Чи можуть кияни взимку залишитись без тепла

Про ризик залишитися без тепла через ракетні обстріли РФ, очікувану температуру в київських квартирах та доцільність централізованого опалення, УП розповів заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. «Мінфін» публікує ключові тези.

Як Київ готується до найстрашнішої зими

Вірогідність, що взимку у багатоквартирних будинках Києва декілька діб чи навіть тижнів не буде опалення, є. Вона пов'язана не з дефіцитом газу чи технологічними питаннями, а з тим, що ворог полює на наші інфраструктурні об'єкти, руйнує енергетичні об'єкти. Ми плануємо свою діяльність з урахуванням того, що такі випадки будуть. Ми до цього готуємося.

Місто закуповує мобільні котельні. Вони збираються спеціально під нас. Ми сподіваємося отримати їх через півтора місяця. Кількість не можу назвати, це конфіденційна інформація. Фактично, це причіп до вантажного автомобіля. Він легко пересувається містом, підвозиться до обʼєкта, який необхідно обігріти.
Цей обʼєкт попередньо повинен бути оснащений відповідними інженерними вводами, така робота теж проводиться. Під'єднання нескладне.

Мобільна котельня працює як електрогенератор, просто виробляє не електроенергію, а тепло. Для лікарні, пологового будинку або якогось іншого будинку. Виконує ту ж функцію, що і звичайна котельня.

Читайте також: Скільки потрібно зекономити електрики, аби уникнути примусових відключень

Про особливості підготовки до опалювального сезону

Минулий опалювальний сезон закінчився рекордно швидко. Ми під обстрілами почали підготовку до цього опалювального сезону. Протягом усього періоду підготовки ми мали дефіцит фінансів, це зрозуміло.

Основний пріоритет — фронт. Понад тисячу осіб із комунальної системи взяли зброю і пішли захищати країну. На жаль, є втрати. Проте, був акумульований певний ресурс, який дозволив нам провести мінімальні заходи.

Тому до початку опалювального сезону ми підійшли в нормальній готовності.
Було лише менше планових робіт із заміни мереж. Якщо щороку ми замінювали 100−150 км мереж, то цьогоріч — близько 50 км. Це переважно аварійні ділянки, які виходили з ладу під час гідравлічних випробувань.

Ми сьогодні (20 жовтня, — ред.) починаємо опалювальний сезон, бо хочемо знизити навантаження на електромережі.

Погода буде не дуже холодною, для економії газу можна було б почекати, але як би ми не просили, люди обігріваються електроприладами. Це перевантажує систему, у якій катастрофічно не вистачає електроенергії.

Я не рекомендував би киянам концентруватися на електричних приладах. Ми максимально запустимо нашу централізовану систему опалення, вона працюватиме. У разі можливих проблем, електрообігрівачі не є порятунком, тому що вони швидко виводять з ладу загальну енергосистему.

При підготовці до опалювального сезону ми робили акцент на тому, щоб будинкові мережі могли витримати навантаження. Ми їх перевіряли, робили ремонт електрощитових, підстанцій, розподільчих коробок.

Зараз інша ситуація: не вистачає електроенергії. Країна живе і працює в графіку аварійних відключень, тому з електроприладами треба бути дуже обережним, мінімізувавши їх використання. Купляти їх зараз, на мій погляд, немає сенсу.

Система централізованого теплопостачання міста спроєктована і сконструйована так, що менше певних показників давати не може. Думаю, температура буде десь 18 градусів.

Читайте також: Наслідки масованого ракетного удару: три головних висновки

Про доцільність централізованого опалення та індивідуальні теплові пункти

Є окремі будинки, які гірше опалюються, і є таке явище, коли в одному будинку квартири опалюються по-різному, залежно від конструкції системи опалення. Наприклад, верхні поверхи відкривають кватирки, а на перших поверхах холодно, тому що тепло не доходить.

Цю проблему вирішують індивідуальні теплові пункти, які можна встановити. У Києві є програма спільного фінансування, коли люди збирають 30% необхідних коштів, а місто дає 70% із бюджету. Залежно від температури повітря, автоматика вирішує, скільки взяти тепла, щоб у будинку було тепло. В інших випадках регулювати температуру теплоносія у мікрорайонах неможливо.

Програма призупинилася після початку війни і відновилася наприкінці літа, коли відновилося фінансування програми з енергозбереження. Сподіваюся, що до кінця 2022 року декілька десятків проєктів буде виконано.

Європейський досвід, досвід скандинавських країн — у кожному будинку індивідуальний тепловий пункт. Він повністю відповідає за те, щоб у будинку було не жарко і не холодно. Таким шляхом йдемо і ми: обладнати кожен будинок теплопунктом. На жаль, не так швидко, як хотілося б.

Чи варто в Києві відмовлятися від централізованого опалення? — Навпаки, проблема дахових котелень стає актуальнішою, ніж проблема централізованої системи. При відключенні світла котельні вимикаються. У цих умовах альтернативи централізованій системі ми не бачимо.

У надзвичайних ситуаціях, за відсутності електрики, звичайно, не працюватиме жодна система.

Читайте також: Українців, які виїхали за кордон, закликали по можливості не повертатися додому на зиму