Михайло Ребрик про нові валютні депозити: це вигідніше, ніж купівля стейблкоїнів

З 21 жовтня НБУ дозволив українцям купувати валюту по 36,6 грн/$ для розміщення на депозиті з полальшою її конвертацією умовою після завершення терміну вкладу. Про перші результати його використання, ризики і вигоди для вкладників в інтерв'ю «Мінфіну» розповів Михайло Ребрик, начальник Управління монетарної політики НБУ.

Про популярність нових депозитів

Чому новий інструмент має бути цікавим українцям, якщо враховувати низьку дохідність вкладів у ВКВ?

Новий інструмент — це перш за все історія про зручний захист заощаджень від валютного ризику, а не про високі процентні доходи. Тож це буде цікаво передусім тим, хто переймається, що курс гривні може послабитися.

Читайте також: Нацбанк дозволив населенню купувати долар по 36,57 грн/$: як це працюватиме

Як він працює? Ви у додатку банку або у відділенні купуєте за гривню долари за курсом 36,6 грн/дол. США та розміщуєте ці долари на депозит строком від шести місяців. У день закінчення терміну депозиту ця валюта продається банком за діючим на той момент офіційним курсом.

А ви отримуєте назад на банківський рахунок гривню в сумі, що враховує зміну курсу, якщо вона відбудеться. Такий механізм дає змогу людині, якщо вона боїться девальвації, у будь-який момент безкоштовно застрахувати будь-яку наявну суму від ослаблення офіційного курсу гривні.

Важлива особливість цього інструменту — він не має обмежень за сумою. Це може зацікавити людей, у яких є значні гривневі заощадження. Адже купити валюту в банках із подальшим розміщенням на депозиті від трьох місяців наразі можна в сумі до 100 тис. грн в еквіваленті на місяць.

Цю проблему вирішити доволі просто…

Звісно, є можливість відкрити депозити в різних банках, але це додатковий час, зусилля, комісійні та інші витрати. Знімати значні суми з гривневих банківських рахунків та потім ходити по обмінниках — це ще той челендж навіть без урахування додаткових витрат і ризиків. Та й зберігати валюту «під матрацом» у наш час доволі небезпечно.

Ще один плюс цього депозиту — ви зможете купити валюту за офіційним курсом НБУ, тобто за 36,6 грн/$. Наразі це на 10−15% вигідніше, ніж купувати готівкові долари чи стейблкоїни, та на 2−5% вигідніше, ніж купувати валюту в банках під депозит.

Скільки вкладів вже відкрито за новою програмою?

У середньому банки залучають близько $1 млн за один робочий день. Загалом з 21 жовтня до 1 листопада маємо $9 млн, відкрито 2,5 тис. депозитів. Отже середня сума вкладу — майже $3,6 тис.

Але це, як середня температура по лікарні. Чи відслідковуєте, які депозити частіше відкривають — на великі чи дрібні суми?

Детальної розбивки цих депозитів за сумами ми, на жаль, не маємо. Тож, можливо, це лише магія середніх показників і поряд із незначною кількістю великих вкладів є значна кількість відносно невеликих депозитів. Але, дійсно, цей депозит не обмежений лімітами, що може привернути до нього увагу саме людей із досить значними гривневими заощадженнями.

Скільки, за вашими прогнозами, може бути продано валюти із ЗВР за цією програмою?

Ніскільки. Цей інструмент, на відміну від вже існуючих, навпаки розроблявся для захисту міжнародних резервів. Наприклад, за іншим нашим інструментом — купівлею валюти під депозит від трьох місяців — продаж валюти громадянам де-факто здійснюється з міжнародних резервів. Натомість новий депозитний продукт передбачає обов'язковий зворотний продаж іноземної валюти Національному банку за гривні після завершення його терміну. А до того часу ця валюта зберігатиметься на окремих рахунках в НБУ. Тому такий депозит не матиме негативного впливу на міжнародні резерви.

Деякі експерти вважають, що цей новий інструмент не користуватиметься значним попитом. Які плани в НБУ?

У нас немає цільових показників із залучення банками таких депозитів. Наша мета — стабілізувати та покращити курсові очікування, знизити тиск на готівковий курс гривні та захистити міжнародні резерви. Тому для нас було важливо створити лінійку робочих інструментів на різні смаки для тих людей, які очікують девальвації гривні та через це купують валюту.

