Чому НБУ скоро вмовлятиме населення купити долар

Минулого тижня НБУ пом'якшив валютні обмеження. Нинішня лібералізація стосується переважно волонтерської діяльності. Проте, у найближчому майбутньому пом'якшуватимуться і вимоги до роботи з валютою приватних осіб. У цьому переконаний керуючий партнер Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар. На своїй сторінці у фейсбуку він пояснив чому.

Грошей побільшає

На четвертий місяць після початку війни, коли стало більш-менш зрозуміло, за яким військовим алгоритмом функціонуватиме бюджетна та монетарна система України цього і наступного року, я зустрівся з трьома тодішніми членами керівництва НБУ (імен називати не буду, але вони себе впізнають) і сказав, що ключовою проблемою цього і, значною мірою, наступного року буде не брак валюти у ЗВР (саме її буде повно!), а необхідність друкувати національні гроші в критично великій кількості.

Грубий розрахунок уже тоді показував, що у межі (якби ми отримали вже цього року все обіцяне фінансування) грошову базу довелося б подвоїти.

У цифрах це виглядає сьогодні так: М-0 (готівка) 650 млрд грн + 150 млрд коррахунки банків у НБУ + 350 «пов'язані» на коррахунках дипсертифікатами умовно «зайві» гроші.

Поділіть ці цифри на 40 і ви зрозумієте, що всією грошовою базою країни (не плутати з масою), приблизно є коефіцієнт у $20 млрд.

І якщо до нас приходить $30 млрд зовнішньої допомоги (а до нас цього року надійшло вже більше 20-ти і наступного року обіцяють $35−50), то це змушує НБУ умовно кажучи, «надрукувати» за рік майже стільки ж грошей, як він випустив в обіг за попередні 30 років, і навіть більше.

Вибору «не друкувати» Нацбанк немає! Навіть якщо якогось місяця не доходить частина допомоги із Заходу, НБУ просто змушений купувати ОВДП уряду, закриваючи дефіцит. Тому що в країні, що воює, фінансування армії не можна припинити!

Як абсорбувати гривню

То де ж вихід? Адже навіть не фахівцям зрозуміло, що подвоювати за рік грошову базу не можна, бо відповіддю нам буде «монетарна інфляція». І ось від неї підвищенням облікової ставки до 25% не врятуєшся.

На щастя, є методи «абсорбції» фінансової емісії центрального банку. Не тільки нашого, а й будь-якого. Замість того, щоб фінансувати економіку, кредитуючи банки рефінансуванням, центральний банк може, навпаки, абсорбувати у банків гроші на депсертифікати — тоді ці гроші, нібито, тимчасово залишають грошовий обіг.

Або з валютою. Коли НБУ викуповує долари зовнішньої допомоги, що приходять до країни, він, хоче-не хоче, а змушений друкувати під них гривню.

А коли Нацбанк продає $2 млрд на місяць зі своїх резервів (а він, у середньому, саме стільки продає валюти на місяць з початку війни), то на 80 млрд грн (гривневий еквівалент) зменшує кількість гривень, які перебувають в обігу. Тобто НБУ продажем доларів нібито врівноважує свою емісію (гривні).

І ось, повертаючись до предмета суперечки з шановними колегами з Нацбанку: вони переживали, що не вдасться «звести валютний баланс» року, що він буде негативним і що справлятися з цим доведеться посиленням валютних обмежень та збереженням режиму фіксованого курсу.

А я стверджував, що в притоці валюти, враховуючи наше військово-геополітичне становище, в якому ми опинилися, браку не буде. А головною проблемою Нацбанку і цього, і обов'язково наступного року буде питання: куди подіти «зайву» гривню (залишки на коррахунках банків у НБУ).

І що, спочатку, звичайно, Нацбанк її просто автоматично «зв'язуватиме» своїми депсертифікатами. Але це (спочатку) влаштує банки, та й то не всі.

Читайте також: У НБУ розповіли, як оподатковуватимуться валютні депозити з придбаними за офіційним курсом доларами

А ось справжні власники цих гривень, одержувачі бюджетних видатків і, зрештою, населення — воліли б купити валюту. І чим раніше Нацбанк усвідомлює, що йому, щонайменше, найближчим півріччям доведеться не тільки знімати всі свої старі валютні обмеження, а ледве не агітувати населення за купівлю валюти — тим менше встигне надутися бульбашка «монетарної інфляції».