Як «ефект Google» краде заробітки інвесторів

Як показують сучасні дослідження, вільний доступ до інформації з Інтернету лише погіршує якість інвестицій. Чому так відбувається, на своїй сторінці у фейсбуці розповів керуючий партнер HUG'S Ерік Найман.

Самовпевненість без компетентності

Марк Халберт, американський журналіст та фінансовий аналітик, у своєму новому есе пише, що наша колективна фінансова грамотність стикається з новою та дуже сучасною загрозою — Інтернетом.

Згідно з дослідженням, опублікованим цього літа в Social Science Research Network (SSRN), Інтернет змушує інвесторів думати, що вони знають більше, ніж насправді, а надмірна самовпевненість, що виникає в результаті, призводить до того, що їхні портфелі працюють гірше, ніж якби вони не спиралися на інформацію з Інтернету.

78-сторінкове дослідження під назвою «Упевненість без компетентності: фінансовий пошук в Інтернеті та прийняття фінансових рішень споживачами» було проведено Адріаном Уордом — професором маркетингу Техаського університету, Тіто Грілло — професором маркетингу, економіки бізнесу та права Університету Альберти, та Філіпом Фернбахом — професором маркетингу Колорадського університету.

Дослідження дійшло свого провокаційного висновку в декілька етапів:

1️) Дослідники показали, що використання Інтернету для відповіді на запитання призводить до того, що люди приписують собі знання, які вони насправді отримали з Інтернету. Це явище іноді називають «ефектом Google» — стирання кордонів між внутрішнім і зовнішнім знанням, яке змушує «людей думати, що вони знають більше, ніж насправді».

2️) Потім дослідники показали, що «ефект Google» робить інвесторів надто самовпевненими. Вони продемонстрували це, розділивши вибірку інвесторів на дві в іншому ідентичні групи, залежно від того, чи мали доступ до Інтернету при проходженні тесту на знання про інвестиції, а потім давши кожній групі однакове інвестиційне завдання.

Після того, як інвестори збудували свої портфелі, їх запитали, скільки грошей вони готові поставити на подальшу дохідність своїх портфелів. Не дивно, що група, яка мала доступ до Інтернету, набрала на тестах вищі бали, ніж ті, хто не мав доступу. І ця група з вищим балом також у середньому робила більше ставок на ефективність свого інвестиційного вибору, що свідчить про більшу впевненість у своїх інвестиційних здібностях.

Читайте також: Падіння Credit Suisse: чому світ знову опинився на порозі фінансової кризи

3️) Проте, самовпевненість цієї групи з вищими балами була недоречною. Дослідники виявили, що в середньому інвестори з цієї групи отримали значно МЕНШИЙ прибуток, ніж інвестори з іншої групи. Цей феномен є «впевненістю без компетентності», на яку дослідники посилаються у назві свого дослідження. Джерело нижчої дохідності групи з вищими балами, мабуть, полягає в їхній більшій готовності йти на ризик.

Від інформації до знань

Це свіже дослідження нагадує нам про небезпеку самовпевненості та переваги смирення.

Цікаво, що вже з середини 2010-х головним джерелом інформації про фінансові ринки для нас став Інтернет.

Сергій Брін, співзасновник Google, сказав на заході Google у 2010 році: «Ми хочемо, щоб Google був третьою половиною вашого мозку».

Автори розглянутого вище дослідження інтерпретують цю заяву так: Google стирає «кордони між знаннями, що знаходяться в голові, та знаннями, що знаходяться в Інтернеті».

Яскравий приклад — Wikipedia. Для багатьох вона стала безперечним джерелом інформації, що зовсім не так — її пишуть звичайні люди.

А що ще небезпечніше для наших гаманців — наша самовпевненість, яка з'являється просто від отримання нової інформації.

Але чи варто бути дійсно впевненим у істинності інформації, яку ми отримуємо з Інтернету? А може нам продають «старий мотлох» чи навіть дезінформацію? І що справді важливо, а що інформаційний шум?

Читайте також: Споживачі скуповують лакшері: чи варто вкладати в акції LVMH

Мабуть, у школах настав час вчити не тому, як швидко знаходити інформацію — з цим ми непогано справляємося, а як відокремлювати справді цінну та корисну інформацію від шкідливого шуму, а то й брехні, чи помилок. А головне: як перетворювати цінну інформацію на знання.