При цьому навіть якщо такі інструменти не користуватимуться значним попитом, сама їх наявність дозволяє поліпшити курсові очікування та зменшити тиск на резерви. З іншого боку, покращення курсових очікувань і зниження занепокоєнь щодо девальвації знизить попит на цей інструмент.

Про вплив нового інструменту на економіку і курс

Тобто, ви вважатимете, що ідея спрацювала, якщо попит на такі депозити знижуватиметься?

Давайте поясню як це працює. Депозит зі захистом від зміни офіційного курсу — це фактично можливість для людини розібратися у власних курсових очікуваннях. Якщо дуже спрощено — відповісти собі на запитання: чи дійсно я очікую такої девальвації, яка перевищить ті ж відсоткові ставки за гривневими депозитами, ОВДП тощо? Чи я настільки впевнений у девальвації, щоб приймати фінансові рішення на основі своїх курсових очікувань?

Якщо «ні» — людина може залишитися в гривні і не формуватиме додатковий попит на іноземну валюту. Якщо ж відповідь «так» — будь ласка, можна безкоштовно застрахуватися від девальвації за привабливим курсом, скориставшись цим новим інструментом і тим самим зменшити тиск на готівковий курс і резерви. А також нарешті позбавитися свого курсового страху, припинити слідкувати за курсами, що теж за підсумком має позитивно позначитися на очікуваннях. А це, повторюся, саме те, що важливо для НБУ та для макрофінансової стабільності загалом.

Водночас ще рано робити якійсь висновки щодо попиту на цей новий інструмент. Це лише початок, і поки зовсім небагато банків беруть участь у програмі. Тим не менш, ми бачимо, що попит є та що він зростає, у міру ліпшого розуміння людьми, як цей інструмент працює. Також попит може посилюватися через ситуативні чинники, які впливатимуть на курсові очікування.

Якщо програма дійсно набуде популярності серед населення, чи не обернеться виплата курсових різниць за такими депозитами масштабною емісією та новим витком інфляційної спіралі?

Інструмент спроєктований таким чином, що при відкритті депозиту з обігу вилучаються гривневі кошти, а при закритті — повертаються в обіг у сумі, скоригованій на зміну офіційного курсу гривні до долара США. Тобто у випадку зміцнення офіційного курсу в обіг повернеться менше гривень, ніж було вилучено. Якщо курс не зміниться — майже стільки ж. А у випадку девальвації — більше, ніж було вилучено, пропорційно зміні курсу.

Звісно, ніхто достеменно не знає як розвиватимуться події на горизонті шести місяців. Наразі НБУ не планує коригувати курс, і про це неодноразово повідомлялося. У НБУ достатньо міжнародних резервів для підтримання курсової стабільності, ураховуючи перспективи отримання міжнародної фінансової допомоги, поступове налагодження логістики та зростання експорту.

Якщо ж ситуація зміниться, і виникне необхідність коригування курсу, то сама зміна курсу ймовірно матиме додатковий ефект на інфляцію. Натомість повернення депозиту за новим курсом фактично не змінить валютний еквівалент тієї гривневої ліквідності, яка зараз абсорбується за допомогою цього механізму. Тому не можна говорити про новий виток інфляційної спіралі внаслідок застосування цього інструменту.

Як щодо інших видів емісії? Чи планує НБУ збільшувати обсяги монетизації дефіциту бюджету, чи пік вже пройдено?

В нашому прогнозі закладено максимум по 30 млрд грн емісійного фінансування дефіциту бюджету на місяць до кінця цього року. У жовтні, наприклад, було навіть менше — 25 млрд грн. Наступного року взагалі очікується, що емісійне фінансування буде непотрібно.

Про ризики нового виду депозитів для вкладників

У разі зміцнення курсу гривні власники цих депозитів, на яких розміщено куплені в НБУ долари, зазнають збитків. Зрозуміло, що це питання не найближчої перспективи, але коли економіка почне відновлюватися, гривня почне зміцнюватися. Чи готовий НБУ піти на такий крок і допустити ситуацію масового невдоволення вкладників, чи цю програму буде згорнуто раніше, до того, як виникне ця проблема?

Коли будь-яка людина купує валюту чи використовує цей новий механізм, вона має розуміти, що гривневий еквівалент її заощаджень змінюватиметься відповідно до курсових коливань.

