Через війну можуть закритися 10-15 банків: кого точно рятуватиме держава

Війна спровокувала масові кредитні неплатежі та зростання проблемного портфеля. Незабаром це стане ключовою проблемою для української банківської системи. Фінансисти вже заговорили про закриття понад десятка банків і знову порушують тему створення «поганого банку», який би взяв на себе кредитні неповернення. «Мінфін» обговорив цю тему з Нацбанком, Фондом гарантування вкладів фізосіб та банківською спільнотою.

Проблемні кредити зростають: коли НБУ їх перевірить ще раз

Регулятор підтвердив проблему з кредитними неплатежами. З 1 березня до 1 жовтня 2022 року частка непрацюючих кредитів у банківському секторі зросла з 26,6% до 33,6% або на 94 млрд грн.

Через це банкам довелося серйозно витратитись на резерви.

«Втрата доходів, руйнація активів та заставного майна, погіршення платоспроможності позичальників — це все впливає на якість портфеля та зумовить подальше збільшення відрахувань до резервів. З початку року банки сформували резерви обсягом 89,4 млрд грн, з них за березень-серпень — 83,7 млрд грн», — уточнили «Мінфіну» на запит у Нацбанку.

Більшість банків запропонували бізнесу та приватним клієнтам «кредитні канікули» та провели реструктуризацію заборгованостей. Позичальники отримали відстрочки, а кредитори змогли трохи стабілізувати свої кредитні портфелі. Навіть при погіршенні якості. У НБУ повідомили про таке збільшення частки кредитів із простроченням до 90 днів на 1 вересня 2022 року:

• з 5% до 10% — за корпоративними кредитами;
• з 4% до 26% — за кредитами населенню.

«Це кредити, які потенційно можуть стати непрацюючими, але ще не є такими. Кредити корпоративних боржників, у яких було зруйновано критично важливе для операційної діяльності майно або у яких втрачено зв'язок із власниками та керівниками, вже віднесено до непрацюючих. Їхня частка зараз не така висока і становить близько 4%», — запевнили в Національному банку.

Читайте також: Блекаут в Україні: яку загрозу він несе для банків та їхніх клієнтів

Але регулятор уточнює, що точніше оцінити наслідки російського вторгнення можна буде лише після стабілізації макроекономічних умов.

«Тоді НБУ планує провести оцінку якості активів, щоб достовірно оцінити рівень втрат», — попередив регулятор.

Вже зараз ясно, що частка неповернень збільшуватиметься як через бойові дії в різних регіонах України і терористичні атаки РФ ракетами і дронами, так і через пов'язані з цим відключення електрики по країні.

У банках розповідають, що низка корпоративних позичальників вже запросила повторні реструктуризації кредитів через скорочення обсягів виробництва та зменшення виручки. Виробники змушені скорочувати робочий час через відсутність світла.

Третина позичальників просто не хоче платити

У банках по-різному оцінюють ситуацію із погашенням кредитів. Одні запевняють, що змогли прийти із позичальниками до консенсусу, і ті не ховаються від фінансистів, сумлінно платять за боргами, якщо мають таку нагоду.

«Позичальників, які користуються ситуацією, майже немає. Зараз не нормальна криза, а війна і всі дуже відповідально ставляться до своїх боргів. Ті, хто мають можливість платити, — платять», — заявила «Мінфіну» заступник голови правління з корпоративного бізнесу Банку Кредит Дніпро Тетяна Поплавська.

Але опитування Мінфіну показало, що далеко не всім кредиторам так пощастило з клієнтами. Багатьом банкам доводиться розділяти проблемні портфелі на три категорії позичальників:

• Люди і бізнес, які загинули під час війни, не можуть нічого платити за кредитами з об'єктивних причин.
• Бойовими діями та бомбардуваннями знищено (пошкоджено) частину бізнесу, компанія має шанси на відновлення, а фізособи лише тимчасово неплатоспроможні і можуть згодом розрахуватися — отримали відстрочки, але намагаються потроху платити за кредитами.
• Платоспроможні позичальники користуються ситуацією і вимагають від банків максимальних поступок.

Точних цифр по кожній групі немає, але є загальна оцінка проблем (NPL).

«За відчуттями, близько третини з нового NPL-портфеля формують позичальники, які здатні обслуговувати заборгованість, але не хочуть цього робити, користуючись ситуацією. Близько половини — це позичальники, які потрапили до складної, але не критичної ситуації: втрата роботи або частини доходу, вимушений виїзд за кордон. Такі у майбутньому можуть повернутися до нормального графіка обслуговування кредиту, готові домовлятися із банком, шукати компроміси.

