Блекаут в Україні: чим він загрожує банкам та їх клієнтам

Ракетні обстріли ворога завдали серйозної шкоди майже 40% енергетичної інфраструктури України. Населення і підприємства, зокрема, і фінансові установи годинами залишаються без світла. Перебої в роботі сотен банківських відділень — лише вершина айсбергу проблем, які доводиться вирішувати фінансистам. Що означають блекаути для банків та їх клієнтів, з’ясовував «Мінфін».

Відключення електроенергії — нештатна ситуація. Але, як запевнили «Мінфін» у пресслужбі НБУ, у фінустанов на цей випадок є заздалегідь розроблений план «Б».

«Ми безперервно здійснюємо оцінку поточної ситуації на предмет потенційних ризиків, щоб своєчасно реагувати необхідними інструментами», — кажуть в НБУ.

Банки, зі свого боку, теж обіцяють, незважаючи ні на що, продовжувати працювати і надавати послуги. Хоча і не виключають, що проблеми можуть бути.

«З боку банку всі банківські операції проводитимуться вчасно, 24/7. Але, у разі повного знеструмлення міст, можливі перебої з роботою банкоматів, розташованих за межами відділень банку та підключених до електричних мереж інших будівель. В такому випадку, працездатність банкоматів залежатиме від роботи комунальних служб міста», — говорить заступниця голови правління ПУМБ Наталія Косенко.

У Райффайзен Банку також наголошують, що надання низки послуг залежить від партнерів. Як-от від провайдерів телекомунікаційних послуг, процесингового центру, системи національних платежів.

«Наш аналіз показує, що ступінь їхньої готовності до блекауту та гарантований час роботи відрізняються, але загалом відповідають вимогам та умовам щодо рівня послуг, що обов’язково визначаються у відповідних договорах із банком», — повідомили у банку.

Але це лише половина правди.

Читайте також: В Україні вводяться екстрені відключення електроенергії через масовані обстріли

До чого готуватися клієнтам і персоналу банків

Навіть планові відключення світла не минають безслідно ані для банків, ані для їхніх клієнтів. Не кажучи вже про випадки масових ракетних обстрілів, коли ворог знищує критичну інфраструктуру.

По-перше, перед банками постають технічні проблеми, тобто ті, що пов’язані з технологічним процесом роботи банків та їх відділень. Зокрема, Анатолій Дроб’язко, член Українського товариства фінансових аналітиків, завідувач відділу фінансових ринків ДННУ «Академія фінансового управління», виокремив такі:

Проблеми з серверами. Як наслідок, виникає зависання систем, що створює перешкоди в обслуговуванні робочих місць касирів та операціоністів.

«У відповідності до вимог, автоматично включається резервне живлення, і втрата інформації не повинна відбуватися, але проблеми з обслуговуванням клієнтів можуть виникати», — говорить Анатолій Дроб’язко.

Безпека. Для служб безпеки підвищується рівень «уважності». Виникають додаткові умови до захисту касових сховищ, електронних ключів доступу до різних дверей.

Додаткові вимоги до персоналу. Персонал банку через повітряні тривоги обтяжений зобов’язаннями виводити клієнтів із касових та операційних залів. Ситуація ускладнюється, коли такі моменти накладаються на відключення електроенергії.

Взаємодія з НБУ. Суттєво ускладнюється робота співробітників бек- та міддл-офісів, у зв'язку з термінами подачі інформації регулятору.

Збереження інформації. Банкам дозволено зберігати інформацію у «хмарах», але це значно дорожче в обслуговуванні, ніж на власних серверах.

Відключення електроенергії безпосередньо торкається і клієнтів банків, які через це стикаються зі складнощами у проведенні фінансових операцій. До того ж для клієнтів фінустанов, які не мають систем із підтримки живлення, є ймовірність виникнення проблем зі збереженням інформації.

Для самих же банків чи не найгірше, що блекаути здатні істотно погіршити їх фінансове становище. Як пояснив «Мінфіну» фінансовий аналітик Василь Невмержицький, перебої у постачанні електроенергії призупиняють або й повністю зупиняють роботу бізнесу, зокрема, і підприємств, які мають кредити у банках. Відповідно, ймовірність неповернення позик зростає в рази.

Натомість, витрати фінустанов тільки збільшуються. Питання з відсутністю електрики банки вирішують, забезпечуючи відділення та окремих працівників генераторами, упсами та іншими пристроями живлення. Все це вимагає додаткового чималого фінансування.

«Сам робочий процес у банках теж здорожчується, тому, за логікою речей, вартість надання послуг у банках треба збільшувати. Але чи банки на це підуть — це вже інше питання», — розмірковує Василь Невмержицький.

На його думку, найоптимальніший вихід для фінустанов — перехід на мобільні додатки та дистанційне обслуговування клієнтів. Але це не скасує того, що фінустановам доведеться переходити на режим жорсткої економії та розглядати шляхи зменшення витрат. Відповідно, виникне питання з оптимізацією кількості відділень, їхньої площі, а також кількості людей.