Можу запевнити, що Національний банк визначатиме офіційний курс гривні, ураховуючи об'єктивні фундаментальні фактори, а не волюнтаристським методом. Серед таких факторів передусім, ситуація з експортом та імпортом, обсяги та ритмічність подальшої підтримки країни міжнародними партнерами, витрати українців за кордоном, купівля громадянами валюти всередині країни тощо. Серед неекономічних факторів — це насамперед перебіг військових дій.

Тож важливо розуміти, що обмінний курс надалі може як зростати, так і знижуватися, в залежності від комбінації ринкових факторів. І відкривати звичайний гривневий депозит чи депозит для страхування від зміни курсу — це вибір саме споживача.

Якщо власник депозиту заробить ще на курсовій різниці, чи має він з цієї суми сплачувати податок, чи буде банк виступати в цьому випадку податковим агентом або людина має це робити самостійно через подання декларації?

Податок сплачується за відсотки на депозит, а не за отриману гривню від зміни курсу. Тобто фактично для цілей оподаткування вважається, що людина розмістила і потім забрала одну і ту саму суму, умовно 100 доларів. Тому оподатковуватиметься лише відсотковий дохід за розміщення депозиту, який людина отримає від банку.

Чи плануєте поширювати вимогу щодо обов'язкового продажу валюти на інші депозити?

Таке питання навіть не розглядається. Усі діючі депозити захищені законом. Умови за ними не можна змінити, бо вони прописані в договорах. Обов'язковий продаж валюти стосується лише нового депозитного продукту, і жодним чином не змінює умови для інших інструментів.

Читайте також: Купівля доларів під депозит: про що мовчать банки і розповідають їх клієнти

Про дохідність гривневих депозитів

Якщо говорити про опцію «залишитися у гривні», то коли очікувати на зростання ставок за гривневими депозитами до рівня релевантного принаймні інфляції?

Якщо пригадати, до червня ставки за гривневими депозитами знижувалися. Тож у червні НБУ суттєво підвищив облікову ставку передусім з метою збільшення інвестиційної привабливості гривневих активів. Гривневі ставки відреагували і з того часу зростають. У жовтні облікову ставку було вчергове збережено на рівні 25% з прогнозом щодо її тривалої незмінності якраз для того, щоб процес зростання банківських ставок продовжувався.

Що ми бачимо зараз? Деякі комерційні банки вже підвищили ставки до 15−20%. Це, можливо, не так багато з огляду на поточні темпи інфляції, але не так вже й мало, ураховуючи рівень інфляційних очікувань домогосподарств на наступні 12 місяців.

Ми очікуємо, що депозитні ставки і далі зростатимуть, а інфляція з наступного року почне сповільнюватися. За оновленим макроекономічним прогнозом НБУ, інфляція наступного року знизиться до близько 21%, а ще за рік буде нижче 10%.

До яких позначок можуть зрости гривневі ставки?

Імпульсу від червневого підвищення облікової ставки достатньо, щоб депозитні ставки і надалі зростали. Це поступовий процес, який навіть за мирних часів вимагає досить багато часу. До речі, поточний відгук депозитних ставок на облікову є близьким до довоєнної динаміки і відбувається за очікуваною траєкторію. Вона передбачає подальше зростання депозитних ставок ще на кілька відсоткових пунктів до кінця цього року.

Водночас наразі існує ціла низка факторів, які суттєво сповільнюють зростання депозитних ставок. Між іншим, це рекордний профіцит ліквідності, який знижує стимули для банків конкурувати за кошти вкладників. Особливо неохоче рухають ставки великі банки, які мають найбільшу ліквідність, що генерується значними виплатами з держбюджету. Але у нас напрацьовані додаткові заходи для заохочення банків до посилення конкуренції за вкладників.

Зростанню депозитних ставок сприятиме і подальше підвищення ставок за гривневими ОВДП. Ми бачимо, що Мінфін потрохи підвищує ставки: максимальна дохідність за гривневими ОВДП на первинному ринку вже сягнула 18,5%, а на вторинному ринку ставки тяжіють до 20%.

Враховуючи, що процентний дохід за ОВДП не обкладається податком (на відміну від процентних доходів за банківськими депозитами), подальше зростання дохідності за ними суттєво посилить привабливість бондів як інструменту для гривневих заощаджень.

Автор:

Заступник головного редактора Олена Дьоміна

Пише на теми: Макроекономіка, фінанси, державне регулювання, бюджет, фіскальна політика