15−20%, що залишилися, — це найбільш складні ситуації. Наприклад, смерть позичальника, втрата житла та майна. Такі позики, швидше за все, ніколи не будуть повернуті", — розповів «Мінфіну» голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

У Національному банку «Мінфіну» повідомили, що наша банківська система через війну та терористичні атаки безповоротно втратить мінімум 20% кредитів. Але це оптимістичний сценарій із мінімальними втратами. Якої шкоди може бути завдано Україні до перемоги, не береться передбачити ніхто.

Може тому фінансисти почали частіше критикувати владу за надмірні, на їхню думку, пільги для позичальників на час дії воєнного стану. Найбільше банкірів не влаштовує те, що вони не мають права стягувати закладене майно. Навіть якщо кредитор відсудить активи боржника, він не може їх забрати та продати.

Читайте також: Квартири, машини і не тільки: що і купують на розпродажі активів банків

«Держава, на жаль, ухвалює рішення, які є популістськими, і ніяк не сприяють ні стабільності фінансової системи, ні поновленню кредитування в країні, а лише заохочують клієнтів банків не платити за кредитами.

До таких рішень можна віднести і повну законодавчу заборону на стягнення іпотеки за споживчими кредитами, і заборону примусового виконання виконавчих написів, і законопроект 7441−1 (прийнятий у першому читанні), що дозволяє всім позичальникам із зони бойових дій не сплачувати кредити до кінця війни. А це такі великі обласні центри, як Харків, Миколаїв, Запоріжжя", — прокоментувала ситуацію для «Мінфіну» директор з управління ризиками Глобус Банку Олена Єрмолова.

Однак влада навряд чи скасовуватиме кредитні пільги раніше завершення війни. Фінансистам доведеться домовлятися із позичальниками, виявляючи максимальну гнучкість. Як щодо простих людей, так і великих корпорацій.

По ринку, наприклад, ходить чутка про те, що один із великих зернотрейдерів нещодавно зажадав від кількох наших банків опустити йому кредитну ставку до 16% у гривні (при обліковій ставці НБУ у 25%) і погодитися на відстрочку кредитних платежів за багатомільйонними кредитами до другого півріччя 2024 року. Банкіри не називають ім'я корпорації, але не виключають ухвалення умов через безвихідь ситуації.

Після таких історій зрозуміло, що деякі комерційні банки ризикнуть під час війни відновлювати об'ємне кредитування. Забезпечуватимуть бізнес грошима переважно держбанки під бюджетне фінансування. На цьому фоні проблемка стає все більш помітною.

«Ми розуміємо, що зупинка активного кредитування банками, а зараз можна говорити, що банки майже не кредитують, буде причиною збільшення саме частки простроченої (проблемної) заборгованості в кредитних портфелях банків з одночасним зменшенням його розміру, оскільки існуючі добрі кредити поступово погашаються. Нових кредитів банки не надають, відповідно залишаються на балансах лише кредити із проблемами», — зазначила Єрмолова.

Що реально відбувається з доходами банків

У Нацбанку запевнили, що на даний момент зростання кредитних неплатежів ще не є критичним і банківська система не має проблем з ліквідністю. Це підтверджується динамікою вкладень у депозитні сертифікати: з 3 по 31 жовтня вони зросли на 12% до рекордних для нашої банківської системи 319,9 млрд. грн.

Для порівняння: за день до початку війни банки тримали у цьому інструменті лише 39 млрд грн. Звісно, інтерес до нацбанківських сертифікатів зумовлений дохідністю у 23% (до війни — лише 9% річних), які НБУ сплачує після підвищення у червні своєї облікової ставки з 10% до 25%. Але ці вкладення показують фінансові можливості банків, що має заспокоювати вкладників.

Читайте також: Банки не хочуть визнавати збитків: чого це може призвести

Однак не можна забувати і про інший важливий момент — про дохідність банківської системи, яка падатиме зі зростанням кредитних неплатежів. Згідно з останнім звітом Нацбанку, січень-серпень вона закінчила із загальним прибутком 8,4 млрд грн. Але важливо розуміти, що найбільша частина цього заробітку (14,1 млрд. грн.) припала на одну структуру — державний Приватбанк. Значний дохід він отримує від держоблігацій, які уряд вніс до його капіталу.

25 із 67 чинних банків показали збитки, їхній загальний «мінус» склав 15,4 млрд грн. Негативний результат не тільки у дрібних структур, а й у державних Укрексімбанку та Укргазбанку, представників іноземного капіталу на кшталт ОТП Банку, ПроКредит банку та інших.

У Нацбанку люблять повторювати, що зараз не карають банки за порушення економічних нормативів, якщо вони виникли внаслідок агресії РФ. Однак якщо регулятор бачить ризики в роботі операційно-збиткових банків, то обмежує їх можливості щодо залучення депозитів населення. Встановлює стельову суму, більше за яку фінустанова не має права збирати вклади фізосіб. Це сковує роботу банків, а комусь створює суттєві проблеми. Тому банки роблять все, щоб відновити прибуткову діяльність, що дуже непросто у разі зростання кредитних неплатежів.