Читайте також: Як Мінцифри забеспечить Україну інтернетом під час блекаутів

Що роблять банки

Втім, багато банків наголошують, що впроваджували заходи з енергозбереження та енергоефективності ще до відключень. Серед найпоширеніших — переведення співробітників на дистанційний формат роботи, використання енергозберігаючих приладів та обладнання, оптимізація опалювальної площі офісних приміщень, оснащення дата центрів сонячними батареями тощо. Зараз до цього питання підходять ще виваженіше.

Крім того, йде посилена перевірка усіх систем та сервісів та підготовка до забезпечення роботи в умовах відсутності світла.

«Завдяки незалежним ЦОДам (центри обробки даних, — „Мінфін“), у ПУМБ немає проблем із роботою дистанційних каналів обслуговування, таких як застосунок ПУМБ Online та онлайн-банкінг. Також не буде проблем із працездатністю відділень та банкоматів, які підключені до банківських дизель-генераторів», — наголошує Наталія Косенко.

Не очікують збоїв у роботі і в Ощадбанку. У пресслужбі установи наголошують, що банк завчасно проводить заходи на випадок перебоїв із електрикою, а також додатково закуповує генератори струму та інше.

До речі, про наявність антикризового плану на випадок відключення світла заявили у кожному банку.

«Блекаут або тривала відсутність електропостачання є однією з основних загроз, що впливає на ризик безперервної операційної діяльності банку. Тому, безумовно, банк розробив сценарії реагування на цю можливу подію, які оновлюються, залежно від різних факторів», — кажуть у Райффайзен Банку.

За інформацією банку, уже вжито заходів для забезпечення роботи резервними джерелами електроживлення певних офісних приміщень, наземної ІТ-інфраструктури.

Крім того, банк переніс дата-центр у хмару, а отже, запевняють у Райфі, ризик недоступності критичних систем банку, у тому числі систем дистанційного банківського обслуговування внаслідок настання блекауту, зменшено. За даними банку, в хмарі вже понад 3 місяці обробляється 100% клієнтських транзакцій.

«Процесинговий центр, що обробляє карткові транзакції, зокрема, при отриманні готівки у банкоматах, також гарантовано забезпечить функціонування у випадку блекауту», — додають у банку.

У пресслужбі Таскомбанку запевнили, що «питання раптового відключення електроенергії є однією з невід'ємних складових BCP-плану (план забезпечення безперервності бізнесу, — „Мінфін“) банку, який регулярно актуалізується та за необхідності доповнюється».

За повідомленням пресслужби, з перших днів війни банк розпочав впровадження у робочий процес хмарних сервісів. Цей перехід закінчився на початку липня.

Банк має незалежний зарезервований вихід до «хмари», перебудував архітектуру каналів зв’язку, забезпечивши доступ працівників банку до необхідних систем без прив’язки до їхнього місцеперебування. «Завдяки цьому залишається безперервним і доступ клієнтів до онлайн-банкінгу.

Банк забезпечений незалежними вводами електроживлення, а також резервним джерелом. Воно у разі необхідності вмикається автоматично — відповідне тестування проводиться щоквартально.

Тривале відключення електроенергії не позначиться на користуванні банківськими сервісами — безперебійна робота інформаційних систем дозволить клієнтам виконувати операції як завжди", — запевняють у пресслужбі Таскомбанку.

До енергокризи підготувався також і Креді Агріколь. «У випадку відключення електроенергії, банк може забезпечити роботу критичних систем, в т. ч. і онлайн-банкінгу», — запевняє директор департаменту загальних послуг Тетяна Шевчук.

За її словами, банк проводить стрес-тестування, має чіткий план взаємодії та відповідальних осіб у всіх напрямках, що дає змогу швидко реагувати на відключення, в короткі терміни відновлювати працездатність систем та бути готовими до непередбачуваних ситуацій.

Банк створив 3-й центр обробки даних у хмарі з повним резервним копіюванням своїх даних. Це забезпечує постійний доступ до фінансових послуг у разі серйозних наслідків війни.

Банк Південний, судячи зі слів директора з ризиків — головного ризик-менеджеру банку Вікторії Скоч, також готовий працювати в умовах відсутності світла. За її словами, банк провів стрес-тестування в енергетичній інфраструктурі — відключення енергоживлення або інтернету в окремих регіонах.

«Модель тестування передбачала забезпечення виконання платежів клієнтів банку — юридичних та фізичних осіб», — пояснила Вікторія Скоч.

Після проведення стрес-тесту банк розробив план заходів для забезпечення функціонування онлайн-банкінгу та здійснення операцій клієнтами «за умов реалізації ризиків в енергетичній сфері».

Крім того, банк «Південний» визначив групу працівників банку, які забезпечують виконання критичних процесів, можливість підключення до систем банку з інших регіонів та мобільність релокації цих працівників.

Найлаконічніші відповіді з приводу можливого блекауту надали Приват та А-Банк. За словами пресслужби Приватбанку, перехід сервісів до хмари за кордоном дозволить забезпечити роботу Приват24 та всіх систем навіть за умов відсутності електрики.

А-Банк повідомив, що «центральні системи банку мають аварійну підтримку, яка забезпечить безперервну роботу процесингового центру та мобільного банкінгу ABank24. Що ж стосується видачі готівки, то ця послуга орієнтована на мережу банкоматів та через каси магазинів.

Читайте також: Як Україна протидіє знищенню енергосистеми і чим їй може допомогти Захід