Чи варто прислухатись до порад експертів із Волл-стріт

Кожний день у ЗМІ з’являються десятки коментарів фінансових експертів щодо стану фондового ринку, акцій конкретної компанії та інших питань. Іноді аналітики дають геть протилежні поради. Кому довіряти, чи варто взагалі враховувати такі експертні висновки при ухваленні інвестиційних рішень і які поради фінансисти дають зараз, пише Микола Григор'єв, головний аналітик HUG'S.

Які банки працюють у Штатах

Перш ніж говорити про те, що саме зараз радять інвестиційні банки та чи варто до них дослухатись, необхідно сказати також пару слів взагалі про їхню роль на ринку.

Банківська галузь у США поділяється на 2 гілки:

• комерційний (традиційний) банк, який заробляє переважно на кредитах;
• інвестиційний банк, який заробляє на ринковій діяльності.

Такий розподіл відбувся у 1933 році, після прийняття відповідного закону. Тоді, наприклад, величезний банк J.P. Morgan (JPM) виділив інвестиційний підрозділ в окрему організацію Morgan Stanley (MS). Зараз ці правила стали м'якішими, і обидва банки — і JPM, і MS — активно представлені в обох сферах банкінгу, однак традиційний нахил зберігся: JPM виступає, насамперед, як комерційний банк, а MS — як інвестиційний.

Нас більше цікавить саме другий тип банків, більш ринково орієнтований.

Інвестиційні банки — великі фінансові організації, які фактично мають 2 функції:

• Ринкова — банк може виступати, як посередник (кліринг та маркетмейкер); андеррайтер (тобто проводить випуски цінних паперів); керуючий активами; зберігач активів (депозитарій); надавач кредитного плеча іншим гравцям; банк може виступати брокером для клієнта.
• Інформаційна — банк надає консалтингові послуги клієнтам (торгові ідеї, стратегічні огляди, індивідуальні портфельні консультації та ін).

Інвестиційний банк — один із найобізнаніших гравців на ринку, адже через нього проходить надважлива ринкова інформація, яка прямо впливає на майбутнє ціноутворення: настрої клієнтів, потоки ордерів, обсяг кредитного плеча учасників.

Якщо банк має велике комерційне відділення (наприклад, як Bank of America, аналог нашого Ощадбанку — такий собі соціальний банк) — то у нього є і важлива макроекономічна інформація, така як обсяг споживчих кредитів, кредитна активність, об'єм проблемних кредитів тощо.

Читайте також: На українських євробондах можна заробити до 90% річних у валюті: чи варто вкластися

Цю інформацію банки активно використовують в тому числі і у своїх стратегічних оглядах та записках для клієнтів.

Стратегічні огляди та поради від банків

Кожен банк або фонд, який надає ринкові послуги, надає своїм клієнтам інформаційну підтримку. З особистого досвіду можу сказати: чим більше банк залучений у ринок, тим якіснішу аналітику видає.

Я читаю:

• Bank of America — великий комерційний банк із гарною командою ринкових стратегів;
• Morgan Stanley — інвестиційний банк, вважається, що вони мають найкращий трейдинговий підрозділ;
• Goldman Sachs — банк із великою кількістю скандалів та протиріч, однак іноді дають дуже зважені коментарі;
• J.P. Morgan — непогані на бичачому ринку, але на медвежому поки що посередні.

Але великий банк має велику команду стратегів. Часто трапляється, що в рамках одного банку, наприклад, стратег по ринку має повністю протилежну думку від стратегу по акціям.

До кого прислухатись

Залежить від того, на кого орієнтований той чи інший стратег: buy-side (внутрішня аналітика, «для своїх»), чи sell-side (аналітика для публіки, для клієнтів — «на продаж»).

Стратеги по ринку — це, зазвичай, buy-side — це люди, які працюють на результат, на ім'я, чия праця використовується передусім самим банком. Стратеги по акціям — це, зазвичай, sell-side — це люди, які працюють з клієнтами, і чиї погляди можуть не співпадати з реальною ситуацією на ринках.

Читайте також: Фармацевти злітають на інфекціях, біотехи бавляться в інсайд: злети та падіння минулого тижня

За поведінкою та думками sell-side аналітиків можна зрозуміти, в чому зараз зацікавлений той чи інший банк. Гарний приклад — той же J.P. Morgan, де стратег по акціям Марко Коланович зберігав бичачу позицію по акціям аж до недавнього часу. Це говорить про те, що банк зацікавлений в тому, щоб клієнти не продавали.

Або інший приклад — Bank of America. Стратег по ринку Майкл Хартнетт (buy-side) спрогнозував ведмежий ринок ще в листопаді 2021, тоді як стратег по акціям на ім'я Савіта Субраманіам зберігала таргет по S&P 500 в районі 4800 аж до червня 2022 — очевидний приклад різниці між buy- та sell-side аналітикою.

Що кажуть buy-side аналітики зараз

Чому варто регулярно моніторити, що пишуть провідні стратеги? Тому що до їхніх думок прислухаються ті, хто своїми торговими обсягами реально впливає на ринок. І якщо нам щастить дізнатись цю інформацію, в нас є шанс стрибнути в один вагон із «китами» ринку.

Як це працює? Наприклад, 16.08.2022, у день локального піку на ринку, стратег Bank of America (BofA) написав, що інвестори ігнорують очевидні ризики.

А в середині жовтня BofA дали прогноз, що до самміта G20 ринки можуть доволі сильно підрости. Цей локально бичий заклик співпав і з іншим «ведмедем» — Майком Вілсоном із Morgan Stanley, який 17.10.2022 вказав, що «акції США можуть піднятися в короткостроковій перспективі до 4150». До речі, Вілсон наприкінці червня дав подібний заклик, вказавши на «раллі на ведмежому ринку із зупинкою в зоні 4300» — і був правий: локальний пік тоді склав 4325.

А от Марко Коланович із JPM дав рекомендацію дещо скоротити частку акцій — це теж є своєрідним бичачим сигналом, адже коментарі sell-side аналітиків можна сприймати як контраргумент. З цим погоджується той же Майк Вілсон із Morgan Stanley, який минулого тижня вказав що клієнти сприйняли скептично його заклик купляти у короткостроковій перспективі, а отже — є подальший потенціал.

Тож, що у підсумку? Buy-side аналітики бачать ще потенціал для зростання у короткостроковій перспективі, однак, зважайте: сентимент банків змінився на бичачий вже 2 тижні тому. Власне, і ринок акцій зростає вже як 2 тижні.