«Зростання проблемної заборгованості — проблема номер один для банківської системи. Зараз її не видно повною мірою через чинні програми реструктуризації, та й її масштаб сильно залежить від банку, його ризик-політики, структури портфеля, в тому числі і за географічною ознакою. Але, як би там не було, якщо економіка скоротилася на третину, зростання обсягу NPL навряд чи буде меншим за 30%. Це дуже великий показник. Для багатьох банків із великими кредитними портфелями це означає фактичне обнулення капіталу», — зазначив Іван Світек.

Як держава готова рятувати банки

Фінансисти поки що не придумали, як самостійно боротися зі зростанням проблемних кредитів. Не всі мають серйозний запас міцності чи щедрих акціонерів, готових покривати збитки вливаннями в капітали під час війни. Тому експерти заговорили про варіанти державної допомоги. Найактивніше обговорюється два інструменти:

• залучення банками державного капіталу у якості субординованого боргу;
• створення так званого BadBank (поганого банку) для абсорбування проблемних кредитів.

«Держава могла б зайти до банків із субборгом за класичною позиковою схемою: кошти надаються на 5 років під відсотки на зворотній основі із зменшенням щороку вкладеної суми на 20% (їх викуповували б акціонери) у міру відновлення банку та збільшення його прибутку. При цьому влада мала б своїх представників у банку, які могли б контролювати ситуацію там.

Інший варіант — це створення спеціальної структури — BadBank, у якому банки могли б отримувати живі кошти в обмін на проблемні кредити із заставами, які повністю зруйновані війною. Також вважаю, що має бути вирішено проблему захисту застав банків шляхом страхування під час військових дій", — уточнив «Мінфіну» суть цих варіантів фінансовий аналітик Василь Невмержицький .

НБУ не подобається ідея фінансової підтримки із боку держави. Коментуючи її, у Національному банку відзначили її високу вартість.

«Реалізація плану створення BadBank вимагає акумулювання значних фінансових ресурсів та залучення експертів», — наголосили «Мінфіну» в Нацбанку.

У Фонді гарантування вкладів фізосіб також додали, що для створення нової структури під проблемні активи необхідно впроваджувати зміни до чинного законодавства. Там, до речі, варіант «поганого банку» не викликає спротиву.

«Створення BadBank дозволить уникнути перенавантаження балансів банків непрацюючими кредитами. Питання оцінки активів, за якою BadBank отримає кредити від банків, та формат розрахунків (гроші чи облігації) — дискусійний, з погляду балансу активів банків та достатності ресурсів нової структури для врегулювання боргів», — пояснив позицію своєї структури заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Андрій Оленчик.

Фахівці поки що навіть приблизно не беруться прогнозувати, який обсяг коштів може знадобитися для створення «поганого банку». Важко прогнозувати й джерела фінансування.

«В інших країнах, наприклад, Малайзії, Ірландії та Словенії, подібні структури створювалися через неповернення кредитів з економічних причин, а не через військову агресію. А тому й механізми повернення кредитних коштів та принципів функціонування спеціальної установи обумовлювалися лише економічними передумовами», — каже Олійник.

Поки що ні у ФГВФО, ні в Нацбанку не заявляли про плани створення BadBank або хоча б про опрацювання такого проекту. Про готовність держави надавати позикові кошти як субординований борг також не повідомлялося. Тому більшості банків, які постраждали від зростання кредитних неповернень, не доводиться розраховувати на дієву допомогу з боку влади.

Наразі НБУ готовий працювати з одним механізмом підтримки — це націоналізація, під яку було ухвалено спеціальний закон (№ 8069). Багато хто називав його законом імені Альфа-Банку через російських підсанкційних акціонерів і чекають на передачу Альфи Кабміну. Хоча документ поширюється на всі 14 системних банків України і вже підписаний Президентом. Держава має право купити системника за номінальною ціною в 1 гривню і забрати у своє управління, про що вже писав «Мінфін».

Влада готова підтримувати лише найбільших і найвпливовіших, решта залишиться за бортом, якщо не впорається самостійно або за підтримки своїх акціонерів. Чим, звичайно, багато хто незадоволений в умовах війни.

«Хотілося б, щоб держава забезпечувала підтримку не лише обраним структурам, а й усім банкам країни. Що важливо не лише для населення, якому на час війни та наступних трьох місяців гарантовано всі 100% депозитів, а ще й для бізнесу.

