з подальшим підвищенням.

Такі зміни автори проєкту пропонують для того, щоб українці змогли накопичити собі на пенсію в майбутньому. Ці очікування дуже оптимістичні.

Читайте також: Українці зможуть відкладати собі на пенсію через «Дію» з 16 років

Демографія, ринок праці та добробут

Україна стикнулась з величезними викликами, серед іншого — великий відтік населення за кордон. Це змінить демографічний портрет України, але поки що рано оцінювати у який спосіб.

Крім того, війна призводить до високого безробіття, якого раніше не було в Україні і який оцінюється на рівні 30% економічно активного населення, а також до бідності.

Будь-які кроки в межах пенсійної реформи потребують розрахунків на роки. Для цього обов’язково потрібне розуміння демографічної ситуації в країні.

Читайте також: Елла Лібанова: До 90% українців планують повернутися, але плани можуть змінюватися

Інструментарій

Заощадженням українців треба гарантувати захист та приріст, що можливе лише у випадку вже наявних інструментів на фондовому ринку.

Сьогодні фондовий ринок в Україні не працює. Пропозиції інвестиційних інструментів, крім вже наявних банківських депозитів та ОВДП, немає.

Читайте також: Депозитні ставки знову завмерли: чому великі банки припинили їх підвищувати

Інституційна спроможність

Для розвитку фондового ринку в Україні надважливою є судова реформа та реформа правоохоронних органів. Це необхідно як для розвитку ринку зокрема, так і для розвитку бізнесу в країні.

У повоєнний період саме це сприятиме надходженню в Україну інвестицій та відкриттю нових бізнесів, які з часом зможуть виходити зі своїми облігаціями та акціями на українському ринку.

Читайте також: Плюс 200%: як ЗСУ допомагає зростати акціям українських компаній

Гарантії

Держави, навіть з розвиненішими фондовими ринками та якісними інституціями, навряд чи можуть повністю захистити кошти, спрямовані на накопичувальне пенсійне страхування.

Так, в скрутні часи уряди низки країн, включно з Польщею, Угорщиною та Казахстаном, вже впроваджували «націоналізацію» (радше експропріацію) коштів накопичувального рівня пенсійного забезпечення.

З огляду на частоту криз в економіці України та високу інфляцію, запровадження накопичувального пенсійного рівня сьогодні виглядає не доцільним.

Читайте також: Квартири, машини й не тільки: що і за скільки купують на розпродажі активів банків

Довіра та фінансова грамотність

Сьогодні вже існує можливість для населення накопичувати собі на пенсію за допомогою інституцій на третьому рівні пенсійного забезпечення: банківські депозити, а також у формі участі в страхуванні життя та недержавних пенсійних фондах.

Однак низька фінансова грамотність, низька довіра до цих інструментів та часом і бідність населення призводить до того, що ці інструменти не користуються попитом населення.

Слід говорити про підвищення фінансової грамотності населення, яке зможе обрати підходи до заощадження коштів. Необхідно розбудовувати довіру між державою і громадянами через прогнозовану та обґрунтовану політику, а не впровадженням швидких кроків.

Читайте також: Як «ефект Google» краде заробітки інвесторів

Соціальна складова

В Україні працює солідарна система пенсійного страхування. Цій системі притаманна подвійна роль: не лише роль пенсійного страхування, коли пенсіонер отримує те, що заробив, але й суттєва роль компонента соціальної політики.

З державного бюджету фінансують не тільки спеціальні пенсії, але й доплати ряду пенсіонерів до рівня мінімальної пенсії.

Перед тим як переходити до накопичувальних пенсій, варто говорити про зміну підходів до соціальної політики загалом та пенсійного забезпечення зокрема.

Читайте також: 43% українських пенсіонерів отримують виплати менш ніж 3000 гривень

Фіскальний розрив

Якщо спрямувати навіть 1 в.п. єдиного соціального внеску (що за оцінкою становитиме близько 18−19 млрд грн у 2022 році) на накопичувальне пенсійне страхування, відповідні втрати власних доходів Пенсійного фонду та інших фондів варто буде компенсувати через додатковий трансферт з державного бюджету.

Існує велика ймовірність, що значна частина коштів, яка буде спрямована в накопичувальний пенсійний рівень, повернеться в бюджет у формі фінансування за рахунок випуску ОВДП.

Читайте також: Як купити ОВДП в «Дії»: «Мінфін» особисто перевірив, як працює новий сервіс

Але це буде не вся сума, а менша. У Накопичувального фонду будуть адміністративні витрати, а також Фонд частину коштів зможе спрямувати на депозити в банки. При цьому, за ОВДП уряду треба буде сплачувати відсотки.

З точки зору фіскальної стійкості запровадження накопичувального рівня сьогодні — це перекладання коштів з однієї кишені в іншу з певною втратою по дорозі.