Як держава заробляє на приватизації під час війни

Лише за місяць держава заробила на приватизації понад 1 млрд грн. Чому український бізнес не боїться інвестувати під час війни, розповідає у Forbes народна депутатка від «Слуги народу», заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Роксолана Підласа. «Мінфін» вибрав головне.

Попри постійні ракетні атаки та десятки дронів-камікадзе, українські інвестори продовжують вкладати кошти в державне майно.

За місяць держава отримала 1,09 млрд грн. Ці гроші їй вдалось заробити на 20 аукціонах, на яких були продані непрацюючі об'єкти малої приватизації.

Для порівняння: за 12 місяців 2021 року надходження від приватизації становили 5,1 млрд грн. Тоді це був рекорд десятиріччя.

Що продавали

Серед 20 успішних аукціонів, які пройшли з 19 вересня до 19 жовтня, можна знайти:

• 8 спиртових активів,
• галантерейний інститут,
• радянський завод композиційних матеріалів,
• ювелірний завод «Кристал» (щоправда, покупців на нього не знайшлося і на нього чекає повторний аукціон),
• декілька будівель,
• та навіть будівельно-каналізаційний насос.

Все це — активи малої приватизації, які переважно не є працюючим бізнесом, але майданчиком для розширення чи запуску нового виробництва.

Як купували

Найбільша конкуренція серед учасників була за 50% акцій машинобудівного виробничого об'єднання «Оріон» в Одесі. За нього змагались дев’ять потенційних покупців.

Середня конкуренція на успішних аукціонах склала 3,55 учасника, проти п’яти учасників у 2021 році. Середнє зростання ціни — 400%.

З одного боку, таке шалене зростання пов’язане зі скромною стартовою ціною — активи виставляються за балансовою вартістю. З іншого — це правило не змінилося з 2021 року, і тоді ставка переможця була, в середньому, на 150% вищою від стартової ціни.

Чому український бізнес інвестує під час війни

Зацікавленість українського бізнесу в державному майні можна пояснити економічним патріотизмом, необхідністю в релокації, а також — спрощенням правил приватизації, які Верховна Рада ухвалила в серпні 2022 року.

Одне з найважливіших нововведень — збереження дозволів та ліцензії для нових власників єдиних майнових комплексів (ЄМК). Це, зокрема, важливо для ЄМК спиртових заводів. Раніше на оформлення дозволів та ліцензій новий власник міг витратити від трьох до шести місяців.

Крім того, значно скоротився загальний термін продажу, зокрема, і термін експозиції об'єкта — тепер весь процес займає не 6, а 2,5−3 місяці. Всі документи можна підписувати онлайн.

Рада також дозволила приватизацію цілісних майнових комплексів, обтяжених багаторічними арештами на майно, хоча і з зобов’язанням для нового власника розрахуватись із кредиторами.

На що очікувати далі

До кінця року Рада ухвалить і закон, який дозволить продавати державне і комунальне майно, яке перебуває в податковій заставі, якщо покупець оплатить борг перед податковою. Таких державних підприємств в управлінні Фонду держмайна перебувало 40, і очікувані надходження від їх продажу становлять 350 млн грн, не враховуючи податковий борг.

На початку жовтня в управління ФДМУ передали понад 800 обʼєктів загальною вартістю близько 45 млрд грн. Не всі з них підуть на приватизацію, однак потенціал для залучення інвестицій є.

Приватизація на рівні з внутрішніми запозиченнями та друком грошей є одним із інструментів покриття дефіциту державного бюджету і активно використовуватиметься у 2023 році.