Він не має держгарантій за вкладеннями, будь-які втрати коштів у банках можуть призвести до закриття компаній, яким і так складно виживати у військовій економіці. Закриття підприємств, звичайно ж, негативно впливатиме на ринок праці, наповнення держбюджету і наш ВВП", — переконаний Невмержицький.

Як розвиватиметься ситуація далі

Банкіри, напевно, продовжать лобіювати для себе різні варіанти порятунку на випадок зростання кредитних неповернень. Проте сподівань на Нацбанк, Кабмін, Фонд гарантування вкладів не надто багато. Бо все впиратиметься в гроші. Навіть у вищезгаданому законі про націоналізацію системних банків чітко йдеться про те, що держава не повинна проводити капіталізацію структур — витрачати держкошти. Про решту й говорити не доводиться.

З відповідей, які НБУ надав Мінфіну, можна зрозуміти подальший розвиток подій:

1. Під час війни банки не каратимуть за порушення нормативів, лімітів і навіть несвоєчасне подання звітності, якщо це відбудеться з військових причин.
2. Після стабілізації макроекономіки, що, найімовірніше, відбудеться вже після нашої перемоги, Нацбанк проведе загальну переоцінку впливу війни та її економічних наслідків на банківську систему.
3. НБУ запустить перевірки по всіх банках та переоцінить кожен кредитний портфель, після чого їхня якість може погіршитися, як це вже було під час банкопаду 8 років тому. Від банків вимагатимуть збільшити резерви та капітали.
4. Банки зобов'яжуть розробити плани капіталізації, а акціонерів — взяти на себе відповідні зобов'язання.
5. Якщо власники фінустанов не зможуть врятувати свої структури, їх почнуть закривати. Чи власники самостійно, чи Нацбанк примусово. Очікується, що це будуть невеликі банки.

У Фонді гарантування вкладів фізосіб запевнили, що у них вистачить коштів на виплати депозитів постраждалим вкладникам кількох банків.

«Щодо можливого закриття кількох банків внаслідок військових дій, Фонд гарантування вкладів не очікує на критичне навантаження з цієї причини. Нагадаємо, що обсяг фінансових ресурсів Фонду перевищує 17 млрд грн і є достатнім для підтримки спроможності системи гарантування вкладів», — наголосив Андрій Оленчик.

Паралельно із закриттям невеликих банків може відбуватися націоналізація окремих системних банків, але, напевно, це будуть поодинокі випадки. У той час як решті фінустанов доведеться самостійно вирішувати свої проблеми.

Водночас, НБУ запевняє, що дасть банкам достатньо часу для відновлення капіталів. Скільки саме — не уточнює. Проте чиновники розуміють, що не всі банки матимуть змогу збільшити капітали за рахунок власного прибутку. Навіть держбанки, які раніше неодноразово фінансував уряд, знову прийдуть просити гроші.

«Іншим банкам може знадобитися капіталізація від акціонера. Зокрема, це ймовірний сценарій для кількох державних банків», — відкрито заявили у Нацбанку.

Два з чотирьох банків з держкапіталом відзвітували про збитки за останні місяці:

• Укрексімбанк — 3,5 млрд грн (вересень);
• Укргазбанк — 3,4 млрд грн (серпень).

Які саме суми влада увіллє до держструктур після війни, поки ніхто не говорить. Хоча можна не сумніватися, що живих грошей вони не отримають, капітал збільшать за рахунок нових випусків ОВДП (облігацій внутрішньої держпозики). У цьому перевага державної четвірки — її завжди врятують. А ось решті пощастить менше.

«НБУ не має плану виведення банків із ринку. Водночас банки, бізнес-модель яких виявиться нежиттєздатною, можуть залишити ринок», — відповіли нам у Національному банку.

Там не намагаються прогнозувати кількість банків, які будуть закриті за підсумками війни. А в експертній спільноті називаються цифру в 10−15 структур. Фінансисти говорять про неготовність/нездатність акціонерів рятувати свої фінустанови у нинішній непростий час.

«Я б сказав так: здатні не всі, не готовий ніхто. Об'єктивно, ресурс для докапіталізації є, мабуть, лише у держави та іноземних акціонерів. Але іноземці зараз не інвестуватимуть у капітал — надто непередбачувана ситуація, ризики девальвації. До кінця війни всерйоз говорити про будь-які інвестиції в країну не можна.

Більше того, мені здається, що вимагати цього від акціонерів не зовсім справедливо. Мені здається, що оцінка 10−15 банків навіть надто оптимістична. На мій погляд, мова може піти про вдвічі більшу кількість, хоча я хотів би помилитися. Зараз далеко не всі проблеми видно, а хто «плаває без плавок» стане зрозумілим лише після відливу", — вважає Іван Світек.

Не виключається, що 1−2 українські банки можуть бути закриті ще до кінця 2022 року.